Перехiднi та неперехiднi дiєслова

Дiєслова бувають перехiдними та неперехiдними.

Перехiднi дiєслова означають дiю, яка переходить або спрямована на певний предмет, названий iменником або займенником у знахiдному вiдмiнку без прийменника: написати (що?) лист, вiдкрити (що?) дверi.
Iменник у знахiдному вiдмiнку без прийменника називають прямим додатком.

Iменник також може стояти в родовому вiдмiнку без прийменника:

  • Якщо перед дiєсловом є заперечна частка не:
    посадили (що?) квiти – не посадили (чого?) квiтiв.
  • Коли дiя переходить не на весь предмет, а тiльки на його частину:
    принести цукор (увесь) – принести цукру (частину).

Лише вiд перехiдних дiєслiв творяться пасивнi дiєприкиметники (написаний) i безособовi форми на
-но, -то (написано).

Неперехiднi дiєслова означають дiю або стан, якi не переходять на iнший предмет i не мають при собi прямого додатка: сидiти, дякувати.
Дiєслова з -ся є неперехiдними: турбуватися, смiятися.

Лише вiд неперехiдних дiєслiв творяться активнi дiєприкметники (червонiючий, побiлiлий).

Неперехідним є дієслово у словосполученні:

закрити вікно читати книжку зберігатися на поличці занести газету Зберігатися на поличці – дiєслова з -ся є неперехiдними.
Закрити (що?) вікно, читати (що?) книжку, занести (що?) газету – дія спрямована на певний предмет, названий іменником у знахідному відмінку без прийменника.