Загальновживана та лексика обмеженого вживання

За сферами вживання лексика української мови подiляється на загальновживану i спецiальну. Останню також називають лексикою обмеженого вживання.

До складу загальновживаної лексики належать слова, якi вживають усi носiї мови. Вони складають її активний словник. Це слова, якi позначають:

  • предмети побуту (дверi, чоботи, сорочка, стiлець, вiдро)
  • процеси трудової дiяльностi (писати, рiзати, готувати, читати)
  • явища природи (дощ, снiг, вiтер)
  • назви тварин, людей (син, батько, яструб, окунь, калина, береза)
  • назви кольорiв, почуттiв, смакiв (червоний, гiркий, радiсть, сум)
  • назви ваги, розмiру (малий, легкий)
  • вiйськовi поняття (куля, зброя)
  • поняття культури (пiсня, мелодiя)
  • суспiльно-полiтичнi поняття (держава, народ)
  • числа (три, двадцять)
Лексика обмеженого вживання складається зi слiв, вживання яких обмежене або територiєю, або певною групою суспiльства. До складу спецiальної лексики належать дiалектизми, професiйнi слова, термiни, а також жаргонiзми та арготизми.
Визначення
Дiалектна лексика — це слова, що вживають мешканцi певної мiсцевостi. Вони мають вiдповiдники в лiтературнiй мовi.

Українська мова має три нарiччя: захiдне (пiвденно-захiдне), пiвнiчне i пiвденно-схiдне.

Захiдне: вуйко (дядько), ватра (вогонь), леґiнь (юнак).

Пiвнiчне: лiсавиця (драбина), веселики (журавлi), ясниця (райдуга).

Пiвденно-схiдне: банити (мити), квасець (щавель), пшiнка (кукурудза).
ЗНО
Полтавський дiалект лiг в основу української лiтературної мови, завдяки творчостi Iвана Котляревського.
Також дiалектизми використовували Михайло Коцюбинський в повiстi «Тiнi забутих предкiв» i Василь Стефаник у новелi «Камiнний хрест».
Визначення
Професiйна лексика — це слова, якi вживаються в колi фахiвцiв з певних спецiальностей для позначення знарядь працi, iнструментiв, процесiв, дiй, матерiалiв тощо.

Наприклад:

  • позов, апеляцiя, суддя (юристи)
  • монтаж, шпальта, пiдвал (журналiсти)
Визначення
Термiни — це слова, що називають поняття в рiзних галузях: науцi, технiцi, мистецтвi тощо.
Вони є однозначними в однiй галузi. Але можуть мати рiзнi значення в рiзних. Наприклад, термiн операцiя у хiрургiї i банкiвськiй справi позначає неоднаковi поняття.
Деякi з термiнiв стають загальновживаними словами. Наприклад, слово термометр.
Визначення
Жаргонiзми — цe специфiчна лексика, що вживається у мовленнi людей окремих соцiальних груп, зв’язаних певною спiльнiстю iнтересiв.
Це може бути перебування у певному середовищi, захоплення тощо. Наприклад, серед студентiв заняття називають парами, шпаргалки – бомбами.
Визначення
Арготизми — близькi до жаргонiзмiв. Але цi слова зазнали навмисних змiн з метою утаємничити, зробити незрозумiлим для iнших.
Арготизми близькi до жаргонiзмiв. Але цi слова зазнали навмисних змiн з метою утаємничити, зробити незрозумiлим для iнших. До арго можуть вдаватися жебраки, злочинцi тощо.
Наприклад: ботень (борщ), морзуля (цибуля).

Окремо потрiбно видiлити розмовну лексику. Вона використовується в побутi при неофiцiйному спiлкуваннi. Розмовна лексика об’єднує три групи слiв.

Перша група – слова, якi не виходять за межi лiтературної мови i додають спiлкуванню невимушеностi: мастак, розбишака, лупцювати.

Друга група – нелiтературнi слова, якi вживаються з порушенням вимови, правил роду, вiдмiнювання тощо. Наприклад, слово «тудою» замiсть «туди».

Третя група – слова, якi мають ознаки згрубiлостi, фамiльярностi: училка (вчителька), братан (товариш), фiзра (фiзична культура), моцик (мотоцикл, мопед), припертися (прийти).

Останнi двi групи деякi мовознавцi видiляють в одну окрему i називають просторiччями.

Діалектне слово вжито в реченні:

Десь курився синій димок од ватри. Місяць був ясний, блискучий, як золотий турецький ятаган. У дощові дні хмари звисають сивими пасмами. У козацьких канцеляріях чорнильниці-каламари мали найрізноманітніші форми

Загальновживаними є всі слова в рядку:

щастя, рука, дощ, йти абзац, архів, гриф, витяг кок, камбуз, кубрик, бак вуйко, файний, біти, ватра Абзац, архів, гриф, витяг – терміни.
Кок, камбуз, кубрик, бак – професійна лексика.
Вуйко, файний, біти, ватра – діалектизми.

Терміном є слово:

літо підмет квасець п'ятихвилинка Літо – загальновживане слово, квасець – діалектизм, п’ятихвилинка – професіоналізм.