# Зміст 1. [Вступне слово](/vstup) 2. [Фонетика. Графіка. Орфоепія](/fonetika_grafka_orfoepya) 1. [Звуки](/fonetika_grafka_orfoepya/zvuki/golosn_zvuki) 1. [Голосні звуки](/fonetika_grafka_orfoepya/zvuki/golosn_zvuki) 2. [Приголосні звуки](/fonetika_grafka_orfoepya/zvuki/prigolosn_zvuki) 2. [Фонетична транскрипція](/fonetika_grafka_orfoepya/fonetichna_transkriptsya) 3. [Алфавіт](/fonetika_grafka_orfoepya/alfavt) 4. [Співвідношення звуків і літер](/fonetika_grafka_orfoepya/spvvdnoshennya_zvukv__lter) 5. [Уподібнення приголосних звуків](/fonetika_grafka_orfoepya/upodbnennya_prigolosnih_zvukv) 6. [Чергування звуків](/fonetika_grafka_orfoepya/cherguvannya_golosnih_zvukv) 1. [Чергування голосних звуків](/fonetika_grafka_orfoepya/cherguvannya_golosnih_zvukv) 2. [Чергування приголосних звуків](/fonetika_grafka_orfoepya/cherguvannya_golosnih_zvukv/cherguvannya_prigolosnih_zvukv) 7. [Основні випадки чергування У-В, І-Й](/fonetika_grafka_orfoepya/osnovn_vipadki_cherguvannya_u-v-_-i) 8. [Склад. Складоподіл](/fonetika_grafka_orfoepya/sklad_skladopodl) 9. [Наголос](/fonetika_grafka_orfoepya/nagolos) 10. [Запитання до теми](/fonetika_grafka_orfoepya/zapitannya_do_temi) 3. [Лексикологія](/leksikologya) 1. [Слово як мовна одиниця](/leksikologya/slovo_yak_movna_odinitsya) 2. [Групи слів за значенням](/leksikologya/odnoznachni_i_bagatoznachni_slova) 1. [Омонiми](/leksikologya/odnoznachni_i_bagatoznachni_slova/omonimi) 2. [Синонiми](/leksikologya/odnoznachni_i_bagatoznachni_slova/sinonimi) 3. [Антонiми](/leksikologya/odnoznachni_i_bagatoznachni_slova/antonimi) 3. [Групи слів за походженням](/leksikologya/grupi_slv_za_pohodzhennyam) 4. [Групи слів за вживанням](/leksikologya/zagalnovzhivana_ta_leksika_obmezhenogo_vzhivannya) 1. [Загальновживана та лексика обмеженого вживання](/leksikologya/zagalnovzhivana_ta_leksika_obmezhenogo_vzhivannya) 2. [Активна та пасивна лексика](/leksikologya/zagalnovzhivana_ta_leksika_obmezhenogo_vzhivannya/aktivna_ta_pasivna_leksika) 5. [Групи слів за емоційним забарвленням](/leksikologya/grupi_slv_za_emotsinim_zabarvlennyam) 6. [Запитання до теми](/leksikologya/zapitannya_do_temi) 4. [Фразеологія](/frazeologya) 1. [Фразеологізм як мовна одиниця](/frazeologya/frazeologzm_yak_movna_odinitsya) 2. [Джерела походження фразеологізмів](/frazeologya/dzherela_pohodzhennya_frazeologzmv) 3. [Види фразеологізмів](/frazeologya/vidi_frazeologzmv) 4. [Прислів’я, приказки та афоризми](/frazeologya/prislvya-_prikazki_ta_aforizmi) 5. [Словник найуживаніших фразеологізмів](/frazeologya/slovnik_naiuzhivanshih_frazeologzmv) 6. [Запитання до теми](/frazeologya/zapitannya_do_temi) 5. [Будова слова](/zmist_rozdilu) 1. [Будова слова](/zmist_rozdilu/budova_slova) 1. [Закiнчення](/zmist_rozdilu/budova_slova/zakinchennya) 2. [Основа слова](/zmist_rozdilu/budova_slova/osnova_slova) 3. [Корiнь](/zmist_rozdilu/budova_slova/korin) 4. [Префiкс](/zmist_rozdilu/budova_slova/prefics) 5. [Суфiкс](/zmist_rozdilu/budova_slova/sufics) 6. [Постфiкс і інтерфікс](/zmist_rozdilu/budova_slova/postfics) 2. [Словотвiр](/zmist_rozdilu/slovotvir_) 3. [Морфологiчнi способи словотворення](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya) 1. [Суфiксальний спосiб](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/sufiksalniy_sposib) 2. [Префiксальний спосiб](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/prefiksalniy_sposib) 3. [Префiксально-суфiксальний спосiб](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/prefiksalno-sufiksalniy_sposib) 4. [Безсуфiксний спосiб](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/bezsufiksniy_sposib) 5. [Основоскладання](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/osnovoskladannya) 6. [Словоскладання](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/slovoskladannya) 7. [Абревiацiя](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/abreviaciya) 4. [Неморфологiчнi способи словотворення](/zmist_rozdilu/nemorfologichni_sposobi_tvorennya) 6. [Iменник](/imennik) 1. [Групи iменникiв за значенням](/imennik/gruppi_imennikiv_za_znachennyam) 2. [Рiд iменникiв](/imennik/rid_imennikiv) 1. [Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження](/imennik/rid_imennikiv/rid_nezmin_imen_inshomovnogo_pohod) 2. [Рiд складноскорочених слiв](/imennik/rid_imennikiv/rid_skladnoskorochennih_sliv) 3. [Число iменникiв](/imennik/chislo_imennikiv) 4. [Вiдмiнки iменникiв](/imennik/vidminki_imennikiv) 5. [Вiдмiни iменникiв](/imennik/vidmini_imennikiv) 6. [Подiл iменникiв на групи](/imennik/podil_imennikiv_na_grupi) 7. [Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни](/imennik/vidminuvannya_imen_i_vidmini) 1. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi](/imennik/vidminuvannya_imen_i_vidmini/pravopis_okremih_vidminkovih_zakinchen_i_vidmini_v_odnini) 2. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi](/imennik/vidminuvannya_imen_i_vidmini/pravopis_okremih_vidm_znachen_v_mnozini) 8. [Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни](/imennik/vidminuvanna_imen_ii_vidmini) 1. [Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни](/imennik/vidminuvanna_imen_ii_vidmini/zakinchennya_rodovogo_vidminka_odnini) 2. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi](/imennik/vidminuvanna_imen_ii_vidmini/pravopis_okrremih_vidminkovih_znachen_ii_vidmini_v_odnini) 3. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi](/imennik/vidminuvanna_imen_ii_vidmini/pravopis_okrremih_vidminkovih_znachen_ii_vidmini_v_mnojini) 9. [Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни](/imennik/vidminuvannya_imennikiv_iii_vidmini) 10. [Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни](/imennik/vidminuvannya_imennikiv_iv_vidmini) 11. [Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi](/imennik/napisannya_ta_vidminuvannya_imen_po_batkovi) 12. [Способи творення iменникiв](/imennik/sposobi_tvorennya_imennikiv) 13. [Написання складних iменникiв](/imennik/napisannya_skladnih_imennikiv) 14. [Правопис НЕ з iменниками](/imennik/pravopis_ne_z_imennikami) 15. [Запитання до теми](/imennik/zapitannya_do_temi) 7. [Прикметник](/prikmetnik) 1. [Розряди прикметникiв за значенням](/prikmetnik/rozryadi_prikmetnikiv_za_znachennyam) 2. [Ступенi порiвняння прикметникiв](/prikmetnik/stupeni_porivnyannya_prikmetnikiv) 3. [Вiдмiнювання прикметникiв](/prikmetnik/vidminuvanya_prikmetnikiv) 1. [Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи](/prikmetnik/vidminuvanya_prikmetnikiv/vidminuvannya_prikmetnikiv_tverdoi_grupi) 2. [Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи](/prikmetnik/vidminuvanya_prikmetnikiv/vidminuvannya_prikmetnikiv_miakoi_grupi) 3. [Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций](/prikmetnik/vidminuvanya_prikmetnikiv/vidminuvannya_prikmetnikiv_na_liciy) 4. [Способи творення прикметникiв](/prikmetnik/sposobi_tvorennya_prikmetnikiv) 5. [Правопис прикметникiв](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev) 1. [Правопис суфiксiв -ов, -ев-, (-єв-) у прикметниках](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev) 2. [Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev/pravopis_suficsiv_ichn_ichn) 3. [Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev/pravopis_suficsiv_in_in) 4. [Написання складних прикметникiв](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev/napisannya_skladnih_prikmetnikiv) 5. [Правопис НЕ з прикметниками](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev/pravopis_ne_z_prikmetnikami) 6. [Запитання до теми](/prikmetnik/zapitannya_do_temi) 8. [Числiвник](/chislivnik) 1. [Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками](/chislivnik/rozryzdi_chislivnikiv_za_znachennyam) 2. [Розряди числiвникiв за будовою](/chislivnik/rozryadi_chislivnikiv_za_budovoyu) 3. [Вiдмiнювання числiвникiв](/chislivnik/vidminuvannya_kilkisnih_chislivnikiv) 4. [Узгодження числiвникiв з iменниками](/chislivnik/uzgodzennya_chislivnikiv_z_imennikami) 5. [Правопис числiвникiв](/chislivnik/pravopis_chislivnikiv) 9. [Займенник](/zaymennik) 1. [Розряди займенникiв за значенням](/zaymennik/rozryadi_zaimennikiv_za_znachennyam) 2. [Вiдмiнювання займенникiв](/zaymennik/vidminuvannya_zaimennikiv) 3. [Правопис займенникiв](/zaymennik/pravopis_zaimennikiv) 10. [Прислiвник](/prislivnik) 1. [Розряди прислiвникiв за значенням](/prislivnik/rozryadi_prislivnikiv_za_znachennyam) 2. [Способи творення прислiвникiв](/prislivnik/sposobi_tvorennya_prislivnikiv) 3. [Правопис прислiвникiв](/prislivnik/pravopis_prislivnikiv) 1. [Правопис НЕ з прислiвниками](/prislivnik/pravopis_prislivnikiv/pravopis_ne_z_prislivnikami) 2. [Лiтери и, i в прислiвниках](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/9/literi%20i,%20i%20v%20prislivmikah.md) 11. [Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik) 1. [Дiєслово](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/dieslovo) 1. [Перехiднi та неперехiднi дiєслова](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/dieslovo/perehidni_ta_neperehidni_diyeslova) 2. [Вид дiєслова](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/dieslovo/vidi_diyeslova) 3. [Час дiєслова](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/dieslovo/chasi_diyeslova) 4. [Способи дiєслiв](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/dieslovo/sposobi_diyesliv) 5. [Дiєвiдмiни дiєслiв](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/dieslovo/diyevidmini_diyesliv) 6. [Способи творення дiєслiв](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/dieslovo/sposobi_tvorennya_sliv) 2. [Дiєприкметник](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/diyeprikmetnik) 1. [Активнi та пасивнi дiєприкметники](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/diyeprikmetnik/aktivni_ta_pasivni_diyeprikmetniki) 2. [Дiєприкметниковий зворот](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/diyeprikmetnik/diyeprikmetnikoviy_zvorot) 3. [Дiєприслiвник](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/diyeprislivnik) 1. [Творення дiєприслiвникiв](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/diyeprislivnik/tvorennya_diyeprislivnikiv) 2. [Дiєприслiвниковий зворот](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/diyeprislivnik/diyeprislivnikoviy_zvorot) 4. [Правопис](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/pravopis) 1. [Правопис НЕ з дiєcловами та дiєприслiвниками](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/pravopis/pravopis_ne_z_diyeslovami) 2. [Правопис НЕ з дiєприкметниками](/diyeslovo_diyeprikmetnik_diyeprislivnik/pravopis/pravopis_ne_z_diyeprikmetnikami) 12. [Службовi частини мови та вигук](/sluzbovi_chastini_movi) 1. [Прийменник](/sluzbovi_chastini_movi/priymennik) 1. [Групи прийменникiв за будовою](/sluzbovi_chastini_movi/priymennik/grupi_priymennikiv_za_budovoyu) 2. [Групи прийменникiв за походженням](/sluzbovi_chastini_movi/priymennik/grupi_priymennikiv_za_pohodjennyam) 3. [Зв’язок прийменника з непрямими вiдмiнками](/sluzbovi_chastini_movi/priymennik/znyazok_priymennika_z_nepryamimi_vidminkami_imennika) 2. [Сполучник](/sluzbovi_chastini_movi/spoluchnik) 1. [Групи сполучникiв за будовою](/sluzbovi_chastini_movi/spoluchnik/grupi_spoluchnikiv_za_budovoyu) 2. [Групи сполучникiв за вживанням](/sluzbovi_chastini_movi/spoluchnik/grupi_spoluchnikiv_za_vjivannyam) 3. [Групи сполучникiв за значенням](/sluzbovi_chastini_movi/spoluchnik/grupi_spoluchnikiv_za_znachennyam) 3. [Частка](/sluzbovi_chastini_movi/chastka) 1. [Групи часток за значенням i вживанням](/sluzbovi_chastini_movi/chastka/grupi_chastok_za_znachennyam_i_vjivannyam) 2. [Правопис часток](/sluzbovi_chastini_movi/chastka/pravopis_chastok) 4. [Вигук](/sluzbovi_chastini_movi/viguk) 1. [Групи вигукiв за походженням](/sluzbovi_chastini_movi/viguk/grupi_vigukiv_za_pohodjennyam) 2. [Групи вигукiв за значенням](/sluzbovi_chastini_movi/viguk/grupi_vigukiv_za_znachennyam) 3. [Звуконаслiдувальнi слова](/sluzbovi_chastini_movi/viguk/zvukonasliduvalni_slova) 13. [Оpфографiя](/orfografiya) 1. [Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi \[е\], \[и\], \[о\]](/orfografiya/pravopis_liter_scho_poznachayut) 2. [Спрощення в групах приголосних](/orfografiya/sproschennya_v_grupah_prigilisnih) 3. [Змiни приголосних за творення слiв](/orfografiya/zmini_prigolosnih_ta_tvorennya_sliv) 4. [Подвоєння та подовження приголосних](/orfografiya/podvoyennya_to_podovzennya) 5. [М’який знак](/orfografiya/myakiy_znak) 6. [Сполучення йо, ьо](/orfografiya/spoluchennya_yo_io) 7. [Апостроф](/orfografiya/apostrof) 8. [Правопис префiксiв](/orfografiya/pravopis_prefiksiv) # Вступне слово Інтерактивні книги на проекті складаються з авторського структурованого теоретичного матеріалу, вбудованих відео та запитань, відповіді на які оброблюються миттєво. У запитання іноді вбудовано підказки для того, щоб читач міг глибше вивчити конкретну тему. У книзі часто застосовано стилізовані блоки, такі як «означення», «авторський алгоритм», «задача» тощо. Звертайте на них увагу. Визначення **Проект EdEra Books** — соціальний проект інтерактивної освітньої літератури, створений на базі проекту EdEra (ed-era.com). Проект створюють випускники і студенти престижних університетів України та Європи, професіонали й експерти для української молоді та всіх, хто прагне здобувати якісні знання, набувати фахових навичок за допомогою новітніх технологій. ## Технічні можливості Зліва на кожній сторінці ви бачите зміст книги. За допомогою кнопки на панелі (1) зміст можна приховувати та відкривати знову. На цій панелі є кнопка у формі букви «А». Натиснувши на неї, ви відкриєте меню, в якому можна змінювати розмір кегля, режим відображення тощо. Справа є панель (2) з соціальними мережами. Ви можете поділитися з друзями інформацією з кожної сторінки інтерактивної книги. Так ви допоможете людям дізнатися про наш проект, а також продемонструєте, що Ви дуже розумні й читаєте корисну літературу :) ![Функціонал сервісу EdEraBooks](https://rawgit.com/chudaol/ed-era-book-physics/master/book/vstupne_slovo1.png) ## Умови користування та зауваження EdEra Books – соціальний освітній проект, який дозволяє необмежене та безкоштовне використання сервісу в освітніх цілях. Будь-яке копіювання матеріалів проекту на сторонній ресурс можливе лише за умови зазначення авторства та з посиланням на проект (ed-era.com, ed-era.com/books). Команда проекту EdEra вважає, що розробка справді якісного освітнього українського продукту – результат старанної, наполегливої, творчої та колективної роботи. Тому не будьте байдужими, долучайтесь до розвитку й облагороджування цього сервісу: Напрямки співпраці: * **Редагування.** Можливо, Ви знайшли якусь граматичну чи пунктуаційну помилку. Обов'язково сповістіть нам про це! Ми виправимо її. Маємо великий обсяг матеріалу на редагування. Будемо вдячні, якщо візьметесь за цю роботу. Пишіть нам на електронну пошту. * **Експертиза.** У роботі над освітніми продуктами команда й викладачі EdEra увесь час збирають відгуки та радяться з експертами в освітній галузі. Маєте будь-які зауваження, поради, доповнення до матеріалу? Обов'язково зв'яжіться з нами! Ми робимо все, щоб матеріал на проекті був максимально якісним, і не нехтуємо експертною допомогою. **Email:** **Phone:** +380 63 380 60 42 * **Матеріальна допомога.** Проект розробляється власними силами команди та небайдужих людей. Це великий, але, на нашу думку, дуже важливий для українського освітнього простору, обсяг роботи. Навіть невеликий внесок зможе допомогти прискорити і стабілізувати процес розробки та розвитку проекту. # Фонетика. Графіка. Орфоепія У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Фонетика. Графіка. Орфоепія Визначення **Фонетика** — роздiл науки про мову, який вивчає її звуковий склад.\ **Графiка** — це роздiл науки про мову, що вивчає систему знакiв для передачi на письмi звукiв мови.\ **Орфоепія** — розділ мовознавства, який вивчає систему норм літературної вимови. ### Зміст розділу: 1. [Звуки](/fonetika_grafka_orfoepya/zvuki/golosn_zvuki) 1. [Голосні звуки](/fonetika_grafka_orfoepya/zvuki/golosn_zvuki) 2. [Приголосні звуки](/fonetika_grafka_orfoepya/zvuki/prigolosn_zvuki) 2. [Фонетична транскрипція](/fonetika_grafka_orfoepya/fonetichna_transkriptsya) 3. [Алфавіт](/fonetika_grafka_orfoepya/alfavt) 4. [Співвідношення звуків і літер](/fonetika_grafka_orfoepya/spvvdnoshennya_zvukv__lter) 5. [Уподібнення приголосних звуків](/fonetika_grafka_orfoepya/upodbnennya_prigolosnih_zvukv) 6. [Чергування звуків](/fonetika_grafka_orfoepya/cherguvannya_golosnih_zvukv) 1. [Чергування голосних звуків](/fonetika_grafka_orfoepya/cherguvannya_golosnih_zvukv) 2. [Чергування приголосних звуків](/fonetika_grafka_orfoepya/cherguvannya_golosnih_zvukv/cherguvannya_prigolosnih_zvukv) 7. [Основні випадки чергування У-В, І-Й](/fonetika_grafka_orfoepya/osnovn_vipadki_cherguvannya_u-v-_-i) 8. [Склад. Складоподіл](/fonetika_grafka_orfoepya/sklad_skladopodl) 9. [Наголос](/fonetika_grafka_orfoepya/nagolos) 10. [Запитання до теми](/fonetika_grafka_orfoepya/zapitannya_do_temi) # Звуки У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Звуки ### Зміст підрозділу: 1. [Голосні звуки](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/1/golosn_zvuki.html) 2. [Приголосні звуки](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/1/prigolosn_zvuki.html) # Голосні звуки У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Голосні звуки Звук – найменша одиниця мовлення. В українськiй мовi є 38 звукiв. Їх подiляють на голоснi та приголоснi. Голоснi звуки утворюються за участю лише голосу. Їх усього 6: а, o, у, i, и, е. На письмi голоснi звуки передаються за допомогою 10 лiтер: а, o, у, i, и, е, я, ю, є, ї. Лiтери я, ю, є, ї називають йотованими. Літера ї завжди позначає два звуки. | Ї | \[йi] | | - | ----- | Літери я, ю, є позначають по два звуки, якщо стоять: * На початку слова: *яблуко* \[$$й\acute{а}блуко$$] * Пiсля голосного звуку: *заява* \[$$зай\acute{а}ва$$] * Пiсля м’якого знака: *Мольєр* \[$$мол$$′$$й\acute{е}р$$] * Пiсля апострофа: *здоров’я* \[$$здор\acute{о}вйа$$] | Я | \[йа] | | - | ----- | | Ю | \[йу] | | Є | \[йе] | В усiх iнших випадках я, ю, є позначають один звук. Наприклад: *лялька* \[$$л$$′$$\acute{а}л$$′$$ка$$]. Голоснi звуки можуть були наголошеними та ненаголошеними. Ненаголошенi е, и у фонетичнiй транскрипцiї наближаються одне до одного: *зима* \[$$зи^eм\acute{а}$$], *сестра* \[$$се^истр\acute{а}$$]. Також ненаголошений о наближається до у лише перед складом з наголошеним i або у: *зозуля* \[$$зо^уз\acute{у}л$$′$$а$$],\ *кожух* \[$$ко^уж\acute{у}х$$]. У якому рядку всі звуки голосні:\[о], \[у], \[c], \[е], \[и], \[і]\[о], \[у], \[й], \[е], \[и], \[а]\[о], \[у], \[а], \[е], \[и], \[м]\[а], \[о], \[у], \[і], \[е], \[и] \[c], \[й], \[м] – приголосні. # Приголосні звуки У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Приголосні звуки Приголоснi звуки утворюються за участю голосу i шуму. Усього в українськiй мовi є 32 приголосних. Приголоснi, у твореннi яких переважає голос, називають сонорними.\ До сонорних належать: i м’якi ′, ′, ′. Як запам’ятати «Ми не Валерiй» або «Ми винили рiй». Приголоснi, у твореннi яких переважає шум, називають шумними. Шумнi приголоснi подiляються на дзвiнкi та глухi. Дзвiнкi творяться за допомогою голосу та шуму, а глухi – лише шуму. Дзвiнкi та глухi приголоснi утворюють пари.\ Виняток: глухий . | Дзвiнкi | \[$$б$$] | \[$$г$$] | \[$$ґ$$] | \[$$д$$] | \[$$ж$$] | \[$$\widehat{дж}$$] | \[$$з$$] | \[$$\widehat{дз}$$] | \[$$д$$′] | \[$$з$$′] | \[$$\widehat{дз}$$′] | | | ------- | -------- | -------- | -------- | -------- | -------- | ------------------- | -------- | ------------------- | --------- | --------- | -------------------- | -------- | | Глухi | \[$$п$$] | \[$$х$$] | \[$$к$$] | \[$$т$$] | \[$$ш$$] | \[$$ч$$] | \[$$с$$] | \[$$ц$$] | \[$$т$$′] | \[$$с$$′] | \[$$ц$$′] | \[$$ф$$] | Як запам’ятати «Хоч фокус – це шепiт». ЗНО У завданнях, де необхiдно знайти дзвiнкi чи глухi приголоснi, сонорнi вважаються дзвiнкими. В деяких iнших завданнях з фонетики власне дзвiнкi i сонорнi слiд розрiзняти.\ Наприклад, сонорнi не можуть оглушуватися, а дзвiнкi можуть. Приголоснi звуки у певнiй позицiї в словi можуть бути твердими та м’якими або твердими та пом’якшеними. Усi м’якi приголоснi мають твердi вiдповiдники. Виняток: \[], який завжди м’який.\ В фонетичнiй транскрипцiї м’якiсть приголосних позначається скiсною рискою, розташованою вгорi пiсля букви: \[′]. | М’якi | \[$$д$$′] | \[$$т$$′] | \[$$з$$′] | \[$$с$$′] | \[$$ц$$′] | \[$$л$$′] | \[$$н$$′] | \[$$р$$′] | \[$$\widehat{дз}$$′] | \[$$й$$] | | ------ | --------- | --------- | --------- | --------- | --------- | --------- | --------- | --------- | -------------------- | -------- | | Твердi | \[$$д$$] | \[$$т$$] | \[$$з$$] | \[$$с$$] | \[$$ц$$] | \[$$л$$] | \[$$н$$] | \[$$р$$] | \[$$\widehat{дз}$$] | | Приголоснi стають м’якими i позначаються у транскрипцiї знаком ′, якщо пiсля них стоять . Наприклад : *тiтка* \[$$т$$′$$\acute{і}тка$$]. Як запам’ятати «Де ти з’їси цi лини, Дзар». М’який звук \[$$й$$] тут «ховається» у лiтерi $$ї$$. Iншi приголоснi в деяких позицiях можуть бути пом’якшеними. В фонетичнiй транскрипцiї пом’якшенiсть приголосних позначається пiсля звука комою вгорi: \[’]. Пом’якшеними можуть стати: * губнi: \[′], \[′], \[′], \[′], \[′]; * гортанний \[′]; * задньоязиковi \[′], \[′], \[′]; * шиплячi \[′], \[′], \[′],\[′] Якщо вони стоять перед . Перед м’яким знаком вони не стоять нiколи.\ Наприклад: *бiль* \[б′iль], *мiсто* \[м′iсто]. Усі приголосні звуки тільки глухі в рядку:ситечко, тактика, пайок, часопистиша, капуста, пайок, сахатисяшахи, фокус, ціпочок, цяткатьохкати, папуга, цятка, цукати «Хоч фокус – це шепіт» Твердими та м’якими можуть бути приголосні у рядку:д, с, з, л, м, н, ц, рр, н, л, з, с, п, д, тд, с, ц, з, л, н, р, тд, ц, з, л, н, с, р, в «Де ти з’їси ці лини, Дзар» # Фонетична транскрипція У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Фонетична транскрипція Визначення **Фонетична транскрипцiя** — графiчна фiксацiя мовних звукiв. Основнi правила: * У фонетичному записi слово, що транскрибується, беруть у квадратнi дужки.\ Наприклад: *лiс* \[л′iс]. * Усi слова пишуться з маленької лiтери. * Ставиться наголос, якщо слово має кiлька складiв: *лiто* \[$$л$$′$$\acute{і}то$$]. * Не вживаються лiтери та апостроф. * Подовженi приголоснi позначаються двокрапкою: *знання* \[$$знан$$′$$:\acute{а}$$]. * М’якiсть позначається знаком **′** пiсля м’якого приголосного. * Пом’якшенiсть позначається комою вгорi пiсля звука. * Ненаголошенi \[], \[] у фонетичнiй транскрипцiї позначаються \[], \[]. * Ненаголошений \[] перед складом з наголошеним \[] або \[] позначається \[]. Правильно записано фонетичну транскрипцію в рядку:\[зима]\[зиема]\[зиема́]\[зима́] # Алфавіт У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Алфавіт Для передачi звукiв мови на письмi використовуються букви. Визначення **Алфавiт** — це усталена сукупнiсть букв, розмiщених у певному порядку. Український алфавiт складається з 33 лiтер. | А а | Б б | В в | Г г | Ґ ґ | Д д | Е е | | --- | --- | --- | --- | --- | --- | --- | | Є є | Ж ж | З з | И и | I і | Ї ї | Й й | | К к | Л л | М м | Н н | О о | П п | Р р | | С с | Т т | У у | Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | | Ш ш | Щ щ | Ь ь | Ю ю | Я я | | | В алфавітному порядку записано всі слова в рядку:сіль, сільський, самотнійальбом, арбалет, ананаскористь, краса, косулямалюк, манеж, молодість # Співвідношення звуків і літер У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Співвідношення звуків і літер В українськiй мовi для позначення бiльшостi звукiв iснують окремi букви. Наприклад, приголосний \[д] на письмi передає лiтера д, а голосний \[у] на письмi позначається лiтерою y. Проте є винятки. | **Букви** | **Звуки** | **Приклади** | | -------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | щ | \[шч] | щастя \[$$шч\acute{а}с$$′$$т$$′$$а$$] | | ї | \[йі] | їжак \[$$йіж\acute{а}к$$] | | я, ю, є |

