Числівник

Визначення
Числiвник – самостiйна частина мови, що виражає кiлькiсть, число чи порядок предметiв пiд час пiдрахунку та вiдповiдає на запитання скiльки? котрий?

Наприклад: шiсть, восьмеро, багато.

ЗНО

Важливо не плутати числiвники з iншими частинами мови, що мають числове значення. Для цього потрiбно правильно ставити питання.
Два – числiвник (скiльки?), подвоїти – дiєслово (що зробити?), двоповерховий – прикметник (який?), двiйка – iменник (що?), а двiчi - прислiвникa (як?).
Мало, багато бувають i числiвниками, i прислiвниками.
Числiвники – у сполученнi з iменниками: мало часу.
Прислiвники – у сполученнi з дiєсловами: багато ходити.

Система числiвникiв базується на:

  • Назвах чисел першого десятка: один, два, три, чотири, п’ять, шiсть, сiм, вiсiм, дев’ять, десять;
  • Шести числових назвах: мiльярд, мiльйон, тисяча, сто, сорок, нуль;
  • I невеликiй групi неозначено-кiлькiсних числiвникiв, утворених вiд iнших коренiв: мало, багато, стонадцять, кiлька тощо.

Зміст розділу:

  1. Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками
  2. Розряди числiвникiв за будовою
  3. Вiдмiнювання числiвникiв
  4. Узгодження числiвникiв з iменниками
  5. Правопис числiвникiв