Склад. Складоподіл

Визначення
Склад — найменша одиниця мовлення.

Це один голосний звук або голосний звук з одним чи кiлькома приголосними, якi вимовляються одним поштовхом видихуваного повiтря. Основою складу є голоснi звуки. Кiлькiсть складiв у словi залежить вiд кiлькостi голосних. Приголоснi не є складотворними i можуть стояти у складi перед голосним чи пiсля нього.
Наприклад: ра-курс, три-во-га, мо-люск.

Склади бувають вiдкритими i закритими.

Вiдкритi склади закiнчуються на голосний: кра-ї-на.

Закритi закiнчуються на приголосний: iн-вен-тар.

Привила подiлу слiв на склади:

  • Один приголосний мiж голосними належить до наступного складу: кни-га.
  • Однаковi шумнi звуки, що стоять поряд, належать до наступного складу: го-спо-дар, ща-стя.
  • Два сонорнi звуки, що стоять поряд, належать до рiзних складiв: вiль-но, вiр-нiсть.
  • Дзвiнкий i глухий приголоснi, що стоять поряд, належать до рiзних складiв: греб-ти, нiж-ка.
  • Шумний i сонорний мiж голосними належать до одного складу: бли-зня-та, му-дрець.
  • Подовженi приголоснi належать до наступного складу: збi-жжя, бу-ття, во-ло-сся.

Три склади має кожне слово:

соловей, долоня, пояснення тьохкає, весняний, єднання палітра, країна, майор браконьєр, лісостеп, знання