\[йа], \[йу], \[йе]:
- після м'якого знака
- після апострофа
- після голосного
- на початку слова

|

Мольєр \[$$мол$$′$$й\acute{е}р$$]
здоров’я \[$$здор\acute{о}вйа$$]
заява \[$$зай\acute{а}ва$$]
яблуко \[$$й\acute{а}блуко$$]

| | \[а], \[у], \[е] + м’якість чи пом’якшення попереднього приголосного |

лялька \[$$л$$′$$\acute{а}л$$′$$ка$$]
бювет \[$$б$$′$$ув\acute{е}т$$]

| | | дж, дз |

\[$$\widehat{дж}$$], \[$$\widehat{дз}$$], якщо входять до однієї морфеми
\[д] і \[ж], \[д] і \[з], якщо належать до різних морфем

|

джміль \[$$\widehat{дж}м\acute{і}л$$′]
дзиґа \[$$\widehat{дз}\acute{и}ґа$$]
підживити \[$$п$$′$$іджив\acute{и}ти$$]
відзначити \[$$в$$′$$ідзн\acute{а}чити$$]

| | м'який знак | Не є звуком. Указує на м’якість попереднього приголосного | день \[$$ден$$′] | Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка:барвінок, молодь, апельсинпортьєра, дзеркало, щедрофаянс, лимон, надрізмереживо, якийсь, рельєф \[ме\\(^и\\)ре́жи\\(^е\\)о], \[йаки́йс′], \[рел′йе́ф] # Уподібнення приголосних звуків У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Уподібнення приголосних звуків * Уподiбнення за глухiстю * Дзвiнкi не оглушуються.
Винятки: *легко* \[$$л\acute{е}хко$$], *вогко*, *кiгтi*, *нiгтi*, *дьогтю* * Приголосний \[з] у префiксі з- чи прийменникові з перед глухими переходить в с. \ Наприклад: *зцілити* \[$$с$$'$$ц$$'$$іл\acute{и}ти$$], з *кавою* \[$$к\acute{а}войу$$]. ЗНО В тестовому завданнi часто зустрiчається щось подiбне: лiжко \[$$л$$′$$\acute{і}шко$$]. Це неправильно, адже \[к] – глухий, а \[ж] – дзвiнкий. Перед глухими дзвiнкi не змiнюються. * Уподiбнення за дзвiнкiстю
Глухi приголоснi перед дзвiнкими одзвiнчуються: *боротьба* – \[$$бород$$′$$б\acute{а}$$] * Уподiбнення за м’якiстю
Попереднiй приголосний стає м’яким пiд впливом наступного.\ Наприклад: *кузня* \[$$к\acute{у}з$$′$$н$$′$$а$$]. Це стосується лише приголосних \[д], \[т], \[з], \[с], \[ц], \[л], \[н], \[дз], \[р] * Уподiбнення за мiсцем i способом творення
При цiй асимiляцiї зливається або дуже наближається вимова близьких звукiв.
Свистячi уподiбнюються наступним шиплячими.
Наприклад: *безжурний* - $$бе$$\[$$ж$$:]$$\acute{у}рний$$, *принісши* - $$прин$$$$\acute{і}$$\[$$ш$$:]$$и$$. Деякi особливостi вимови груп приголосних краще запам’ятати: | -шся \[c':a] | робишся \[$$р\acute{о}би^ес$$':a] | | ------------------------- | ------------------------------------------------ | | -ться \[ц':a] | молиться \[$$м\acute{о}ли^ец$$':а] | | -жся \[з'с'a] | намажся \[$$нам\acute{а}з$$'$$с$$'а] | | -чся \[ц'с'a] | не скалічся \[$$не$$ $$скал\acute{і}ц$$'$$с$$'а] | | -шці \[с'ц'і] | комашці \[$$ком\acute{а}с$$'$$ц$$'$$і$$] | | -жці \[з'ц'і] | мережці \[$$ме^ир\acute{е}з$$'$$ц$$'$$і$$] | | -зж \[ж:] | розжився \[$$рож$$:$$\acute{и}вс$$'а] | | -зч \[шч] | зчистиш \[$$шч\acute{и}сти^еш$$] | | -здж \[ж$$\widehat{дж}$$] | з джурою \[$$ж\widehat{дж}\acute{у}ройу$$] | | -зш, -сш \[ш:] | зарісши \[$$зар\acute{і}ш$$:$$и$$] | | -тч, -тш \[ч:] | братчик \[$$бр\acute{а}ч$$:$$ик$$] | Приголосний НЕ уподібнюється за м’якістю у слові:кінськийпіснякамінчикселянський \[$$кам$$′$$інчик$$] Глухий приголосний одзвінчується у слові:футболмерехтітивогкодігтяр \[фудбол] # Чергування звуків У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Чергування голосних звуків Визначення **Чергування звукiв** — закономiрна змiна звукiв у коренях i афiксах пiд час творення нового слова або словозмiни у тiй самiй морфемi. * Чергування \[о], \[е] з \[i]. Звуки \[о], \[е], що стоять у вiдкритому складi, мiняються на \[i] у закритому: *летiти – полiт, сiль – солi*.
Таке чергування не вiдбувається: * Коли \[о], \[е] вставнi або випаднi: *вiкно – вiкон*. * У звукосполученнях -ере-, -еле-, -оро-, -оло-, -ор-, -ер-, -ов- мiж приголосними:\ *шелест, мороз, шовк, берег*. * У других частинах складних слiв (-вод, -воз, -нос, -роб, -ход), якщо \[о] наголошений: *скороход, дiловод, водовоз*. * У префiксах роз-, без-, через-, пере- та iн., а також у суфiксах -очк-, -ечк-, -оньк-,\ -еньк-, -есеньк-, -енк-, -тель-:\ *перелiт, розбрат, кiшечка, вчитель, Павленко, нiченька, берiзонька*. * В iншомовних словах, якi запозиченi нещодавно.
Наприклад: *атом, шофер*. * Чергування \[о], \[е] з нулем звука. Голоснi \[о], \[е] в суфiксах випадають при замiнi слова:\ садок – садка, вiкон – вiкно, орел – орла, сон – сну. * Чергування \[е] з \[о] пiсля \[й] та шиплячих. * Звук \[е] вживаємо пiсля шиплячих та й, якщо стоїть перед м’якою приголосною та перед \[е],\[i],\[и]: пшениця, нiженька, щебiнь. * Звук \[о] маємо пiсля шиплячих та й перед складами з \[а],\[о], \[у] та \[и]: *жовтий, чого, йому*. * Чергування \[е] з \[и] вiдбувається у небагатьох дiєслiвних коренях, якщо далi з’являється суфiкс -а-: *беру – збирати, простерти – простирати, вмерти - вмирати*. \[о], \[е] чергуються з \[і]:У звукосполученнях -ере-, -еле-, -оро-, -оло-, -ор-, -ер-, -овУ префіксах роз-, без-, через-, пере- тощоКоли \[о], \[е] стоять у відкритому складі, тоді міняються на \[і] у закритомуКоли \[о], \[е] вставні # Чергування приголосних звуків У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Чергування приголосних звуків Чергування \[г] – \[ж], \[к] – \[ч], \[х] - \[ш]. Вiдбуваються при словотвореннi i словозмiнi:\ *увага - уважний - зауваження, галка - галчин - галченя - Галченко, смiх - смiшний – усмiшка*. Чергування \[г] – \[з′], \[к] – \[ц′], \[х] – \[с′]. Вiдбуваються при словозмiнi перед закiнченням -i:\ *луг - у лузi, райдуга - райдузi, гiлка - на гiлцi, донька - доньцi, свекруха - свекрусi, капелюх - у капелюсi*. У дiєсловах вiдбувається перехiд приголосних \[д], \[т], \[з], \[с] у шиплячi, а саме: | т - ч | котити - кочу | | -------- | -------------- | | ст - щ | пустити - пущу | | зд - ждж | їздити - їжджу | | д - дж | садити - саджу | В iнших частинах мови чергується \[д] — \[ж]: *уродити — урожай, огородити — огорожа, погода — погожий, переходити — перехожий, правда — справжнiй*. У буквосполученнях дт, тт першi звуки \[д] i \[т] чергуються з приголосним \[с]:\ *веду — вести, ненавидiти — ненависть, цвiт — цвiсти, мету — мести*. Приголосні чергуються у слові:горохдиванлітощастя горох – горошок # Основні випадки чергування У-В, І-Й У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Основні випадки чергування У-В, І-Й В українськiй мовi чергуються прийменники у, в i префiкси у-, в- у словах, якщо це не змiнює їх значення. **У** вживається для уникнення збiгу приголосних: * На початку слова перед приголосним: *учора*. * На початку речення перед приголосним: *У мене була книжка*. * На межi слiв мiж приголосними звуками: *прийшов у село*. * Якщо наступнi приголоснi в, ф або їхнi сполуки з iншими звуками (-льв-, -св-, -тв-, -хв-): *Сидимо у вагонi*. * Пiсля роздiлового знака перед приголосним (тире, дужки, лапки, кома, крапка з комою):\ \*Стоїть на видноколi мати — у неї вчись;
Моя мама, учителька, сьогоднi провела вiдкритий урок\*. **В** уживається для уникнення збiгу голосних: * Мiж голосними: *Була в Одесi*. * Перед голосними на початку речення: \*В Антарктидi працюють вченi\*. * Пiсля голосного перед бiльшiстю приголосних (крiм в, ф, -льв-, -св-, -хв- i под.): *Пiшла в садок*. **У — В** не чергуються: * У словах, де вiд змiни звука змiнюється значення слова: *вдача – удача*. * У словах iншомовного походження та у власних назвах:\ \*увертюра, ультиматум, утопiя, Вдовенко, Врубель, Владивосток, Угорщина, Удовиченко, Урал тощо\*. **I** вживається: * Мiж приголосними: \*зiбрав i пiшов\*. * На початку речення: *I день iде*... * Для зiставлення понять: *батьки i дiти*. * Перед буквами я, ю, є, ї та звуком \[й]: *Знайшли i їжака, i ялинку*. **Й** вживається: * Мiж голосними звуками: *лiто й осiнь*. * Пiсля голосного звука перед приголосним: *червонi й жовтi*. Літеру у вживаємо в рядку:… нас холоднобули … Ялтізайшла … дім… Одесі тепло У вживаємо на початку речення перед приголосним. Й вживається у рядку:стіл ... стілецьтепло ... сонячнонаписав ... закривбатьки ... діти Й уживається після голосного перед приголосним.\ Проте "батьки ... діти" – це зіставлення понять. # Склад. Складоподіл У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Склад. Складоподіл Визначення **Склад** — найменша одиниця мовлення. Це один голосний звук або голосний звук з одним чи кiлькома приголосними, якi вимовляються одним поштовхом видихуваного повiтря. Основою складу є голоснi звуки. Кiлькiсть складiв у словi залежить вiд кiлькостi голосних. Приголоснi не є складотворними i можуть стояти у складi перед голосним чи пiсля нього.\ Наприклад: *ра-курс*, *три-во-га*, *мо-люск*. Склади бувають вiдкритими i закритими. Вiдкритi склади закiнчуються на голосний: *кра-ї-на*. Закритi закiнчуються на приголосний: *iн-вен-тар*. Привила подiлу слiв на склади: * Один приголосний мiж голосними належить до наступного складу: *кни-га*. * Однаковi шумнi звуки, що стоять поряд, належать до наступного складу: *го-спо-дар*, *ща-стя*. * Два сонорнi звуки, що стоять поряд, належать до рiзних складiв: *вiль-но*, *вiр-нiсть*. * Дзвiнкий i глухий приголоснi, що стоять поряд, належать до рiзних складiв: *греб-ти*, *нiж-ка*. * Шумний i сонорний мiж голосними належать до одного складу: *бли-зня-та*, *му-дрець*. * Подовженi приголоснi належать до наступного складу: *збi-жжя*, *бу-ття*, *во-ло-сся*. Три склади має кожне слово:соловей, долоня, поясненнятьохкає, весняний, єднанняпалітра, країна, майорбраконьєр, лісостеп, знання # Наголос У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Наголос Визначення **Наголос** — це видiлення голосом певного складу в словi. Наголос в українськiй мовi є вiльним. Тобто, у рiзних словах вiн може припадати на рiзнi склади. Наприклад: $$\acute{а}збука$$*,* $$аб\acute{е}тка$$*,* $$алфав\acute{і}т$$. Також наголос є рухомим. Тобто вiн може зi змiною слова перемiщуватися: $$кн\acute{и}жка$$ *-* $$книжк\acute{и}$$. **Деякi слова в українськiй мовi мають подвiйний наголос:** | $$байд\acute{у}же - б\acute{а}йдуже$$ | $$веснян\acute{и}й - весн\acute{я}ний$$ | | ----------------------------------------- | ----------------------------------------------- | | $$допов\acute{і}дач - доповід\acute{а}ч$$ | $$з\acute{а}вжди - завжд\acute{и}$$ | | $$д\acute{о}говору - догов\acute{о}ру$$ | $$ж\acute{а}лібний - жалібн\acute{и}й$$ | | $$м\acute{а}буть - маб\acute{у}ть$$ | $$м$$’$$язов\acute{и}й - м$$’$$яз\acute{о}вий$$ | | $$п\acute{е}рвісний - перв\acute{і}сний$$ | $$перест\acute{а}рок - пер\acute{е}старок$$ | | $$п\acute{о}милка - пом\acute{и}лка$$ | $$прост\acute{и}й - пр\acute{о}стий$$ | | $$так\acute{о}ж - т\acute{а}кож$$ | | **Проблемнi випадки наголошування:** | асиметрія | бородавка | бюлетень | | ---------------------------------- | ----------- | ------------------------------- | | вимога | вимова | випадок | | вітчим | граблі | горошина | | грошей | дітьми | довідник | | дочка (але донька) | заіржавіти | зубожіти (зубожілий, зубожіння) | | діалог | каталог | квартал | | кропива | курятина | маркетинг | | ненавидіти (ненависть, ненависний) | одноразовий | олень | | отаман | перепис | псевдонім | | разом | середина | спина | | фаховий | фартух | феномен | | цемент | центнер | чорнослив | Слова з подвійним наголосом:завжди, байдуже, черговийбосоніж, рукопис, простийбайдуже, весняний, завждивірші, мабуть, байдуже На другий склад падає наголос у всіх словах рядка:курятина, олень, дітьмиболотистий, псевдонім, кропивазубожіти, отаман, босоніжзавжди, помилка, також # Запитання до теми У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Запитання до теми ### 1. Якими літерами голосні звуки передаються на письмі? Показати правильну відповідь Приховати
Голосні звуки на письмі передаються за допомогою 10 літер: а, о, у, і, и, е, я, ю, є, ї. ### 2. Які букви в українській мові можуть позначати або завжди позначають два звуки? Показати правильну відповідь Приховати
Два звуки можуть позначати літери я, ю, є, ї, щ. ### 3. Назвіть основні правила запису фонетичних транскрипцій. Показати правильну відповідь Приховати
1\. У фонетичному записi слово, що транскрибується, беруть у квадратнi дужки.\ 2\. Усi слова пишуться з маленької лiтери.\ 3\. Ставиться наголос, якщо слова має кiлька складiв.\ 4\. Не вживаються лiтери щ, я, ю, є, ї, ь та апостроф.\ 5\. Подовженi приголоснi позначаються двокрапкою.\ 6\. М’якiсть позначається знаком ′ пiсля м’якого приголосного.\ 7\. Пом’якшенiсть позначається комою вгорi пiсля звука.\ 8\. Ненаголошенi \[е], \[и] у фонетичнiй транскрипцiї позначаються \[еи], \[ие].\ 9\. Ненаголошений \[о] перед складом з наголошеним \[i] або \[у] позначається \[оу].
### 5. Що таке уподібнення приголосних за дзвінкістю? Показати правильну відповідь Приховати
В українській мові глухі приголосні перед дзвінкими одзвінчуються. ### 6. У яких випадках У-В не чергуються? Показати правильну відповідь Приховати
**У-В не чергуються:**\ \- У словах, де вiд змiни звука змiнюється значення слова: вдача – удача.\ \- У словах iншомовного походження та у власних назвах ### 7. Яким є наголос в українській мові та що це означає? Показати правильну відповідь Приховати
Наголос в українській мові є **вільним** (у різних словах може припадати на різні склади) та **рухомим** (може переміщуватися зі зміною слова). # Лексикологія У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Лексикологія Визначення **Лексикологiя** — роздiл науки про мову, який вивчає лексику. ### Зміст розділу: 1. [Слово як мовна одиниця](/leksikologya/slovo_yak_movna_odinitsya) 2. [Групи слів за значенням](/leksikologya/odnoznachni_i_bagatoznachni_slova) 1. [Омонiми](/leksikologya/odnoznachni_i_bagatoznachni_slova/omonimi) 2. [Синонiми](/leksikologya/odnoznachni_i_bagatoznachni_slova/sinonimi) 3. [Антонiми](/leksikologya/odnoznachni_i_bagatoznachni_slova/antonimi) 3. [Групи слів за походженням](/leksikologya/grupi_slv_za_pohodzhennyam) 4. [Групи слів за вживанням](/leksikologya/zagalnovzhivana_ta_leksika_obmezhenogo_vzhivannya) 1. [Загальновживана та лексика обмеженого вживання](/leksikologya/zagalnovzhivana_ta_leksika_obmezhenogo_vzhivannya) 2. [Активна та пасивна лексика](/leksikologya/zagalnovzhivana_ta_leksika_obmezhenogo_vzhivannya/aktivna_ta_pasivna_leksika) 5. [Групи слів за емоційним забарвленням](/leksikologya/grupi_slv_za_emotsinim_zabarvlennyam) 6. [Запитання до теми](/leksikologya/zapitannya_do_temi) # Слово як мовна одиниця У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Слово як мовна одиниця Визначення **Лексика** — сукупнiсть слiв певної мови, її словниковий склад. Кожна мова складається зi слiв. **Слово** – це одна з основних одиниць мови. Воно виконує номiнативну функцiю, тобто дає найменування всiм предметам, явищам, слугує для вираження почуттiв, емоцiй тощо. **Ознаки слова:** * складається зi звукiв, якi впорядкованi * має наголошений склад * може подiлятися на морфеми * має лексичне значення * у словосполученнi та реченнi пов’язане граматично, i за змiстом з iншими словами * виконує синтаксичнi функцiї * має граматичнi форми Слова подiляються на самостiйнi та службовi. **Самостiйнi** слова мають граматичне i лексичне значення.\ Наприклад: *сонце, йти, веселий, цiкаво*. До самостiйних слiв належать iменники, дiєслова, прикметники, прислiвники, числiвники i займенники.\ А **cлужбовi** слова мають тiльки граматичне значення. Вони виражають залежнiсть слiв у реченнi та словосполученнi, пов’язують однорiднi члени речення або частини складного речення, надають вiдтiнки словам, утворюють окремi граматичнi форми.\ Наприклад: *у, та, перед*. До службових слiв належать сполучники, частки i прийменники. Окрема група слiв – **звуконаслiдування** та **вигуки**. Вони виражають почуття, емоцiї, акустичнi образи, реакцiї, але нiчого не називають. Визначення **Лексичне значення слова** — це те, що означає слово. Наприклад, слово «виделка» означає знаряддя для їжi, що має форму ручки з кiлькома зубцями. Лексичнi значення слiв пояснено у тлумачному словнику. # Групи слів за значенням У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Однозначнi i багатозначнi слова Повнозначнi слова можуть мати одне або кiлька лексичних значень. Якщо слово має одне значення, то його називають **однозначним**.