Фонетична транскрипція

Визначення
Фонетична транскрипцiя — графiчна фiксацiя мовних звукiв.

Основнi правила:

  • У фонетичному записi слово, що транскрибується, беруть у квадратнi дужки.
    Наприклад: лiс [л′iс].
  • Усi слова пишуться з маленької лiтери.
  • Ставиться наголос, якщо слово має кiлька складiв: лiто [].
  • Не вживаються лiтери та апостроф.
  • Подовженi приголоснi позначаються двокрапкою: знання [].
  • М’якiсть позначається знаком пiсля м’якого приголосного.
  • Пом’якшенiсть позначається комою вгорi пiсля звука.
  • Ненаголошенi [], [] у фонетичнiй транскрипцiї позначаються [], [].
  • Ненаголошений [] перед складом з наголошеним [] або [] позначається [].

Правильно записано фонетичну транскрипцію в рядку:

[зима] [зиема] [зиема́] [зима́]