Прислівник

Визначення
Прислiвник – незмiнювана самостiйна частина мови, яка виражає ознаку стану, дiї, iншої ознаки чи предмета i вiдповiдає на запитання де? як? куди? звiдки? чому? коли?

Наприклад: прийти ввечері, бути далеко, котлета по-київськи.
Прислiвники не змiнюються за числами та вiдмiнками, не мають роду.

ЗНО
Важливо розрiзняти прислiвники i однозвучнi сполучення прийменника з iменником, числiвником або прикметником.
Наприклад: вивчити напам’ять – подарувати на пам’ять; повторити вдруге – зайти в другi дверi.

Виділена сполука не є прислівником і її треба писати окремо у рядку:

за/багато читати зустрітися в/перше вивчити на/пам’ять зала на/багато місць Зала на багато місць. Багато - числівник.
Забагато читати, зустрітися вперше, вивчити напам’ять.

Зміст розділу:

  1. Розряди прислiвникiв за значенням
  2. Ступенi порiвняння прислiвникiв
  3. Способи творення прислiвникiв
  4. Правопис прислiвникiв
    1. Правопис НЕ з прислiвниками
    2. Лiтери и, i в прислiвниках