\ Наприклад, слово «Днiпро» означає лише одну з найбiльших рiчок Європи, що бере початок у Смоленськiй областi Росiї та протiкає через Бiлорусь i Україну, впадаючи в Чорне море. А слово «парта» означає шкiльний учнiвський стiл з похилою верхньою дошкою, з’єднаний у нижнiй частинi з лавою. Якщо слово має два та бiльше лексичних значень, то воно **багатозначне**.\ Наприклад: золотий.\ Золотою може бути каблучка, а у когось можуть бути золотi руки. Золота каблучка – це зроблена з золота прикраса. А золотi руки – це вмiлi, працьовитi руки. Багатозначнi слова можуть вживатися у **прямому** та **переносному** значеннях. Пряме значення – це головне або первинне значення багатозначного слова.\ Первинним значенням слова «золотий» є «вироблений з золота». Похiдне значення є вторинним вiд прямого. Воно виникає шляхом перенесення назви з одного явища дiйсностi на iнше за подiбнiстю ознак цих явищ. Наприклад, золотi руки – це вмiлi руки. Тобто вони цiнуються так, як цiнується золото. Виділене слово вжито в прямому значенні у реченні:Свiжими ранками я перший будив **сонну** ще воду криницi.Зима **блукає** у саду.Темряву тривожили криками півні, **танцювали** лебеді в хаті на стіні.А вівчар **жене** отару плаєм.Коло сел стоять тополi, **розмовляють** з вiтром в полi. Сонна вода – сонна людина, блукає зима – блукає людина, танцюють лебеді – танцює людина, розмовляють тополі – розмовляє людина. У прямому значенні вжито прикметник у рядку:солодкий сонзолоті рукисвіжий хлібшовкове волосся Cолодкий сон – це приємний сон, адже йдеться не про смак;\ золоті руки – вмілі руки, а не зроблені з золота;\ шовкове волосся – м’яке, приємне волосся, адже воно не зроблене з шовку. # Омонiми У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Омонiми Визначення **Омонiми** — слова, якi мають рiзне значення, але звучать однаково. Наприклад: **коса** як жiноча зачiска i **коса** як знаряддя працi. ЗНО Для успiшного написання ЗНО варто розрiзняти багатозначнi слова i омонiми. Багатозначнi слова мають декiлька пов’язаних мiж собою значень. А омонiми – рiзнi слова, значення яких не пов’язанi. Щоб вiдрiзнити омонiм вiд багатозначного слова, можна дiбрати до нього синонiми. Якщо значення синонiмiв близьке, то слово багатозначне, якщо ж нi – то це омонiм. Омонiми бувають повними i неповними. **Повнi омонiми** зустрiчаються лише у межах однiєї частини мови. Їхнiй збiгається в усiх можливих граматичних формах.\ Наприклад: деркач як птах (**деркачi**, **деркачем**) i як стертий вiник (**деркачi**, **деркачем**). Звуковий склад **неповних омонiмiв** збiгається не в усiх граматичних формах. Такi омонiми можуть належати до рiзних частин мови. Неповнi омонiми подiляються на оформи, омофони i омографи. Визначення **Омоформи** — це неповнi лексичнi омонiми. Звуковий склад омоформ збiгається лише у деяких формах слiв: *три сини* i *не три очi*. У першому випадку *три* вiдповiдає на питання скiльки? (числiвник). У другому – на питання що роби? (дiєслово). Визначення **Омофони** — неповнi омонiми, якi збiгаються лише за звуковим складом. За написанням i значенням вони рiзнi: *знати Надiю* i *мати надiю*.\ У першому випадку *Надiя* – це жiноче iм’я, у другому – впевненiсть у можливостi здiйснення чогось. Визначення **Омографи** — неповнi орфографiчнi омонiми. Вони однаковi за написанням, але рiзнi за значенням i звучанням.\ Наприклад: $$гор\acute{и}-гор\acute{и}$$ ясно i далекi $$г\acute{о}ри$$. У першому випадку $$гор\acute{и}$$ означає дiю, а у другому - опуклу форму рельєфу. ЗНО У тестах завдання на неповнi омонiми ще не траплялися. Тому з ними достатньо просто ознайомитися. Омоніми входять до складу словосполучень у рядку:ручний годинник - ручний голубпоставити кому – впасти в комудощова хмара - хмара пилусільська школа - школа життя. Ручний, хмара, школа – багатозначні слова. # Синонiми У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Синонiми Визначення **Синоніми** — це слова, якi близькi або однаковi за значенням, але рiзнi за звучанням. Наприклад: *ходити – шкандибати – дибати – дрiботiти*.\ Синонiми об’єднуються у синонiмiчнi гнiзда, або ряди. Їх центр – стрижневе слово. Воно стилiстично нейтральне i є носiєм загального значення:\ гарний *– чудовий – чарiвний – вродливий – гожий*. Правильне використання синонiмiв допомагає увиразнити мовлення й уникнути тавтологiї, тобто повторення спiльнокореневих або тих самих слiв. Синонімічний ряд становлять слова рядка:минулий, колишній, перебутий, старийхарактер, удача, натура, темпераментроздоріжжя, роздолля, розпуття, перехрестярозумно, мудро, розважно, розсудливо В першому рядку зайвим є слово старий, у другому рядку – удача, у третьому – роздолля. Синонімічним є ряд слів:Пахучий, запашний, духмяний, приємнийСтійкий, суворий, міцний, непохитнийУрочистий, піднесений, патетичний, пишнийМовчазний, безмовний, неговіркий, балакучийМова, мовний, мовлення, мовити В першому варіанті зайвим є слово приємний, в другому – суворий, в четвертому – балакучий. В останньому варіанті наведено спільнокореневі слова. Синоніми виділено в реченні:Тінь **чорна** стрімко падає вниз — то **білий** голуб так злітає вгору.**Ситий голодного** не розуміє.І що я йому **говорила**, **товкла**?**Молоде** орля, та вище **старого** літає.З **журбою радість** обнялась. Говорила, товкла - контекстуальні синоніми. В інших реченнях виділено антоніми. # Антонiми У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Антонiми Визначення **Антонiми** — це слова, якi мають протилежне лексичне значення, однак поєднанi спiльним фактором. Наприклад: *веселий – сумний* (настрiй), *тепло – холодно* (температура).\ Антонiми об’єднуються в пари. Багатозначнi слова можуть мати антонiми для прямих i переносних значень:\ сухий одяг - мокрий одяг, сухий хлiб - свiжий хлiб. Антонiми бувають загальномовними та контекстуальними. Антонiмiчнi стосунки **загальномовних антонiмiв** зрозумiлi поза будь-яким контекстом.\ Наприклад: *високий – низький*, *холодний – гарячий*. **Контекстуальнi антонiми** – це слова, що набувають антонiмiчних стосункiв тiльки в певному контекстi.\ Наприклад, у реченнi «*Однi податковцi наповнюють державну казну, iншi її розкрадають*» слова «наповнюють» i «розкрадають» будуть контекстуальними антонiмами. За структурою антонiми дiляться на **однокореневi** i **рiзнокореневi**. Однокореневi утворюються за допомогою додавання префiксiв.\ Наприклад: *щастя – нещастя, надiя – безнадiя*, *революцiя – контрреволюцiя*.\ Рiзнокореневi антонiми: *день – нiч*, *початок – кiнець*. В якому рядку подано антонімічні пари:білий – чорний, день – ніч, тихий – темнийговорити – слухати, далекий – близький, життя – смертьслава – ганьба, довгий – короткий, ясно – темнохолодний – крижаний, праця – відпочинок, вгору – вбік Тихий – темний, говорити – слухати, вгору – вбік не є антонімічними парами. Антоніми виділено в реченні:**Брехня** стоїть на одній нозі, а **правда** на двох.**Осінній** день, осінній день, осінній! О **синій** день, о синій день, о синій!**Недумано**, **негадано** забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань.Мов тихий дзвін гірського кришталю, **несказане** лишилось **несказанним**.Минають фронди і жіронди, минає **славне** і **гучне**. Брехня та правда – антоніми. # Групи слів за походженням У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Групи слів за походженням Кожна мова складається зi споконвiчних слiв i засвоєних. За походженням лексика української мови подiляється на власне українську та запозичену. Визначення **Власне українська лексика** — це тi слова, якi вживаються лише в українськiй мовi. Вони виникли в нiй давно, разом з появою позначуваних понять.\ Наприклад: *мати, юний, вересень, вiвторок*. Визначення **Запозичена лексика** — це слова, якi ввiйшли з iнших мов в українську. Тобто слова iншомовного походження.\ Наприклад: олiмпiада, парламент, козак. Усі слова є власне українськими в рядку:іврит, нація, еволюціяреволюція, економія, парламентвареник, рушник, оберемокмагнітофон, спікер, комп’ютер # Групи слів за вживанням У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Загальновживана та лексика обмеженого вживання За сферами вживання лексика української мови подiляється на загальновживану i спецiальну. Останню також називають лексикою обмеженого вживання. До складу **загальновживаної лексики** належать слова, якi вживають усi носiї мови. Вони складають її активний словник. Це слова, якi позначають: * предмети побуту (дверi, чоботи, сорочка, стiлець, вiдро) * процеси трудової дiяльностi (писати, рiзати, готувати, читати) * явища природи (дощ, снiг, вiтер) * назви тварин, людей (син, батько, яструб, окунь, калина, береза) * назви кольорiв, почуттiв, смакiв (червоний, гiркий, радiсть, сум) * назви ваги, розмiру (малий, легкий) * вiйськовi поняття (куля, зброя) * поняття культури (пiсня, мелодiя) * суспiльно-полiтичнi поняття (держава, народ) * числа (три, двадцять) **Лексика обмеженого вживання** складається зi слiв, вживання яких обмежене або територiєю, або певною групою суспiльства. До складу спецiальної лексики належать дiалектизми, професiйнi слова, термiни, а також жаргонiзми та арготизми. Визначення **Дiалектна лексика** — це слова, що вживають мешканцi певної мiсцевостi. Вони мають вiдповiдники в лiтературнiй мовi. Українська мова має три нарiччя: захiдне (пiвденно-захiдне), пiвнiчне i пiвденно-схiдне. Захiдне: *вуйко (дядько), ватра (вогонь), леґiнь (юнак)*. Пiвнiчне: *лiсавиця (драбина), веселики (журавлi), ясниця (райдуга)*. Пiвденно-схiдне: банити (мити), квасець (щавель), пшiнка (кукурудза). ЗНО Полтавський дiалект лiг в основу української лiтературної мови, завдяки творчостi Iвана Котляревського.\ Також дiалектизми використовували Михайло Коцюбинський в повiстi «Тiнi забутих предкiв» i Василь Стефаник у новелi «Камiнний хрест». Визначення **Професiйна лексика** — це слова, якi вживаються в колi фахiвцiв з певних спецiальностей для позначення знарядь працi, iнструментiв, процесiв, дiй, матерiалiв тощо. Наприклад: * *позов, апеляцiя, суддя* (юристи) * *монтаж, шпальта, пiдвал* (журналiсти) Визначення **Термiни** — це слова, що називають поняття в рiзних галузях: науцi, технiцi, мистецтвi тощо. Вони є однозначними в однiй галузi. Але можуть мати рiзнi значення в рiзних. Наприклад, термiн операцiя у хiрургiї i банкiвськiй справi позначає неоднаковi поняття.\ Деякi з термiнiв стають загальновживаними словами. Наприклад, слово термометр. Визначення **Жаргонiзми** — цe специфiчна лексика, що вживається у мовленнi людей окремих соцiальних груп, зв’язаних певною спiльнiстю iнтересiв. Це може бути перебування у певному середовищi, захоплення тощо. Наприклад, серед студентiв заняття називають парами, шпаргалки – бомбами. Визначення **Арготизми** — близькi до жаргонiзмiв. Але цi слова зазнали навмисних змiн з метою утаємничити, зробити незрозумiлим для iнших. Арготизми близькi до жаргонiзмiв. Але цi слова зазнали навмисних змiн з метою утаємничити, зробити незрозумiлим для iнших. До арго можуть вдаватися жебраки, злочинцi тощо.\ Наприклад: ботень (борщ), морзуля (цибуля). Окремо потрiбно видiлити **розмовну лексику**. Вона використовується в побутi при неофiцiйному спiлкуваннi. Розмовна лексика об’єднує три групи слiв. **Перша група** – слова, якi не виходять за межi лiтературної мови i додають спiлкуванню невимушеностi: *мастак, розбишака, лупцювати*. **Друга група** – нелiтературнi слова, якi вживаються з порушенням вимови, правил роду, вiдмiнювання тощо. Наприклад, слово «тудою» замiсть «туди». **Третя група** – слова, якi мають ознаки згрубiлостi, фамiльярностi: *училка (вчителька), братан (товариш), фiзра (фiзична культура), моцик (мотоцикл, мопед), припертися (прийти)*. Останнi двi групи деякi мовознавцi видiляють в одну окрему i називають просторiччями. Діалектне слово вжито в реченні:Десь курився синій димок од ватри.Місяць був ясний, блискучий, як золотий турецький ятаган.У дощові дні хмари звисають сивими пасмами.У козацьких канцеляріях чорнильниці-каламари мали найрізноманітніші форми Загальновживаними є всі слова в рядку:щастя, рука, дощ, йтиабзац, архів, гриф, витягкок, камбуз, кубрик, баквуйко, файний, біти, ватра Абзац, архів, гриф, витяг – терміни.\ Кок, камбуз, кубрик, бак – професійна лексика.\ Вуйко, файний, біти, ватра – діалектизми. Терміном є слово:літопідметквасецьп'ятихвилинка Літо – загальновживане слово, квасець – діалектизм, п’ятихвилинка – професіоналізм. # Активна та пасивна лексика У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Активна та пасивна лексика Словниковий склад мови перебуває в русi. Мова постiйно поповнюється новими словами, а застарiлi зникають. Цi процеси вiдбувають повiльно. Тому в словниковому складi мови iснують два шари лексики: активна i пасивна. Визначення **Активна лексика** — це слова, якi регулярно використовуються у повсякденному спiлкуваннi. Це загальнонароднi слова, якi не мають ознак застарiлостi (*солодкий, свiтло, бiлий, п’ять, писати, завтра*), а також широковiдомi термiни (*iнтеграл, пiдмет, нацiя, принтер*). Визначення **Пасивна лексика** — це слова, якi вже або ще рiдко вживаються. Сюди належать **застарiлi слова** i **неологiзми**. Застарiлi слова подiляються на **iсторизми** та **архаїзми**. Визначення **Неологiзми** — це слова, якi позначають новi поняття i предмети. Наприклад: **маркетинг, менеджер**. Неологiзми бувають загальномовними та авторськими. Загальномовнi виникають у мовi для позначення нових понять, а авторськi творять письменники для передачi емоцiй, вражень, почуттiв тощо. Визначення Авторськi неологiзми часто зустрiчаються у поезiї Павла Тичини. Наприклад, яблуневоцвiтно, злотоцiнно, нiжнотонний тощо. Також вони є у творчостi Лiни Костенко. Визначення **Iсторизми** — це слова, що вийшли з ужитку через зникнення реалiй, якi вони називали. Синонiмiчнi замiнники iсторизмiв у сучаснiй мовi вiдсутнi. Наприклад: жупан, десятина. Визначення **Архаїзми** — це слова, витiсненi iншими синонiмами з ужитку. Наприклад: рамена (плечi), ланiти (щоки), зрiти (бачити). # Групи слів за емоційним забарвленням У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Групи слів за емоційним забарвленням Лексика сучасної української лiтературної мови за емоцiйним забарвленням подiляється на двi групи: нейтральну та емоцiйно забарвлену. Визначення **Нейтральна лексика** — це слова, якими користуються в повсякденному життi всi носiї мови. Наприклад: вода, лiс, дивитися. Визначення **Емоцiйно забарвлена лексика** — це слова, якi мають негативну або позитивну емоцiйнiсть у своєму значеннi. Емоційно забарвленими є всі слова у рядку:вітерець, дощик, морекутя, рюмсати, сонцереготати, гаркнути, матусякажан, товкмачити, стіл Море, кутя, сонце, кажан і стіл належать до нейтральної лексики. # Запитання до теми У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Запитання до теми ### 1. Які ознаки слова ви знаєте? Показати правильну відповідь Приховати
1\. Cкладається зi звукiв, якi впорядкованi\ 2\. Має наголошений склад\ 3\. Може подiлятися на морфеми\ 4\. Має лексичне значення\ 5\. У словосполученнi i реченнi пов’язане граматично i за змiстом з iншими словами\ 6\. Виконує синтаксичнi функцiї\ 7\. Має граматичнi форми тощо
### 2. Чим відрізняються багатозначні слова від омонімів? Як їх розрізняти? Показати правильну відповідь Приховати
**Багатозначнi слова** мають декiлька пов’язаних мiж собою значень. А **омонiми** – рiзнi слова, значення яких не пов’язанi. Щоб вiдрiзнити омонiм вiд багатозначного слова, можна дiбрати до нього синонiми. Якщо значення синонiмiв близьке, то слово багатозначне, якщо ж нi – то це омонiм. ### 3. Що таке синоніми? Показати правильну відповідь Приховати
**Синонiми** — це слова, якi близькi або однаковi за значенням, але рiзнi за звучанням (ходити, шкандибати, дибрати). ### 4. Що таке антоніми? Показати правильну відповідь Приховати
**Антонiми** — це слова, якi мають протилежне лексичне значення, однак поєднанi спiльним фактором (веселий – сумний). ### 5. Що таке діалектизми? Показати правильну відповідь Приховати
**Діалектизми** – це слова, що вживають мешканцi певної мiсцевостi. Вони мають вiдповiдники в лiтературнiй мовi. ### 6. Які групи пасивної лексики ви знаєте? Показати правильну відповідь Приховати
До пасивної лексики належать застарiлi слова i неологiзми. Застарiлi слова подiляються на історизми та архаїзми. ### 7. Чим історизми відрізняються від архаїзмів? Показати правильну відповідь Приховати
