Слово як мовна одиниця

Визначення
Лексика — сукупнiсть слiв певної мови, її словниковий склад.
Кожна мова складається зi слiв. Слово – це одна з основних одиниць мови. Воно виконує номiнативну функцiю, тобто дає найменування всiм предметам, явищам, слугує для вираження почуттiв, емоцiй тощо.

Ознаки слова:

  • складається зi звукiв, якi впорядкованi
  • має наголошений склад
  • може подiлятися на морфеми
  • має лексичне значення
  • у словосполученнi та реченнi пов’язане граматично, i за змiстом з iншими словами
  • виконує синтаксичнi функцiї
  • має граматичнi форми

Слова подiляються на самостiйнi та службовi.

Самостiйнi слова мають граматичне i лексичне значення.
Наприклад: сонце, йти, веселий, цiкаво. До самостiйних слiв належать iменники, дiєслова, прикметники, прислiвники, числiвники i займенники.
А cлужбовi слова мають тiльки граматичне значення. Вони виражають залежнiсть слiв у реченнi та словосполученнi, пов’язують однорiднi члени речення або частини складного речення, надають вiдтiнки словам, утворюють окремi граматичнi форми.
Наприклад: у, та, перед. До службових слiв належать сполучники, частки i прийменники.

Окрема група слiв – звуконаслiдування та вигуки. Вони виражають почуття, емоцiї, акустичнi образи, реакцiї, але нiчого не називають.
Визначення
Лексичне значення слова — це те, що означає слово.

Наприклад, слово «виделка» означає знаряддя для їжi, що має форму ручки з кiлькома зубцями. Лексичнi значення слiв пояснено у тлумачному словнику.