Правопис прислiвникiв

Разом пишемо:

  1. Прислiвники, якi утворенi сполученням прийменникiв з прикметниками, iменниками, займенниками, числiвниками та прислiвниками:
    заодно, донинi, утричi.
  2. Прислiвники, якi утворенi сполученням кiлькох прийменникiв з iншими частинами мови:
    знадвору, спiдлоба.
  3. Прислiвники, утворенi з кiлькох основ з прийменником або без нього:
    мимоволi, горiлиць.
  4. Прислiвники з частками анi-, аби-, де-, як-, що-, чи-, нi-:
    анiтрохи, абиде, якомога.

Через дефiс пишемо:

  1. Прислiвники з частками бозна-, казна-, хтозна-, -от, -таки, -небудь, -но:
    казна-де, як-небудь.
  2. Прислiвники з суфiксами , , -ому, -ему (-єму) i префiксом по-:
    по-друге, по-київськи, по-нашому.
    Винятки: по-латинi та на-гора.
  3. Прислiвники, якi утворенi повторенням синонiмiчних, антонiмiчних або однакових пар:
    часто-густо, з дiда-прадiда, тишком-нишком.
ЗНО
З двома дефiсами пишемо прислiвники як-не-як, будь-що-будь, всього-на-всього, вiч-на-вiч, коли-не-коли, де-не-де, хоч-не-хоч, плiч-о-плiч.

Окремо пишемо:
1. Прислiвники, якi утворенi сполученням прийменника з iменником, якщо їхнi частини зберiгають певну самостiйнiсть значення. Зазвичай мiж ними можна вставити означення або займенник:
на (превелике) щастя, на (превеликий) жаль, в (одну) ногу.
2. Прислiвники, утворенi сполученням прийменника i повного прикметника чоловiчого роду:
в основному, в цiлому.
3. Прислiвники, утворенi сполученням прийменника по i збiрного числiвника:
по п’ятеро.
4. Прислiвниковi сполучення, утворенi повторюванням одного змiнюваного слова в рiзних вiдмiнках:
кiнець кiнцем (називний + орудний), одним одно (називний + знахiдний).
5. Прислiвники, утворенi сполученням двох iменникiв та одного-двох прийменникiв:
день у день, час вiд часу.
ЗНО
Пам’ятайте, частку що пишемо пiсля прислiвника окремо: поки що.

Окремо треба писати обидва прислівники в рядку:

раз/у/раз, віч/на/віч до/смаку, по/десятеро по/нашому, в/основному спід/лоба, в/ногу До смаку – окремо пишуться прислівники, які утворені сполученням прийменника з іменником, якщо їхні частини зберігають певну самостійність значення.
По десятеро – окремо пишуться прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником.
Віч-на-віч, по-нашому – через дефіс.
Спідлоба – разом.

Разом треба писати всі прислівники в рядку:

од/віку, по/ночі, на/жаль, на/споді з/переляку, з/гарячу, що/духу, до/дому на/відріз, на/двоє, с/підлоба, на/сторожі на/виворіт, без/вісти, у/сто/крат, аби/коли Навідріз, надвоє, спідлоба, насторожі.
На жаль, з переляку, у стократ - ці прислівники пишуться окремо.