**Історизми** — це слова, що вийшли з ужитку через зникнення реалiй, якi вони називали. Синонiмiчнi замiнники iсторизмiв у сучаснiй мовi вiдсутнi.\ Наприклад: жупан, десятина.\ **Архаїзми** – це слова, витiсненi iншими синонiмами з ужитку.\ Наприклад: рамена (плечі), ланіти (щоки). # Фразеологія У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Фразеологія Визначення **Фразеологiя** — роздiл науки про мову, який вивчає лексичне значення, вживання i походження фразеологiзмiв. ### Зміст розділу: 1. [Фразеологізм як мовна одиниця](/frazeologya/frazeologzm_yak_movna_odinitsya) 2. [Джерела походження фразеологізмів](/frazeologya/dzherela_pohodzhennya_frazeologzmv) 3. [Види фразеологізмів](/frazeologya/vidi_frazeologzmv) 4. [Прислів’я, приказки та афоризми](/frazeologya/prislvya-_prikazki_ta_aforizmi) 5. [Словник найуживаніших фразеологізмів](/frazeologya/slovnik_naiuzhivanshih_frazeologzmv) 6. [Запитання до теми](/frazeologya/zapitannya_do_temi) # Фразеологізм як мовна одиниця У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Фразеологізм як мовна одиниця Визначення **Фразеологiзм** — стiйке поєднання слiв, яке виступає в мовi як неподiльний за значенням вислiв (дорiвнює одному слову за значенням). Наприклад: *нi за цапову душу — даремно; обiтована земля — заповiтна мета, мрiя; пекти ракiв — червонiти*. Значення фразеологiзму зазвичай не спiвпадає iз значенням слiв, що входять до його складу. Правильним тлумаченням фразеологізму «пекти раків» є:червонітиготуватитікатикричати # Джерела походження фразеологізмів У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Джерела походження фразеологізмів 1. Народна мова та усна народна творчiсть:\ заварити кашу – брехати, дати гарбуза – вiдмовити, пасти заднiх – вiдставати. 2. Антична мiфологiя:\ дамоклiв меч – нависла загроза, ахiллесова п’ята – вразливе мiсце, сiзiфова праця – даремна i важка праця, троянський кiнь – прихована загроза\. 3. Бiблiйнi вислови:\ альфа i омега – початок i кiнець, вавилонське стовпотворiння – велелюдне мiсце. # Види фразеологізмів У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Види фразеологізмів * **фразеологiчнi зрощення** – семантично неподiльнi одиницi, значення яких не пов’язанi зi значенням компонентiв.
Наприклад: як коровi сiдло. * **фразеологiчнi єдностi** – фразеологiзми, значення компонентiв яких пов’язанi зi значенням фразеологiзму.
Наприклад: крапля в морi. * **фразеологiчнi сполучення** – семантично подiльнi одиницi, компоненти яких мають певну самостiйнiсть. Один з компонентiв є стiйким i не може замiнюватись, а iншi можуть мати взаємну замiну.
Наприклад: брати до серця – брати до уваги. Які фразеологізми являються семантично подільними компонентами,що мають певну самостійність:Фразеологічні зрощенняФразеологічні єдностіФразеологічні сполучення # Прислів’я, приказки та афоризми У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Прислів’я, приказки та афоризми Близькими до фразеологiзмiв є прислiв’я, приказки, крилатi вислови i афоризми. Визначення **Прислiв’я** — це народний вислiв повчального змiсту, що виражений реченням. Вiн формулює життєву закономiрнiсть або передає узагальнений суспiльний досвiд. Наприклад: вiк живи, вiк учись. Визначення **Приказка** — це стiйкий образний вислiв, який вiдзначається лаконiчною будовою. Вiн не формулює певної закономiрностi чи правила, не має повчального змiсту. Наприклад: не мала баба клопоту, купила порося. Визначення **Крилатi вислови** — часто повторюванi влучнi словеснi формули, джерело яких може бути встановлене. Наприклад: голос волаючого в пустелi, посипати голову попелом. Визначення **Афоризм** — словесна формула, яка виражає думку узагальнено i в стислiй формi. Афоризми завжди мають автора. Наприклад, вiдомий афоризм Тараса Шевченка: «Борiтеся – поборете». Прислів’я є в рядку:Борітеся – поборете.Вік живи – вік учись.Наріжний камінь.Як з гуски вода «Борітеся – поборете» – афоризм, наріжний камінь – фразеологізм, як з гуски вода – приказка. Автора обов’язково має:фразеологізмприслів’яафоризмприказка # Словник найуживаніших фразеологізмів У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Словник найуживаніших фразеологізмів | **Фразеологізм** | **Значення** | | ----------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | Авгiєвi стайні | Звичайна запущенiсть, бруд, безлад. | | Аж дим іде | Дуже інтенсивно, завзято. | | Аж молоко кисне | Про щось неприємне. | | Альфа і омега | Початок і кінець. | | Ані рудої миші | Безлюдно. | | Бавитися з вогнем | Поводитися необмежено. | | Байдики бити | Нічого не робити, ледарювати. | | Баляндраси (ляси) точити | Вести пусті розмови. | | Бачити наскрізь | Добре знати. | | Березова каша | Бити різками. | | Бити в литаври | Торжествувати. | | Бити лихом об землю | Не зважати на сумні обставини, бути оптимістом. | | Бити на сполох | Попереджувати про небезпеку. | | Бити по кишені | Завдавати матеріальних збитків. | | Бити у хвіст і в гриву | Дуже сильно діяти. | | Білими нитками шитий | Невміло замаскований, виконаний. | | Бісики пускати | Дивитися на когось грайливо, залицятися. | | Блукати манівцями | Робити щось неправильно. | | Брати бика за роги | Діяти рішуче, енергійно. | | Брати до серця | Боляче реагувати на щось; ставитися співчутливо. | | Брати на кпини | Насміхатися. | | Бути на коні | Мати успіх | | Бути на сьомому небі | Радіти, бути задоволеним. | | В ступі не втовкти | Важко, неможливо розібратися в чиїх-небудь плутаних, непослідовних діях. | | Вавилонське стовпотворіння | Метушня, безладдя, гармидер, галас. | | Важким духом дихати | Гніватися. | | Варфоломіївська ніч | Жорстока розправа, кровопролиття. | | Ведмежа послуга | Безглузда послуга, яка замість допомоги завдає шкоди. | | Веремію закрутити | Затіяти щось неприємне, зчинити сум’яття. | | Вивести на чисту воду | Викрити кого-небудь у нечесних діях. | | Вилами по воді писано | Невідомо, як буде. | | Висилопивши язика | Робити щось швидко. | | Вискочити на сухе | Уникнути кари. | | Вискочити як Пилип з конопель | Зненацька, недоречно. | | Витрішки продавати | Дивитися на когось (щось) із надмірною цікавістю. | | Віддати пальму першості | Визнати чиюсь перевагу в чомусь. | | Вітер у голові | Легковажний. | | Воду решетом носити | Витрачати сили даремно. | | Втерти носа | Довести свою перевагу над ким-небудь. | | Вхопити на кутні | Розносити плітки. | | Гарбуза дати | Відмовити тому, хто сватається. | | Гаряча голова | Запальна людина. | | Геркулесові стовпи | Кінцева межа, край; крайність. | | Гнути кирпу | Гордовито триматися, зазнаватися. | | Гнути спину | Важко працювати. | | Годувати жданиками | Обіцяти щось зробити, але не виконувати обіцяного. | | Гордіїв вузол | Про складне переплетіння різних обставин; про заплутані питання. | | Горобина ніч | Темна, дуже буряна ніч із дощем, градом, блискавицями. | | Грати очима | Кокетувати. | | Грати першу скрипку | Бути головним у якій-небудь справі. | | Гріти чуба | Виконувати важку роботу, докладати великих зусиль. | | Давати відкоша | Виявляти рішучу протидію, різко відповідати. | | Дамоклів меч | Постійна небезпека, неприємність. | | Десята вода на киселі | Про дуже далеку рідню. | | Дивитися вовком | Дивитися неприязно, сердитися. | | Дісталося на горіхи | Отримати покарання. | | Дістати облизня | Зазнати невдачі. | | Дрижаки хапати | Мерзнути; перебувати в стані нервового збудження. | | Душа в душу | Жити дружно. | | З легким серцем | Без роздумів, без тривоги. | | З себе вискакувати | Дуже старатися. | | З’їсти собаку (вовка, муху) | Набути великого досвіду в якійсь справі; грунтовно, до тонкощів вивчити що-небудь. | | За холодну воду не братися | Ледарювати. | | Заварити кашу | Затіяти щось, що загрожує неприємними наслідками. | | Заговорювати зуби | Задурювати голову кому-небудь. | | Закрутити веремію | Наробити крику. | | Зарубати \[собі] на носі | Добре, надовго запам’ятати. | | Знову за рибу гроші | Наполягати на чому-небудь; настирливо домагатися чогось; повторювати те саме. | | Золота молодь | Діти з дуже заможних сімей, які поводять себе всупереч громадським нормам, оскільки впевнені у своїй безкарності. | | Золоте правило | Найкраща в усіх випадках форма поведінки. | | Золоті верби ростуть | Нічого путнього не виходить. | | З-під ринви на дощ | Потрапити з однієї неприємності в іншу, ще гіршу. | | Кадити фіміам | Улесливо звеличувати, прославляти кого-небудь. | | Каїнова печать | Братовбивчий злочин. | | Камінь спотикання | Велика перепона, перешкода. | | Кидати на вітер | Марно, необдумано витрачати. | | Ламати голову \[собі] | Напружено думати, намагаючись зрозуміти щось. | | Лебедина пісня | Останній витвір письменника, художника тощо. | | Манна небесна | Несподівані життєві блага, щось бажане легкодоступне. | | Міняти шило на швайку | Робити зміни без користі. | | Мотати на вус | Придивлятися, прислухатися до чого-небудь, запам’ятовувати. | | На вербі груші | Нісенітниці, дурниці. | | На голові ходити | Пустувати, бешкетувати. | | На голову вилізти | Поводитися зухвало. | | На лобі написано | 3разу видно, помітно що-небудь із зовнішнього вигляду когось. | | Набирати води в рот | Уперто мовчати; нічого не говорити. | | Накивати п’ятами | Утекти. | | Накрити мокрим рядном | Накинутися з погрозами, докорами. | | Не бачити лісу за деревами | Не помічати головного. | | Не обібратися лиха | Мати багато клопоту. | | Не чути землі під ногами | Під впливом радісного збудження або хвилювання бути дуже енергійним, легким, швидким. | | Ні за цапову душу | Цілком даремно. | | Ні тепер ні в четвер | Ніколи, ні за яких обставин. | | Оббивати пороги | Постійно ходити, приходити до кого-небудь, кудись; часто бувати у когось, десь. | | Обвести навколо пальця | Спритно обдурити, перехитрити кого-небудь. | | Обдерти як липку | Забрати що-небудь у кого-небудь. | | Обітована земля | Заповітна мета, мрія. | | Останній з могікан | Найстаріший, єдиний у своєму роді представник покоління. | | П’ята колона | Зайва допомога. | | П’яте колесо у возі | Щось зайве, непотрібне. | | Пальці знати | Зробити що-небудь недбало, невміло, грубо. | | Пахне смаленим | Загрожує небезпека. | | Пекти раків | Червоніти. | | Перейти рубікон | Зробити вирішальний крок, прийняти безповоротне рішення. | | Перша ластівка | Початковий у появі кого-, чого-небудь. | | По струні ходити | Підкорятися, виконувати всі побажання когось. | | По струні ходити | Підкорятися, виконувати всі побажання когось. | | Порости в пір’я | Змужніти, набратися сил. | | Прикусити язика | Замовкнути. | | Притча во язицех | Бути об’єктом постійних пересудів. | | Прокрустове ложе | Надумана мірка, під яку підганяють усі явища, різні за своєю природою, ознаками, фактами. | | Розбити глек | Посваритися. | | Розпустити пір’я (хвіст) | Пишатися, красуватися перед ким-небудь. | | Руки нагріти | Нажитися в нечесний спосіб. | | Руки опускаються | Втратити інтерес до чогось, ставати бездіяльним. | | Руки сверблять | Дуже кортить. | | Рукою сягнути | Дуже близько. | | Ряст топтати | Жити. | | Сидіти на двох стільцях | Поділяти дві різні думки. | | Сидіти на сухому | Потрапляти в несприятливе, скрутне становище. | | Сізіфова праця | Безрезультатна, дуже виснажлива, важка й безкінечна робота. | | Сіль землі | Найвидатніші представники певної суспільної групи. | | Сім п’ятниць на тиждень | Легко й часто змінювати погляди. | | Скорчити Лазаря | Прикинутися нещасним, безпомічним, безталанним. | | Співати дифірамби | Вихваляти. | | Спіймати облизня | Залишитися ні з чим. | | Сходити на пси | Зводитися нінащо. | | У свинячий (собачий) голос | Несвоєчасно, дуже пізно. | | Фільчина грамота | Документ, що не має юридичної сили; папірець, що нічого не значить. | | Хома невірний | Про людину, яка в усьому сумнівається, нікому не вірить. | | Хоч в око стрель | Дуже темно. | | Хоч голки збирай | Видно, ясно. | | Хоч греблю гати | Дуже багато. | | Хоч з лиця воду пий | Дуже вродливий. | | Хоч кіл на голові теши | Про вперту, неслухняну людину. | | Хоч конем грай | Дуже просторо. | | Хоч лобом бийся | Про скрутне становище. | | Хоч мак сій | Тихо. | | Хоч у вухо бгай | М’який характером, спокійної вдачі. | | Яблуко розбрату | Причина сварки, ворожнечі. | | Як баран на нові ворота | Витріщатися. | | Як горох при дорозі | Про беззахисну людину. | | Як горохом об стіну | Не можна вплинути на когось. | | Як з гуски вода | Ніщо не впливає, не діє на когось. | | Як за водою піти | Зникнути безслідно. | | Як за гріш маку | Дуже багато; про щось малокоштовне. | | Як із рога достатку | Невичерпно, у дуже великій кількості. | | Як кіт наплакав | Дуже мало. | | Як муха в окропі | Про моторну, вертку людину. | | Як сніг на голову | Несподівано, раптово. | | Як собака на сіні | Ні собі, ні іншим. | | Як у Бога за пазухою | Почуватися спокійно, затишно. | | Як у воду опущений | Засмучений, розгублений. | Який синонім фразеологізму “Заливати за шкуру сала”?Ні сіло ні впалоВрізати дубаДопікати до живогоБув на коні і під конем Яке значення має фразеологізм “Бачити смаленого вовка”?Добре знатиТоржествуватиОчуватися спокiйно, затишноПотрапляти в небезпечнi ситуацiї, бути досвiдченимДивитися на когось грайливо, залицятися # Запитання до теми У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Запитання до теми ### 1. Що таке фразеологізм? Показати правильну відповідь Приховати
**Фразеологiзм** — стiйке поєднання слiв, яке виступає в мовi як неподiльний за значенням вислiв (дорiвнює одному слову за значенням). Нi за цапову душу — даремно. ### 2. Які види фразеологізмів існують? Показати правильну відповідь Приховати
Фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. ### 3. Які джерела походження фразеологізмів ви знаєте? Показати правильну відповідь Приховати
Народна мова та усна народна творчiсть, антична мiфологiя, Бiблiя. ### 4. Що таке прислів’я? Показати правильну відповідь Приховати
**Прислiв’я** — це народний вислiв повчального змiсту, що виражений реченням. Вiн формулює життєву закономiрнiсть або передає узагальнений суспiльний досвiд. ### 5. Чим прислів’я відрізняється від приказки? Показати правильну відповідь Приховати
Прислів’я має повчальний зміст, а приказка – ні. ### 6. Що таке афоризм? Показати правильну відповідь Приховати
