Дiєприкметниковий зворот

Визначення
Дiєприкметниковий зворот — це поєднання дiєприкметника з залежними словами.

Наприклад:
Кликало небо, засiяне зорями.
Засiяне зорями – дiєприкметниковий зворот. Небо – пояснюване слово.

Дiєприкметниковий зворот видiляють комами:

  • Якщо вiн стоїть пiсля означуваного слова:
    Сонце золотить гори, укритi лiсом.
  • Якщо вiн стоїть перед означуваним словом, вираженим особовим займенником:
    Стомленi сонцем, ми поверталися додому.
  • Якщо мiж ним i пояснюваним словом стоять iншi члени речення:
    Вiдкрита на першiй сторiнцi, перед нами лежала книжка.

Дiєприкметниковий зворот НЕ видiляють комами:

  • Якщо вiн стоїть перед означуваним словом: Сонце золотить укритi лiсом гори.

ЗНО

Дiєприкметниковий зворот не можна розривати iншими членами речення.
Наприклад: Стомленi поверталися ми додому сонцем. – Стомленi сонцем, ми поверталися додому.
Також краще ставити дiєприкметниковий зворот ближче до пояснюваного слова, щоб уникнути спотворення.

Близькими до пасивних дiєприкметникiв минулого часу є безособовi форми на -но, -то.
Наприклад: написано – написаний. Вони теж незмiнюванi.

Дієприкметниковий зворот є в реченні:

На столі лежали листи, написані рукою батька Пожовкле листя стелиться під ноги. Вона зачарована красою. На полі лежить сніг. Написані рукою батька – дієприкметниковий зворот (дієприкметник + залежні слова).