**Афоризм** — словесна формула, яка виражає думку узагальнено i в стислiй формi. Афоризми завжди мають автора. # Будова слова У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Будова слова ### Зміст розділу: 1. [Будова слова](/zmist_rozdilu/budova_slova) 1. [Закiнчення](/zmist_rozdilu/budova_slova/zakinchennya) 2. [Основа слова](/zmist_rozdilu/budova_slova/osnova_slova) 3. [Корiнь](/zmist_rozdilu/budova_slova/korin) 4. [Префiкс](/zmist_rozdilu/budova_slova/prefics) 5. [Суфiкс](/zmist_rozdilu/budova_slova/sufics) 6. [Постфiкс і інтерфікс](/zmist_rozdilu/budova_slova/postfics) 2. [Словотвiр](/zmist_rozdilu/slovotvir_) 3. [Морфологiчнi способи словотворення](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya) 1. [Суфiксальний спосiб](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/sufiksalniy_sposib) 2. [Префiксальний спосiб](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/prefiksalniy_sposib) 3. [Префiксально-суфiксальний спосiб](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/prefiksalno-sufiksalniy_sposib) 4. [Безсуфiксний спосiб](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/bezsufiksniy_sposib) 5. [Основоскладання](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/osnovoskladannya) 6. [Словоскладання](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/slovoskladannya) 7. [Абревiацiя](/zmist_rozdilu/morfologichni_sposobi_slovotvorennya/abreviaciya) 4. [Неморфологiчнi способи словотворення](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/4/nemorfologichni_sposobi_tvorennya.md) # Будова слова У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Будова слова Визначення **Морфеміка** — роздiл науки про мову, що вивчає значущi частини слова, або морфеми. В українськiй мовi бiльшiсть слiв складаються з двох i бiльше морфем. Кожна з них має своє значення. Визначення **Морфема** — найменша неподiльна значуща частина слова. Вона виражає граматичне або лексичне значення. Наприклад, у словi осiннiй видiляють три морфеми: корiнь,суфiкс i закiнчення. Кожна морфема позначається умовною позначкою: ![](https://3054421797-files.gitbook.io/~/files/v0/b/gitbook-legacy-files/o/assets%2F-LWNQxSM2CoIuJ8l_-Sh%2F-LWNR25G8Y5EuCuO5p9G%2F-LWNRJV9GPqisQlF-NtK%2Fchast.png?generation=1547672064600004\&alt=media) Значущі частини слова вивчає:ОрфоепіяФонетикаМорфемікаОрфографія Орфоепія вивчає правильну вимову слів,\ фонетика – звуковий склад мови,\ орфографія – правильність написання # Закінчення У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Закінчення Визначення **Закінчення** — змiнна значуща частина слова, що виражає його граматичне значення, а також слугує для зв’язку слiв у словосполученнi й реченнi. Наприклад: у словi лiтнiй закiнчення -iй вказує на чоловiчий рiд, однину, називний вiдмiнок (тобто слово вiдповiдає на питання який?). Усi змiннi слова мають закiнчення. Воно може бути нульовим, якщо не позначається лiтерою i не виражається звуком, але має граматичне значення.\ Наприклад, у словi лiс нульове закiнчення вказує на чоловiчий рiд, однину, називний вiдмiнок (тобто слово вiдповiдає на питання що?) **Не мають закiнчення незмiнюванi слова:** * прислiвники (як?): голосно, зранку * дiєприслiвники (що роблячи? що зробивши?): пишучи, приїхавши * iнфiнiтив дiєслова (що робити? що зробити?): робити, читати * незмiнюванi слова iншомовного походження: таксi, бюро Виберіть рядок, у якому всі слова не мають закінчення:колібрі, таксі, ледідень, важко, журіпоні, птах, прибігшиприбігши, ходити, шлях День, птах, шлях – нульове закінчення. # Основа слова У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Основа слова Визначення **Основа слова** — частина слова без закiнчення, яка виражає його лексичне значення. Наприклад, у словах весна, мiський, пiдводний видiляються основи весн-, мiськ-, пiдводн- шляхом вiдкидання закiнчень -а, -и, -ий. Основа слова – це:Частина слова без закінченняЧастина слова, яка виражає його лексичне значенняЧастина слова, яка виражає граматичне значення словаЧастина слова, яка слугує для творення нових слів Орфоепія вивчає правильну вимову слів,\ фонетика – звуковий склад мови,\ орфографія – правильність написання # Корiнь У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Корінь Визначення **Корінь** — це головна значуща частина слова, яка мiстить спiльне значення для всiх спiльнокореневих слiв. Наприклад: сад, садити, садiвник. Звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але вiн може частково змiнюватися внаслiдок чергування звукiв. Наприклад: воля, вiльний. Спільнокореневими є слова:день, денний, щоднявеселий, веселого, веселомувода, водити, водянийрадіти, порада, радісний Веселий, веселого, веселому – граматичні форми одного слова.\ Вода, водити, водяний – омонімічні корені.\ Радіти, порада, радісний – омонімічні корені Спільнокореневими є всі наведені слова, ОКРІМ:лисийлисітилисиналисзалисина В слові лис корінь «лис» означає хижого ссавця.\ У інших словах - відсутність волосся. # Префікс У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Префікс Визначення **Префікс** — значуща частина слова, що стоїть перед коренем i слугує для творення нових слiв чи iнших граматичних форм одного слова. Словотворчi префiкси змiнюють лексичне значення слова.\ Наприклад: глядач – наглядач (що робити? – що зробити?). А формотворчi префiкси використовуються для утворення нових форм слiв.\ Наприклад: писати – дописати (доконаний вид дiєслова). Виберіть рядок, у якому всі слова мають префікс:привезти, архіважливий, антитерористичнийперебігти, прийти, архіваріусзабігти, надзвичайний, правдапрадавній, перемога, зсунути Архіваріус, правда, перемога – префіксів немає. Усі слова мають префікс у рядку:перемога, премудрий, прибігти, завеликийвмовити, вгору, дописати, створитиприкореневий, овочесховище, вмістити, перейтиплавець, лісок, історик, ростокпрегарний, зіставити, мореплавець, приєднати Архіваріус, правда, перемога – префіксів немає. # Суфікс У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Суфікс Визначення **Суфікс** — значуща частина слова, яка стоїть пiсля кореня та слугує для творення нових слiв чи iнших граматичних форм одного слова. Словотворчi суфiкси уточнюють лексичне значення слiв, вiдносячи їх до однiєї з самостiйних частин мови.\ Наприклад: мудрий – мудрiсть (який? – що?). Формотворчi суфiкси використовують для створення граматичних форм.\ Наприклад: читати – читав (Суфiкс вказує на минулий час). Усі слова мають суфікс у рядку:країна, атака, слово, вікнопідвіконня, лісок, байкар, маленькийдіяч, діло, веселун, лисенятеля, радість, сніжок, рибадорожній, межа, прочитання, хазяйка Підвіконня – $$\widehat{-н}$$, лісок – $$\widehat{-ок}$$, байкар – $$\widehat{-ар}$$, маленький – $$\widehat{-еньк}$$.\ Немає суфіксів у цих словах: країна, атака, слово, вікно, діло, теля, риба, межа. Виберіть рядок, у якому всі слова мають суфікс:хвіст, промова, літнійденний, стіл, головнийчаша, дитинка, малесенькийтеля, радість, сніжок, рибаосінній, широчезний, мальовничий Хвіст, промова, стіл, чаша – суфіксів немає. # Постфiкс та інтерфікс У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Постфікс та інтерфікс Визначення **Постфікс** — частина слова, що стоїть у кiнцi слова пiсля закiнчення та слугує для створення нових слiв чи форм. Наприклад: хвилювати – хвилюватися. Деякi мовознавцi вважають постфiкс рiзновидом суфiкса.\ Постфiкси: -сь (-ся), -будь, -небудь, -но, -де тощо. Визначення **Інтерфікс** — це сполучний звук, що об’єднує двi основи в складних словах. Наприклад: лiсостеп. # Словотвір У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Словотвір Визначення **Словотвiр** — роздiл науки про мову, що вивчає особливостi та способи творення похiдних слiв. Визначення **Непохiднi слова** — це слова, якi не утворенi вiд iнших слiв. Їхня основа складається лише з кореня. Наприклад: лiт\[о], снiг.
Визначення **Похiднi слова** — слова, утворенi вiд iнших слiв. Їхнiй спосiб творення можна простежити. Наприклад: снiжний – снiг + н, пралiс – пра + лiс.\ Новi слова утворюються на основi вже iснуючих слiв чи словосполучень, якi називають твiрними.
Визначення **Tвiрне слово** — слово, яке «лягає» в основу слова похiдного. Наприклад: лiс – твiрне, пралiс – похiдне. Визначення **Твiрна основа** — це частина твiрного слова, яка входить до складу похiдного слова. Вiд неї творяться новi слова. Наприклад: казка – твiрне слово, казковий – похiдне, казк – твiрна основа.\ Новi слова утворюються переважно за допомогою словотворчих засобiв, якi приєднуються до основи. Визначення **Словотворчi засоби** — префiкси, суфiкси, постфiкси та iнтерфiкси. Наприклад: снiг – пiдснiжник.\ Iснують морфологiчнi i неморфологiчнi способи творення слiв.
\ Морфологiчнi * Префiксальний * Суфiксальний * Префiксально-суфiксальний * Безсуфiксний * Словоскладання * Основоскладання * Абревiацiя \ Неморфологiчні * Злиття цiлого словосполучення * Набуття нового значення * Перехiд з однiєї частини мови в iншу # Морфологiчнi способи словотворення У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Морфологічні способи словотворення До морфологічних належать усі способи творення простих слів за допомогою афіксальних морфем, а також творення складних і складноскорочених слів. Морфологічні способи словотвору поділяються на **афіксальні**, **основоскладання** та **абревіацію**. ### Зміст підрозділу: 1. [Суфiксальний спосiб](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/4/sufiksalniy_sposib.html) 2. [Префiксальний спосiб](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/4/prefiksalniy_sposib.html) 3. [Префiксально-суфiксальний спосiб](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/4/prefiksalno-sufiksalniy_sposib.html) 4. [Безсуфiксний спосiб](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/4/bezsufiksniy_sposib.html) 5. [Основоскладання](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/4/osnovoskladannya.html) 6. [Словоскладання](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/4/slovoskladannya.html) 7. [Абревiацiя](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/4/abreviaciya.html) # Суфіксальний спосіб У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Суфіксальний спосіб Визначення **Суфіксальний спосіб** — це спосiб творення слiв за допомогою суфiксiв. Наприклад: холод – холодний, слухати – слухач. Усі слова утворені суфіксальним способом у рядку:слухач, денний, геройствощедрість, прадід, ходіннябезмежно, картоплина, висуванкапідніжка, творчість, нічний # Префiксальний спосiб У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Префіксальний спосіб Визначення **Префіксальний спосіб** — це спосiб творення слiв за допомогою словотворчих префiксiв. Наприклад: глядач – наглядач. Префіксальним способом утворено всі слова рядка:безнадія, праліс, казкар, підвіконнябезлюддя, підрозділ, подарувати, прийтипереоблік, протидія, контрудар, підсніжникперекотити, напівправда, промова, присмакпозавчора, чортополох, донині, прибічник Перекотити – котити, напівправда – правда, промова – мова, присмак – смак.\ Казкар – суфіксальний спосіб;\ безлюддя, підсніжник, прибічник – префіксально-суфіксальний;\ чортополох – складання основ. # Префiксально-суфiксальний спосiб У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Префіксально-суфіксальний спосіб Визначення **Префіксально-суфіксальний спосіб** — це спосiб творення слiв одночасним додаванням до твiрної основи словотворчого префiкса i суфiкса. Наприклад: межа – безмежний. Префіксально-суфіксальним способом утворено всі слова рядка:зловтішатися, узлісся, облесливий, прирученийбезмежний, обачливий, суміжний, роздоріжжяпідспівувати, розділювати, водянистий, спросонняотаборитися, співбесідник, перелісок, забутиперехід, безутішний, затишок, заземлювати # Безсуфiксний спосiб У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Безсуфіксний спосіб Визначення **Безсуфiксний спосiб** — це спосiб творення слiв шляхом укорочення твiрного слова, тобто вiдкидання значущих частин. Наприклад: переходити – перехiд. Усі слова утворені безсуфіксним (безафіксним) способом у рядку:газетяр, каменяр, кобзар, синьcніжний, літній, безмежний, веснянийлісоруб, водограй, листопад, передчуттяперехід, синь, юнь, злітзлітати, поглиблений, приземлений, замовити Перехід, синь, юнь, зліт – безафіксний спосіб.\ Газетяр, каменяр, кобзар – суфіксальний, синь – безафіксний.\ Сніжний, літній, весняний – суфіксальний, безмежний – префіксально-суфіксальний.\ Лісоруб, водограй, листопад – складання основ, передчуття – префіксально-суфіксальний.\ Злітати, замовити – префіксальний, поглиблений і приземлений – префіксально-суфіксальний.
# Основоскладання У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Основоскладання Визначення **Основоскладання** — спосiб творення слiв, за якого двi i бiльше основ поєднуються в одне слово за допомогою iнтерфiксiв. Наприклад: хмари + чесати = хмарочос.\ Повнi основи можуть поєднуватися за допомогою сполучних голосних о, е та є. Наприклад: паровоз, зорепад, краєвид. **Лiтеру о пишемо**, якщо перша частина слова закiнчується на твердий приголосний або утворена вiд прикметника.\ Наприклад: середньовiччя. Виняток: овочесховище. **Лiтеру е пишемо**, якщо перша частина слова утворена вiд iменника з м’якою основою.\ Наприклад: буревiй. **Лiтеру є пишемо**, якщо перша частина слова закiнчується на подовжений приголосний або \[й].\ Наприклад: життєлюбний. Усі слова утворенні складанням основ, ОКРІМ:намордникхмарочосземлеробперехід, синь, юнь, злітпершоджерело Намордник – префіксально-суфіксальний спосіб Літеру о замість пропуску треба писати в усіх словах рядка:ясн..окий, чорн..бровий, бур..вій, сам..вчителькругл..лиций, груш..подібний, вітр..вій, бур..ломчорн..бривці, вір..вчення, рівн..правність, вугл..видобутоксив..головий, бетон..змішувач, літ..писний, житт..стверднийрівн..правний, чорт..полох, чорн..гуз, свіж..вимитий Рівноправний, чорногуз, свіжовимитий – перша частина слова утворена від прикметника. Чортополох – перша частина слова закінчується на твердий шиплячий. Бурелом, вуглевидобуток – пишемо е, бо перша частина утворена від іменника з м’якою основою (буря, вугілля). Життєствердний – пишемо є, бо перша частина слова закінчується на подовжений приголосний. # Словоскладання У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Словоскладання Визначення **Словоскладання** — це спосiб творення нових слiв поєднанням кiлькох iнших. Наприклад: кiловат + година = кiловат-година. Усі слова утворені складанням слів або основ у рядку:літературознавець, крутосхил, пережитиволелюбний, хвилеріз, лист-замовленнязірвиголова, пройдисвіт, підрозділсніжно-білий, фіолетово-жовтий, прикордонник Волелюбний – воля + любити, хвилеріз – хвиля + різати, босоніж – босий + нога.\ Ці слова утворенні складанням основ. Лист-замовлення – складання слів. Пережити, підрозділ – префіксальний. Прикордонник – префіксально-суфіксальний. # Абревiацiя У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Абревіація Визначення **Абревіація** — спосiб творення нових слiв шляхом поєднання початкових складiв кiлькох слiв або перших лiтер слiв словосполучення. Наприклад: засiб масової iнформацiї – ЗМI, заробiтна плата – зарплата. Усі слова утворенні абревіацією, ОКРІМ:Мін’юстООНпаровозЗМК Паровоз – складання основ. # Неморфологiчнi способи словотворення У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Неморфологiчнi способи словотворення При неморфологiчних способах утворення нового слова вiдбувається: 1. Через злиття цiлого словосполучення.\ Наприклад: добра нiч – добранiч. 2. Через набуття словом нового значення.
Наприклад: операцiя (банкiвська, хiрургiчна). 3. Шляхом переходу однiєї частини мови в iншу.
Наприклад: вiйськовий лiтак – хороший вiйськовий. # Iменник У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Іменник Визначення **Іменник** — самостiйна частина мови, що має значення предметностi (називає особу, предмет, явище) та вiдповiдає на запитання **хто?** **що?** Наприклад: людина, зошит, дощ. Iменники змiнюються за числами та вiдмiнками, належать до певного роду. ### Зміст розділу: 1. [Групи iменникiв за значенням](/imennik/gruppi_imennikiv_za_znachennyam) 2. [Рiд iменникiв](/imennik/rid_imennikiv) 1. [Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження](/imennik/rid_imennikiv/rid_nezmin_imen_inshomovnogo_pohod) 2. [Рiд складноскорочених слiв](/imennik/rid_imennikiv/rid_skladnoskorochennih_sliv) 3. [Число iменникiв](/imennik/chislo_imennikiv) 4. [Вiдмiнки iменникiв](/imennik/vidminki_imennikiv) 5. [Вiдмiни iменникiв](/imennik/vidmini_imennikiv) 6. [Подiл iменникiв на групи](/imennik/podil_imennikiv_na_grupi) 7. [Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни](/imennik/vidminuvannya_imen_i_vidmini) 1. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi](/imennik/vidminuvannya_imen_i_vidmini/pravopis_okremih_vidminkovih_zakinchen_i_vidmini_v_odnini) 2. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi](/imennik/vidminuvannya_imen_i_vidmini/pravopis_okremih_vidm_znachen_v_mnozini) 8. [Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни](/imennik/vidminuvanna_imen_ii_vidmini) 1. [Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни](/imennik/vidminuvanna_imen_ii_vidmini/zakinchennya_rodovogo_vidminka_odnini) 2. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi](/imennik/vidminuvanna_imen_ii_vidmini/pravopis_okrremih_vidminkovih_znachen_ii_vidmini_v_odnini) 3. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi](/imennik/vidminuvanna_imen_ii_vidmini/pravopis_okrremih_vidminkovih_znachen_ii_vidmini_v_mnojini) 9. [Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни](/imennik/vidminuvannya_imennikiv_iii_vidmini) 10. [Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни](/imennik/vidminuvannya_imennikiv_iv_vidmini) 11. [Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi](/imennik/napisannya_ta_vidminuvannya_imen_po_batkovi) 12. [Способи творення iменникiв](/imennik/sposobi_tvorennya_imennikiv) 13. [Написання складних iменникiв](/imennik/napisannya_skladnih_imennikiv) 14. [Правопис НЕ з iменниками](/imennik/pravopis_ne_z_imennikami) 15. [Запитання до теми](/imennik/zapitannya_do_temi) # Групи iменникiв за значенням У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Групи iменникiв за значенням | **Загальні назви:** | **Власні назви:** | | | ----------------------------------- | ------------------------------------------------------------- | ------------------------------------- | |

собака,
місто,
озеро

|

Сірко,
Київ,
Синевир

| | | **Одиничні:** |

Збірні
(сукупність як одне ціле):

| **Речовинні:** | |

літак,
зошит,
стілець

|

колосся,
волосся,
людство

|

молоко,
кисень,
висівки

| | **Назви неістот:** | **Назви істот:** | | --------------------- | --------------------- | | книжка, троянда, літо | товариш, дівчина, кіт | | **Конкретні:** | **Абстрактні:** | | ----------------- | -------------------------- | | орел, місто, степ | любов, телебачення, година | Усі іменники є назвами істот у рядку:актор, лялька, художникстоляр, кухар, лікармати, товариш, лікиробітник, фарба, митець Лялька, ліки, фарба – назви неістот. Усі іменники є конкретними у рядку: листя, стіл, іграшка, сумкакнижка, радість, шафа, деревошкола, ліжко, глибина, вікносум, криниця, ворота, молоко Конкретні пізнаються органами чуття людини. Абстрактні: радість, глибина, сум. # Рiд iменникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Рiд iменникiв | **Чоловічий рід (він):** | **Жіночий рід (вона):** | **Середній рід (воно):** | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------ | -------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------ | |

біль
кір
тюль
собака
ліс

|

адреса
вуаль
путь
річка
голова

|

місто
село
простирадло
ліжко
вікно

| | **Спільний рід (він і вона):** | | | |

нероба, базіка, нікчема, рева, ледащо, сирота, плакса.
Нестерпний ледащо - нестерпна ледащо

| | | До чоловiчого роду також належать назви осiб за видом дiяльностi та професiєю, що називають осiб чоловiчої та жiночої статi: Молод**ий** водiй куп**ив** автомобiль.\ Молод**ий** водiй купил**а** автомобiль. Спільний рід мають усі іменники в рядку:Забіяка, сирота, бідолаха, лікарРоззява, нероба, замазура, туристЛівша, рева, зануда, базікаСтароста, незграба, вчитель, нікчема Іменники спільного роду можуть називати осіб чоловічої і жіночої статі.\ Лікар, турист, вчитель – іменники чоловічого роду. # Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження Незмінюваними називають іменники, що [не відмінюються.](http://ukr.ed-era.com/5/vidminki_imennikiv.html) | **Чоловічий рід (він):** | **Жіночий рід (вона):** | **Середній рід (воно):** | | ------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------- | |

Назви осіб чоловічої статі:
маестро
кюре

|

Назви осіб жіночої статі:
мадам
фрау

| | |

Назви тварин:
шимпанзе
какаду
поні

| |

Назви неістот:
бюро
таксі
журі

| |

Географічні назви:
(рід визначається за загальною назвою)

| | | | Крит (острів) |

Міссісіпі (ріка)
Ай-Петрі (гора)

|

Баку (місто)
Онтаріо (озеро)

| Зверніть увагу, рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначається за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо). Чоловічий рід мають усі іменники в рядку:біль, поні, містер, бюроячмінь, нежить, степ, Корфуденді, Капрі, плач, галузь собака, козак, хлоп’ятко, кіртюль, Крит, емаль, рояль Ячмінь, нежить, степ – чоловічий рід.\ Корфу – географічна назва, тому рід визначаємо за загальною (острів).\ Чоловічний рід не мають іменники бюро, галузь, хлоп’ятко, емаль.\ Бюро – незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, тому середній рід.\ Галузь, емаль – жіночий рід.\ Хлоп’ятко – середній рід. Жіночий рід мають усі іменники в рядку:Перу, АмазонкаЕверест, Бакумадам, шимпанзетаксі, Ай-Петрі Баку – місто (середній рід).\ Шимпанзе – назва тварини (чоловічий рід).\ Таксі – назва неістоти (середній рід). # Рiд складноскорочених слiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Рiд складноскорочених слiв |

Незмінювані складноскорочені слова:
(рід визначається за головним словом)

| | | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------- | ------------------------ | | **Чоловічий рід (він):** | **Жіночий рід (вона):** | **Середній рід (воно):** | | НБУ (банк) | ГЕС (електростанція) | МЗС (міністерство) | Рiд змiнюваних складноскорочених слiв визначаємо за типом їхнього вiдмiнювання. Здебiльшого це iменники чоловiчого роду: Мiнфiн, виш. Іменник середнього роду наведено у рядку:ООНТЕСМВСУПА МВС – Міністерство внутрішніх справ. Головне слово – міністерство. Воно середнього роду. Отже, МВС також середнього роду. # Число iменникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Число іменників | **Однина** | **Множина** | | ------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------ | | ліс, стіл, зошит | ліси, столи, зошити | | Тільки форму однини мають | Тільки форму множини мають | | Збірні іменники: листя, малеча | Парні предмети: окуляри, двері | |

Абстрактні з суфіксами
-сть, -їзм-, -ин, -изн-,-їнь, -от:
сліпота, молодість

|

Відрізки часу, обряди, свята:
вечорниці, канікули

| |

Назви ягід з суфіксом -ин, приголосним у кінці:
смородина, аґрус

|

Сукупності предметів:
гроші, хащі

| | Речовини: масло, руда, молоко | Речовини: вершки, парфуми | | Почуття: піднесення, кохання | Почуття, стани: гордощі, жалощі | Форми однини та множини мають усі іменники рядка:киянин, Львів, рука, озероліс, дорога, тарілка, кіткріпацтво, тіло, берег, предметвчитель, окуляри, вікно, ключ Ліс – ліси, дорога – дороги, тарілка – тарілки, кіт – коти.\ Львів – власна назва, має форму тільки однини.\ Кріпацтво – абстрактне поняття, має форму тільки однини.\ Окуляри – парний предмет, має форму тільки множини. # Вiдмiнки iменникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Відмінки іменників В українськiй мовi iменники вiдмiнюються за сiмома вiдмiнками.
| **Відмінок** | **Питання** | **Приклад** | | ------------ | ---------------------------------------------- | ---------------------------------------- | | Називний | Хто? Що? | Хлопець | | Родовий | Кого? Чого? | Хлопця | | Давальний | Кому? Чому? | Хлопцеві, хлопцю | | Знахідний | Кого? Що? | Хлопця | | Орудний | Ким? Чим? | Хлопцем | | Місцевий |

На кому? На чому?
(У кому? У чому?)

|

На/у хлопцеві,
хлопцю, хлопці

| | Кличний | Для звертання | Хлопче | Називний вiдмiнок — прямий, усi iншi — непрямi.
Називний вiдмiнок однини є початковою формою iменника. **НЕ** змiнюються за вiдмiнками: 1. Iншомовнi слова, що закiнчуються на голосний звук: кiно, меню, кашне.\ **Виняток:** пальто. 2. Жiночi прiзвища на -о та приголосний: Нечитайло, Чубач. 3. Iншомовнi прiзвища на -их, -ово-, -аго-, -е, -о, -i: Живаго, Черних. 4. Бiльшiсть буквених абревiатур: НТР. 5. Деякi складноскороченi слова: замдекана, завскладу. Пам'ятайте Чоловiчi прiзвища на -о та приголосний вiдмiнюються: Павло Ткаченко, Павла Ткаченка, Павлу Ткаченку, Павла Ткаченка, Павлом Ткаченком, (на) Павлу Ткаченку. \ **Кличний вiдмiнок** 1. Якщо звертання складається з iм‘я та iм‘я по батьковi, то обидва слова вживаємо у кличному вiдмiнку.\ Наприклад: Олено Сергiївно. 2. Якщо поєднанi двi загальнi назви, то форму кличного вiдмiнка має перше слово, а форму кличного або називного – друге.\ Наприклад: пане лiкарю або пане лiкар. 3. Якщо звертання складається зi загальної назви та прiзвища, то прiзвище треба вживати у формi називного вiдмiнка.\ Наприклад: пане Коваль. Білі стіни будинку вертають мені притомність.\ Виділений у реченні іменник ужитий у:називному відмінкузнахідному відмінкуродовому відмінкудавальному відмінку Білі стіни (кого? чого?) будинку вертають мені притомність. Граматично правильне звертання в рядку:Шановний пане Микола!Високоповажний пане Бондаре!Вельмишановна Валеріє Сергіївно!Шановна пані Олена!Вельмишановний пан лікар! Вельмишановна Валеріє Сергіївно! – Якщо звертання складається з ім’я та ім’я по батькові, то обидва слова вживаємо у кличному відмінку.\ \ Шановний пане Микола! – Шановний пане Миколо! (Якщо звертання складається з двох іменників, то обидва слова зазвичай мають форму кличного відмінка).\ \ Високоповажний пане Бондарю! – Високоповажний пане Бондар (Якщо звертання складається з прізвища та загальної назви, то прізвище треба вживати у формі називного відмінка).\ \ Шановна пані Олена! – Шановна пані Олено! (Якщо звертання складається з двох іменників, то обидва слова зазвичай мають форму кличного відмінка).\ \ Вельмишановний пан лікар! – Вельмишановний пане лікар (лікарю)! (Якщо поєднані дві загальні назви, то форму кличного відмінка має перше слово, а форму кличного або називного – друге). # Вiдмiни iменникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Відміни іменників | | **I Відміна** | **II Відміна** | **III Відміна** | **IV Відміна** | | | ---------- | ------------------------------------------ | ------------------- | ------------------------- | ---------------------------- | ------------------------------------------------------------------- | | Рід |

чоловічий,
жіночий,
спільний

| чоловічий | середній |

жіночий
+
мати

|

Середній
+
Суфікси -ат-, (-ят-), -ен- за відмінювання

| | Закінчення | -а, (-я) | нульове | -о, -е, -а, (-я) | нульове | -а, (-я) | | Приклади |

вулиця
книжка

|

степ
сад

|

сонце
подвір’я

|

подорож
честь

|

курча (курчати)
теля (теляти)

| НЕ належать до вiдмiн: 1. Множиннi iменники: ворота, дверi, окуляри. 2. Незмiнюванi iменники iншомовного походження: кюре, амплуа. 3. Iменники, якi походять вiд прикметникiв: минуле, зерновi. 4. Жiночi прiзвища на -о та приголосний: Нечитайло Ольга. Пам'ятайте **Жiночi** iмена по батьковi – I вiдмiна, а **чоловiчi** – II. Не належать до відмін усі іменники в рядку: портмоне, ліс гроші, ліки таксі, літо минуле, ім’я Гроші, ліки – множинні іменники. До відмін належать іменники: ліс, літо (II відміна), ім’я (IV відміна). До II відміни належать усі іменники в рядку: віра, весілля, тюль, студент січень, теля, щастя, сад світ, море, школяр, віконце колосся, кущ, мораль, гість явище, сонце, місто, казка До II відміни належать іменники чоловічого роду з нульовим закінченням або -о та іменники середнього роду з закінченням -о, -е, -а (-я).\ Не належать до II відміни іменники: **віра** (I відміна), **теля** (IV відміна), **мораль** (III відміна), **казка** (I відміна). # Подiл iменникiв на групи У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Поділ іменників на групи Iменники I i II вiдмiн подiляються на тверду, м‘яку та мiшану групи, залежно вiд їхнiх вiдмiнкових закiнчень. | **I Відміна** | | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------ | ----------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------ | | Тверда | М’яка | Мішана | | Основа іменника закінчується на | | | |

твердий нешиплячий:
староста, фабрика.

|

м’який:
кузня, надія.

|

шиплячий:
вежа, тиша.

| | **II Відміна** | | | | Тверда | М’яка | Мішана | |

Іменники чоловічого роду з основою на твердий нешиплячий:
степ, студент.

|

Іменники чоловічого роду з основою на м’який:
тюль, місяць.

|

Іменники з основою на шиплячий (крім середнього роду):
читач, товариш.

| |

Іменники середнього роду з закінченням на -о:
золото, місто.

|

Іменники середнього роду з закінченням на -я:
зілля, вітання.

| | |

Іменники середнього роду з закінченням на -е (крім основи на твердий шиплячий):
море, горе.

| | | | Іменники на -р | | | |

Більшість іменників на -р:
прапор, стовбур. + Виняток: комар, снігур і звір.

|

Які в називному відмінку множини мають закінчення -і, а в родовому -я, -ю:
кобзар, шахтар.

|

Назви за діяльністю або професією з наголошеним суфіксом -яр:
газетяр, каменяр.

| |

Іншомовного походження:
абажур, інженер.

| | | |

Односкладові:
вир, сир.

| | | |

З постійно наголошеними
-ар, -яр, -ир:
ювіляр.

| | | До твердої групи належать обидва іменники в рядку:староста, весіллябатько, допомога робота, сторож Микола, тюль **Батько** – II відміна, іменник чоловічого роду з основою на твердий нешиплячий приголосний. **Допомога** – I відміна, іменник з основою на твердий нешиплячий приголосний.\ \ На належать до твердої групи іменники: весілля (II відміна, м’яка група), сторож (II відміна, мішана група), тюль (II відміна, м’яка група).
До м’якої групи належать усі іменники в рядку:якір, знання, молодь, пісняркомар, вулиця, поле, ведмідьлицар, передмістя, каменяр, сонцеолень, море, криниця, димар мрія, кінець, стаття, школяр **Олень** - II відміна, іменник з основою на м’який приголосний.\ **Море** - II відміна, іменник середнього роду з закінченням -е.\ **Криниця** – I відміна, іменник з основою на м’який приголосний.\ **Димар** - II відміна, іменник має в Н. в. мн. закінчення -і, а у Р. в. одн. закінчення -я, -ю.\ \ Не належать до м’якої групи іменники: пісняр (мішана група), комар (тверда група), каменяр (мішана група), школяр (мішана група) # Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Відмінювання іменників I відміни | **Відмінки** | **Однина** | **Множина** | | | | | | ------------ | ----------- | ----------- | ------- | ------------ | ---------- | -------- | | Тверда | М’яка | Мішана | Тверда | М’яка | Мішана | | | Називний | допомога | надія | тиша | старости | краплі | вежі | | Родовий | допомоги | надії | тиші | старост | крапель | веж | | Давальний | допомозі | надії | тиші | старостам | краплям | вежам | | Знахідний | допомогу | надію | тишу | старост | краплі | вежі | | Орудний | допомогою | надією | тишею | старостами | краплями | вежами | | Місцевий | ...допомозі | ...надії | ...тиші | ...старостах | ...краплях | ...вежах | | Кличний | допомого | надіє | тише | старости | краплі | вежі | ### Зміст підрозділу: 1. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/5/pravopis_okremih_vidminkovih_zakinchen_I_vidmini_v_odnini.html) 2. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/5/pravopis_okremih_vidm_znachen_v_mnozini.html) # Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi | **Відмінок** | **Група** | **Закінчення** | **Приклади** | | ------------------------- | ------------ | -------------- | ------------ | | Орудний | Тверда | -ою | допомогою | | М’яка та мішана | -ею (-єю) | тишею, надією | | | Кличний | Тверда | -о | Миколо | | Мішана | -е (-є) | тише | | | М’яка | -е (-є) | надіє | | | -ю (деякі пестливі форми) | бабусю, доню | | | Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:їдальня, розлука легенда, держава дитина, груша карта, геологія Легендою, державою - закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають іменники I відміни твердої групи. Закінчення -ею мають іменники: їдальня, геологія (м’яка група), груша (мішана група). # Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi Деякi iменники в родовому вiдмiнку множини мають паралельнi форми.\ Наприклад: легень - легенiв, губ - губiв, воєн - вiйн, сосен - сосон тощо. # Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни | **Відмінки** | **Однина** | **Множина** | | | | | | ------------ | ---------- | ----------- | ----------------------------- | --------- | -------- | -------- | | Тверда | М’яка | Мішана | Тверда | М’яка | Мішана | | | Називний | залізо | велетень | сторож | міста | моря | кущі | | Родовий | заліза | велетня | сторожа | міст | морів | кущів | | Давальний | залізу | велетню |

сторожеві,
сторожу

| містам | морям | кущам | | Знахідний | залізо | велетня | сторожа | міста | моря | кущі | | Орудний | залізом | велетнем | сторожем | містами | морями | кущами | | Місцевий | ...залізі | ...велетні | ...сторожі | ...містах | ...морях | ...кущах | | Кличний | залізо | велетню | стороже | міста | моря | кущі | ### Зміст підрозділу: 1. [Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/5/zakinchennya_rodovogo_vidminka_odnini.html) 2. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/5/pravopis_okrremih_vidminkovih_znachen_II_vidmini_v_odnini.html) 3. [Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/5/pravopis_okrremih_vidminkovih_znachen_II_vidmini_v_mnojini.html) # Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни Закiнчення -а (-я) мають: 1. Назви iстот: батька, учня. 2. Назви тварин i дерев: дуба, ведмедя. 3. Назви чiтко окреслених предметiв i їх частин: олiвця, стiльця.\ Виняток: коридору, вокзалу, даху, залу. 4. Науковi термiни (переважно мовознавства i точних наук): атома, iменника.\ Виняток: способу, складу, виду, роду. 5. Назви мiст, населених пунктiв: Малина, Львова.\ Якщо друга частина назви спiвзвучна iз назвою загальною, то -у: Кривого Рогу. 6. Географiчнi назви з наголосом у родовому вiдмiнку на закiнченнi\ або з суфiксами: -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-). Приклади: Днiпра, Харкова. 7. Назви днiв тижня, мiсяцiв, мiр: вiвторка, березня, метра. Закiнчення -у (-ю) мають:
1. Назви збiрних понять: лiсу, колективу. 2. Назви абстрактних понять: суму, галасу. 3. Назви явищ природи, рослин: морозу, барвiнку. 4. Назви матерiалiв i речовин: борщу, цукру. 5. Назви органiзацiй, установ: iнституту, лiцею. 6. Назви споруд, будiвель, примiщень: заводу, вокзалу. 7. Назви явищ природи: вогню, граду. 8. Деякi географiчнi назви: Китаю, Донбасу, Нiлу. 9. Назви танцiв, iгор: вальсу, хокею.\ Виняток: гопака, козачка. 10. Науковi термiни (переважно хiмiчнi, фiзичнi, лiтературознавчi): iмпульсу, жанру. 11. Назви просторових понять: лугу, майдану. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:хлопець, усміхпідмет, дощграм, кисень трактор, січень Трактора – чітко окреслений предмет, січня – назва місяця.\ -а (-я): Хлопець – назва істоти. Підмет – термін. Грам – одиниця виміру.\ Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають іменники: дощ (явище природи), усміх (абстрактне поняття), кисень (речовина). # Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi | **Відмінок** | **Група** | **Закінчення** | **Приклади** | | --------------- | --------- | -------------------- | ------------ | | Давальний | Тверда | -ові | степові | | М’яка та мішана | -еві | велетневі, сторожеві | | | Орудний | Тверда | -ом | батьком | | М’яка та мішана | -ем (-єм) | урожаєм, кущем | | | Кличний відмінок | | | | ------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------- | | **Закінчення -у мають:** | **Закінчення -ю мають:** | **Закінчення -е мають:** | | Іменники твердої групи з суфіксами -к-, -ик-, -ок-: братику | Більшість іменників м’якої групи: велетню, кобзарю | Іменники м’якої групи з суфіксом -ець: хлопець - хлопче | | Іншомовні імена на г, к, х: Жаку | Безсуфіксні іменники твердої групи: юнак - юначе | | | Деякі іменники мішаної групи, крім основи на -р, -ж: товаришу | Більшість іменників мішаної групи: стороже | | Закінчення -ом у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку: велетень, президент папірус, пісняр стіл, чай звір, парашут Закінчення -ом у формі орудного відмінка однини мають іменники II відміни твердої групи.\ Звіром, парашутом – II відміна, тверда група.\ Чаєм, велетнем – II відміна, м’яка група.\ Піснярем - II відміна, мішана група. Форму кличного відмінка утворено НЕправильно в рядку:хлопцюмісяцюФрідріхутоваришу Іменники II відміни м’якої групи з суфіксом -ець мають закінчення -е у формі кличного відмінка (хлопець - хлопче). # Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множині | **Відмінок** | **Іменники** | **Закінчення** | **Приклади** | | ---------------------------------------------------- | --------------------------------------------- | -------------- | ------------ | | Родовий | Більшість середнього роду | нульове | облич, міст | | Чоловічого роду, якщо в множині втрачають суфікс -ин |

селян (селянин),
болгар (болгарин)

| | | # Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни | **Відмінки** | **Однина** | **Множина** | | ------------ | ---------- | ------------ | | Називний | любов | подорожі | | Родовий | любові | подорожей | | Давальний | любові | подорожам | | Знахідний | любов | подорожі | | Орудний | любов’ю | подорожами | | Місцевий | ...любові | ...подорожах | | Кличний | любове | подорожі | Усi iменники **III вiдмiни** в орудному вiдмiнку однини мають закiнчення -у (-ю), а приголоснi основи подвоюються.\ Наприклад: сiллю, подорожжю. \ НЕ відбувається подвоєння 1. Якщо основа закiнчується на б, п, в, м, ф, щ, р: любов’ю, матiр’ю. 2. Якщо приголоснi збiгаються перед -ю в кiнцi основи: радiстю, вiстю. У формі орудного відмінка однини подвоєння НЕ відбувається в рядку:подорожсумішрадістьніч Радістю – збіг приголосних у кінці основи перед -ю. # Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни | **Відмінки** | **Однина** | **Множина** | | ------------ | ---------- | ----------- | | Називний | курча | телята | | Родовий | курчати | телят | | Давальний | курчаті | телятам | | Знахідний | курча | телят | | Орудний | курчам | телятами | | Місцевий | ...курчаті | ...телятах | | Кличний | курча | телята | # Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi | **Імена по батькові** | **Суфікси** | **Приклади** | | --------------------- | ---------------- | --------------------- | | чоловічі | -ович, -йович | Павлович, Миколайович | | жіночі | -івн(а), -івн(а) | Богданівна, Андріївна | Паралельнi вiдмiнковi форми має iм’я Лев.\ Наприклад: Льва i Лева, Львовi i Левовi.
Окремi iмена утворюють форму по батьковi з iншими суфiксами: | **Ім’я** | **Чоловіче ім’я по батькові** | **Жіноче ім’я по батькові** | | -------- | ----------------------------- | --------------------------- | | Григорій | Григорович | Григорівна | | Ілля | Ілліч | Іллівна | | Лука | Лукич (Лукович) | Луківна | | Кузьма | Кузьмич (Кузьмович) | Кузьмівна | | Микола | Миколайович (Миколич) | Миколаївна (Миколівна) | | Хома | Хомич (Хомович) | Хомівна | | Сава | Савич (Савович) | Савівна | | Яків | Якович | Яківна | Помилку допущено в рядку: Григорій Савич Ганна Павлівна Віктор Миколайович Володимир Сергієвич Чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів -ович, -йович. Володимир Сергійович. # Способи творення iменникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Способи творення iменникiв 1. **Префiксальний**: мова – передмова, дiд – прадiд. 2. **Суфiксальний**: лiс – лiсок, дорога – дорiжка. 3. **Префiксально-суфiксальний**: шия – нашийник, нога – пiднiжок. 4. **Безафiксний**: зелений – зелень, пiдписувати – пiдпис. 5. **Основоскладання**: вiтродвигун, пароплав. 6. **Словоскладання**: школа-iнтернат, телефон-автомат. 7. **Абревiацiя**: ГЕС, юннат. 8. **Перехiд з iншої частини мови**: вчительська, пальне. # Написання складних iменникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Написання складних iменникiв Разом пишемо: 1. Складнi iменники, якi утворенi за допомогою голосних -о-, -е- з двох основ: атомохiд, зорепад. 2. Складнi iменники з першою частиною авiа-, авто-, електро-, агро-, вело-, гелiо-, гео-,\ гiдро-, космо-, екстра-, зоо-, квазi-, кiно-, мета-, макро-, мiкро-, метео-, мiлi-, мoнo-, мото-, мульти-, нео-, псевдо-, радiо-, соцiо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, фото-, вiдео-\ тощо.
Наприклад: кiномистецтво, гiдрокостюм. 3. Складнi iменники, перша частина яких є дiєсловом у формi наказового способу:\ пройдисвiт, зiрвиголова. 4. Складнi iменники, перша частина яких є число, записане словом: сторiччя, шестиповерховий. 5. Складнi iменники з першою частиною полу-, напiв-, пiв-.
Наприклад: пiвогiрка, напiвавтомат, полумисок. 6. Усi складноскороченi слова: педiнститут, ощадкаса. Через дефiс пишемо: 1. Складнi iменники, якi утворенi без сполучних голосних з двох iменникiв: * Iменники, що складаються з близкьких або протележних за змiстом понять:\ експорт-iмпорт, щастя-доля. * Складнi прiзвища та географiчнi назви: Iвано-Франкiвськ, Нечуй-Левицький. * Складнi iменники, якi позначають назви одиниць вимiру: кiловат-година. * Назви спецiальностей, посад i професiй: генерал-губернатор, прем'єр-мiнiстр. * Iменники на позначення казкових персонажiв: Вовчик-Братик, Лисичка-Сестричка. * Складнi iменники, якщо другий з них виражає ознаку, яку можна передати прикметником.\ Наприклад: хлопець-богатир (бо сильний хлопець). * Iменники, у яких перше слово пiдкреслює певну прикмету чи особливiсть предмета, явища, названого другим словом: жар-птиця, стоп-кран. * Складнi термiни, одне слово в яких є назвою родового поняття, а друге — видового:\ гриб-паразит, жук-носорiг. 2. Деякi назви рослин: брат-i-сестра, люби-мене. 3. Власнi назви з першою частиною пiв-: пiв-Китаю. 4. Складнi iменники з першою частиною лейб-, вiце-, максi-, мiдi-, мiнi-, екс-, обер-, унтер-. Наприклад: вiце-президент, екс-мiнiстр, унтер-офiцер. 5. Iншомовнi назви промiжних сторiн свiту: норд-ост. 6. Складнi слова, перша частина яких — число, записане цифрами: 50-рiччя. Разом пишуться всі іменники в рядку:восьми/класник, відео/апаратура, мін/юстфото/апаратура, зоре/пад, екс/президентнапів/автомат, кіно/мистецтво, віце-прем'єрпів/Києва, гідро/костюм, полу/мисок Восьмикласник – разом пишуться складні іменники, перша частина яких є числом, записаним словом.\ Відеоапаратура – разом пишуться складні іменники з першою частиною «відео».\ Мін’юст – разом пишуться усі складноскорочені слова.\ Через дефіс пишуться іменники екс-президент, віце-прем'єр (складні іменники з першою частиною лейб-, віце-, максі-, міді-, міні-, екс-, обер-, унтер-), пів-Києва (власні назви з першою частиною пів). # Правопис НЕ з iменниками У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Правопис НЕ з iменниками НЕ з iменниками пишемо разом: 1. Якщо iменник не вживається без не: нероба. 2. Якщо до iменника з не можна дiбрати синонiм без не: незгода (розбiжнiсть). 3. Якщо не є частиною префiкса недо-: недооцiнка. НЕ з iменниками пишемо окремо: 1. Якщо є протиставлення чи заперечення в реченнi: не щастя, а горе. 2. Якщо не стосується iменника, який у реченнi виступає присудком:\ кров не вода, а серце — не камiнь. НЕ з іменником пишеться окремо в рядку відчувати не/довіруне/щастя, а горесильна не/годапрофесійний не/роба Не щастя, а горе – пишеться окремо, тому що є протиставлення чи заперечення.\ Негода, нероба – пишуться разом, бо ці слова не існують без не.\ Недовіра – пишеться разом, бо можна замінити синонімом без не (підозра). # Запитання до теми У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Запитання до теми ### Що таке іменник? Показати правильну відповідь Приховати
**Іменник** – самостiйна частина мови, що має значення предметностi (називає особу, предмет, явище) та вiдповiдає на запитання **хто? що?** ### Які групи іменників за значенням існують? Показати правильну відповідь Приховати
**Загальні назви** (одиничні, збірні, речовинні) та **власні**;\ **назви істот** і **назви неістот**;\ **конкретні** та **абстрактні**. ### Як визначається рід незмінюваних складноскорочених слів? Показати правильну відповідь Приховати
Рід незмінюваних складноскорочених слів визначається за головним словом. Наприклад, НБУ – Національний банк України. Головне слово – банк. Отже, НБУ – іменник чоловічого роду. ### Як визначається рід невідмінюваних географічних назв? Показати правильну відповідь Приховати
Рід невідмінюваних географічних назв визначається за родовим поняттям. Наприклад, Крит – острів. Отже, це іменник чоловічого роду. ### Які іменники не відмінюються? Показати правильну відповідь Приховати
1\. Іншомовнi слова, що закiнчуються на голосний звук;\ 2\. Жiночi прiзвища на -о та приголосний;\ 3\. Iншомовнi прiзвища на -их, -ово, -аго, -е, -о, -i;\ 4\. Бiльшiсть буквенних абревiатур;\ 5\. Деякi складноскороченi слова. ### Які іменники не належать до відмін? Показати правильну відповідь Приховати
1\. Множиннi iменники;\ 2\. Незмiнюванi iменники iншомовного походження;\ 3\. Iменники, якi походять вiд прикметникiв;\ 4\. Жiночi прiзвища на -о та приголосний. ### На які групи поділяються іменники I і II відмін? Показати правильну відповідь Приховати
Іменники I і II відмін поділяються на **тверду**, **м’яку** та **мішану** групи. # Прикметник У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Прикметник Визначення **Прикметник** — самостiйна частина мови, яка виражає ознаку предмета та вiдповiдає на питання який? (яка? яке? якi?), чий? (чия? чиє? чиї?). Наприклад: цiкава книжка, лисячий хвiст.\ Має ознаки вiдмiнка, числа i роду, якi узгоджуються з вiдмiнком, числом i родом iменника. Прикметник наведено в рядку:скількигарноцікавийліс Прикметники відповідають на запитання який? чий? ### Зміст розділу: 1. [Розряди прикметникiв за значенням](/prikmetnik/rozryadi_prikmetnikiv_za_znachennyam) 2. [Ступенi порiвняння прикметникiв](/prikmetnik/stupeni_porivnyannya_prikmetnikiv) 3. [Вiдмiнювання прикметникiв](/prikmetnik/vidminuvanya_prikmetnikiv) 1. [Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи](/prikmetnik/vidminuvanya_prikmetnikiv/vidminuvannya_prikmetnikiv_tverdoi_grupi) 2. [Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи](/prikmetnik/vidminuvanya_prikmetnikiv/vidminuvannya_prikmetnikiv_miakoi_grupi) 3. [Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций](/prikmetnik/vidminuvanya_prikmetnikiv/vidminuvannya_prikmetnikiv_na_liciy) 4. [Способи творення прикметникiв](/prikmetnik/sposobi_tvorennya_prikmetnikiv) 5. [Правопис прикметникiв](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev) 1. [Правопис суфiксiв -ов, -ев-, (-єв-) у прикметниках](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev) 2. [Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev/pravopis_suficsiv_ichn_ichn) 3. [Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev/pravopis_suficsiv_in_in) 4. [Написання складних прикметникiв](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev/napisannya_skladnih_prikmetnikiv) 5. [Правопис НЕ з прикметниками](/prikmetnik/pravopis_suficsiv_ov_ev/pravopis_ne_z_prikmetnikami) 6. [Запитання до теми](/prikmetnik/zapitannya_do_temi) # Розряди прикметникiв за значенням У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Розряди прикметникiв за значенням | **Якісні** | **Відносні** | **Присвійні** | | -------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------- | | Вказують на пряму ознаку, що може виражатися меншою чи більшою мірою | Виражають ознаку предмета через її зв’язки з іншими предметами, ознаками чи діями + прикметники з суфіксом -ськ- | Виражають приналежність предмета (чий?) | |

гарна дівчина -
гарніша дівчина

|

дерев’яний стіл (стіл з дерева),
міська дорога (дорога в місті)

|

Шевченкові твори,
Оленина книжка

| Прикметники можуть переходити з розряду у розряд. Це залежить вiд iменникiв, з якими вони узгоджуються. | **I група** | **Умова переходу** | **II група** | | ------------------------------------------------------------------------ | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------- | |

Присвійні:
орлиний дзьоб,
ведмежа послуга

| Якщо виражають не належність предмета істотам, а позначають загальну родову віднесеність. |

Відносні:
орлине гніздо

| | Якщо вживаються у фразеологізмах. |

Якісні:
ведмежа послуга

| | |

Якісні:
легка сумка

| Якщо втрачають свої характерні властивості й починають позначати постійну ознаку предмета. |

Відносні:
легка атлетика

| |

Відносні:
малиновий сік

| Якщо втрачають ознаку, яка виражається опосередковано, і набувають ознаку, яку можна сприймати безпосередньо. |

Якісні:
малинова сукня

| До якісних належать обидва прикметники в рядку: малиновий сік, тиха нічдавня казка, вишнева сукнялебедина пісня, народна творчістьміцний камінь, учнівський щоденник Якісні прикметники виражають ознаку предмета, що може виявлятися меншою чи більшою мірою.\ Не належать до якісних прикметники у словосполученнях: малиновий сік (відносний), народна творчість (відносний), учнівський щоденник (відносний). До складу всіх словосполучень входять присвійні прикметники в рядку: Шевченкові вірші, мамина сумка, ясен місяць, Василева донька учнівський щоденник, учителів портфель, батькові речі, сусідчині інструменти Іванів син, парубкові штани, дідова онучка, заяча нора Оксанина сукня, дядькові вуса, Ігореві олівці, лисячий характер Іванів син, парубкові штани, дідова онучка, заяча нора – присвійні прикметники. Вони виражають приналежність предмета (чий?).\ Ясен місяць, лисячий характер – якісні прикметники.\ Учнівський щоденник – відносний прикметник. # Ступенi порiвняння прикметникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Ступенi порiвняння прикметникiв Якiснi прикметники в українськiй мовi утворюють ступенi порiвняння. | **Вищий ступінь** | **Проста форма** | основа або корінь прикметника + суфікси -ш-, -іш- |

холодний - холодніший,
глибокий - глибший

| | -------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------- | | **Складена форма** |

Слова більш, менш
+ прикметник у початковій формі

|

більш холодний,
менш глибокий

| | | **Найвищий ступінь** | **Проста форма** |

Префiкс (що-, як-) най-
+ прикметник вищого ступеня простої форми

|

найхолоднiший,
найглибший

| | **Складена форма** |

Слова найбiльш, найменш + прикметник у початковiй формi
або
слова вiд усiх, за всiх, над усе + прикметник вищого ступеня простої форми

|

найбiльш холодний,
найменш глибокий,
холоднiший за всiх

| | ЗНО Помилкою є утворення ступенiв порiвняння прикметникiв за допомогою додавання слiв бiльш, менш, найбiльш, найменш до простої форми вищого ступеня.\ Наприклад: бiльш холоднiший - бiльш холодний, найменш глибший - найменш глибокий.\ Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за допомогою слова самий.\ Наприклад: самий холодний - найхолоднiший. \ Основа прикметника може зазнавати змiн за творення простої форми вищого ступеня порiвняння з суфiксом -ш-:\ Суфiкси -к-, -ок-, -ен- випадають: широкий - ширший;\ г, ж, з + ш = жч: вузький - вужчий;\ с + ш = щ (шч): високий - вищий.
Винятки: легкий – легший, довгий – довший. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка: великий, бідний, лисий цікавий, гучний, товстий чесний, білий, гнідий малесенький, злий, глибокий Форми ступенів порівняння утворюють лише якісні прикметники.\ Не утворюють форми ступенів порівняння прикметники: лисий (абсолютно ознака), гнідий (масть тварини), малесенький (суфікс -есеньк-). # Вiдмiнювання прикметникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Вiдмiнювання прикметникiв Вiдмiнковi закiнчення прикметникiв залежать вiд групи, до якої цi прикметники належать. | **Тверда група** | Прикметники з основою на твердий приголосний. |

мiцний
тихий

| | ----------------------------------------------------------- | --------------------------------------------- | ----------------------- | | Прикметники з основою на -й-. | крайнiй | | | **М’яка група** | Прикметники з основою на м’який -н-. | лiтнiй | | Прикметники на -шнiй, -жнiй, якi утворенi вiд прислiвникiв: |

торiшнiй
дорожнiй

| | ЗНО Потрiбно розрiзняти паронiмiчнi прикметники.\ Наприклад: дружна родина – дружнiй погляд.\ Перший з них належить до твердої групи, а другий – до м’якої. Не належать анi до м’якої, анi до твердої групи прикметники на -лиций: бiлолиций, круглолиций. # Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи | **Вiдмiнки** | **Однина** | **Множина** | | | | ----------------- | ---------------------------------- | ------------------------------------ | -------- | ------------------------- | | **Чоловiчий рiд** | **Середнiй рiд** | **Жiночий рiд** | | | | Називний | смачний | близьке | тиха | мiцнi | | Родовий | смачного | близького | тихої | мiцних | | Давальний | смачному | близькому | тихiй | мiцним | | Знахiдний |

смачний,
смачного

|

близький,
близького

| тиху |

мiцний,
мiцних

| | Орудний | смачним | близьким | тихою | мiцними | | Мiсцевий |

...смачному,
...смачнiм

|

...близькому,
...близькiм

| ...тихiй | ...мiцних | Закінчення -им у формі орудного відмінка однини має прикметник:крайнійблизькийторішнійлітній Закінчення -им у формі орудного відмінка однини мають прикметники твердої групи.\ Орудую (яким?) близьким. # Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи | **Вiдмiнки** | **Однина** | **Множина** | | | | ----------------- | ----------------------------------- | --------------------------------- | ----------- | ---------------------------- | | **Чоловiчий рiд** | **Середнiй рiд** | **Жiночий рiд** | | | | Називний | крайнiй | лiтнє | торiшня | дорожнi | | Родовий | крайнього | лiтнього | торiшньої | дорожнiх | | Давальний | крайньому | лiтньому | торiшнiй | дорожнiм | | Знахiдний |

крайнiй,
крайнього

|

лiтнє,
лiтнього

| торiшню |

дорожнi,
дорожнiх

| | Орудний | крайнiм | лiтнiм | торiшньою | дорожнiми | | Мiсцевий |

...крайньому,
...крайнiм

|

...лiтньому,
...лiтнiм

| ...торiшнiй | ...дорожнiх | Закінчення -ім у форму давального відмінка множини має прикметник:смачнийтихийміцнийдорожній Закінчення -ім у формі давального відмінка множини мають прикметники м’якої групи.\ Даю (яким?) дорожнім. # Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций | **Вiдмiнки** | **Однина** | **Множина** | | | | ----------------- | ------------------------------------- | ----------------------------------------- | ------------ | -------------------------------- | | **Чоловiчий рiд** | **Середнiй рiд** | **Жiночий рiд** | | | | Називний | круглолиций | смагляволице | бiлолиця | повнолицi | | Родовий | круглолицього | смагляволицього | бiлолицьої | повнолицих | | Давальний | круглолицьому | смагляволицьому | бiлолицiй | повнолицим | | Знахiдний |

круглолиций,
круглолицього

|

смагляволиций,
смагляволицього

| бiлолицю |

повнолицi,
повнолицих

| | Орудний | круглолицим | смагляволицим | бiлолицьою | повнолицими | | Мiсцевий | ...круглолицьому | ...смагляволицьому | ...бiлолицiй | ...повнолицих | Виняток: Деякi прикметники мають паралельнi форми: дiєвий – дiйовий, життєвий – життьовий. Не належить ані до твердої, ані до м’якої групи прикметник:повнолицийгарнийгаласливийбезкраїй Не належать ані до м’якої, ані до твердої групи прикметники на -лиций. # Способи творення прикметникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Способи творення прикметникiв 1. Префiксальним способом прикметники утворюються вiд: * Прикметникiв: важливий – надважливий. * Iменникiв (з прийменником без): без голоса – безголосий. 2. Суфiксальним способом прикметники утворюються вiд: * Прикметникiв: бiлий – бiленький. * Iменникiв: лiто – лiтнiй. * Дiєслiв: гнути – гнучкий. * Прислiвникiв: вчора – вчорашнiй. 3. Префiксально-суфiксальним способом прикметники утворюються вiд iменникiв:\ при березi – прибережний. 4. Основоскладанням прикметники утворюються вiд: * Двох iменникiв: кислий i солодкий – кисло-солодкий. * Iменника та прикметника: довгi ноги – довгоногий. * Iменника та числiвника: сорок рокiв – сорокарiчний. # Правопис прикметникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Правопис суфiксiв -ов, -ев-, (-єв-) у прикметниках | **Суфiкс** | **Випадок написання** | **Приклади** | | -------------------------------------------------------------------------------------------------- | --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------------------------------------------- | | -ов- | Якщо прикметники утворили вiд iменникiв з основою на твердий нешиплячий приголосний. |

малиновий,
грозовий

| | Якщо прикметник перед суфiксом має шиплячий або м’який приголосний, а наголос падає на закiнчення. |

тiньовий,
крайовий

| | |

-ев-
(-єв-)

|

Якщо прикметники утворили вiд iменникiв з основою на шиплячий або м’який приголосний, а наголос падає на основу слова
(Пишемо -єв- пiсля лiтер на позначення подовженого м’якого приголосного або й)

|

яблуневий,
зaмшевий
(суттєвий)

| Літеру е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка:матч..вий, оранж..вий, алюміні..вийсічн..вий, дощ..вий, ситц..вийалич..вий, замш..вий, помаранч..вийкисн..вий, сторож..вий, грунт..вийгалуз..вий, овоч..вий, полин..вий Суфікс -ев- пишемо в прикметниках, утворених від іменників з основою на м’який приголосний і з наголосом на основі слова: аличевий, замшевий, помаранчевий.\ Суфікс -ов- пишемо в іменниках дощовий, ґрунтовий (наголос на закінченні), полиновий (прикметник, утворений від іменника з основою на твердий приголосний).\ Суфікс -єв- пишемо в прикметнику алюмінієвий (після й). # Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках | **Суфiкс** | **Випадок написання** | **Приклади** | | ---------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------- | | -ичн- | Якщо прикметник утворили вiд iншомовного слова, пiсля «Де ти з’їси цю чашу жиру» |

ортопедичний,
класичний

| | -iчн- | Якщо прикметник утворили вiд iншомовного слова, пiсля приголосних, якi до «Де ти з’їси цю чашу жиру» **не** входять |

академiчний,
органiчний

| | -їчн- | Якщо прикметник утворили вiд iншомовного слова, пiсля голосних |

героїчний,
мозаїчний

| За допомогою суфікса -ичн- утворюються прикметники від усіх іменників рядка:демократія, історіяполуниця, геройгеографія, драмаідеологія, синтаксис Суфікс -ичн- пишемо у прикметниках, утворених від іншомовних слів після букв, які входять до «Де ти з’їси цю чашу жиру».\ Демократія - демократичний, історія – історичний. # Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках | **Суфiкс** | **Випадок написання** | **Приклади** | | ---------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | --------------------------------------------- | | -ин- | У присвiйних прикметниках, якi утворенi вiд iменникiв I вiдмiни (крiм iменникiв з основою на \[й].) |

сестра - сестрин,
матуся - матусин

| |

-iн-
(-їн-)

| У присвiйних прикметниках, якi утворенi вiд iменникiв I вiдмiни з основою на \[й]. |

Євдокiя - Євдокiїн,
змiя - змiїний

| |

-iв-
(-їв-)

|

У присвiйних прикметниках, якi утворенi вiд iменникiв II вiдмiни.
(-їв- пишемо, якщо прикметник утворено вiд iменника з основою на й)

|

лiкар - лiкарiв,
Андрiй - Андрiїв

| Суфікс -ин- пишеться у присвійних прикметниках:матуся, АндрійНаталя, зміяНадія, старостасестра, Оксана Суфікс -ин- пишеться у присвійних прикметниках, утворених від іменників I відміни (крім іменників з основою на \[й]): Сестра – сестрин, Оксана – Оксанин.\ Суфікс -iн- (-їн-) пишеться у присвійних прикметниках, утворених від іменників змія, Надія, тому що це іменники іменників I відміни з основою на \[й]: Змія – зміїний, Надія – Надіїн.\ Суфікс -iв- (-їв-) пишеться у присвійному прикметнику, утвореному від іменника Андрій, тому це іменник II відміни: Андрій – Андріїв. # Написання складних прикметникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Написання складних прикметникiв Разом пишемо: 1. Прикметники, що утворенi вiд мiж собою залежних слiв. Тобто мiж ними вставити сполучник i не можна:\ правобережний (правий берег), свiтлолюбний (любить свiтло). 2. Прикметники, першою частиною яких є слова багато, мало, старо, ново, давньо, верхньо, нижньо:\ староболгарський, багатопартiйний, давньоукраїнський. 3. Прикметники, у яких першою частиною є записане словом число:\ шестиповерховий, сорокарiчний. 4. Прикметники з префiксами iнтер-, контр-:\ iнтерконтекстуальний, контрудар.
**Виняток:** контр-адмiрал. Через дефiс пишемо: 1. Прикметники, утворенi вiд незалежних мiж собою слiв. Тобто сполучник i мiж ними вставити можна:\ турецько-український (турецький i український), мовно-лiтературний (мова i лiтература)\. 2. Назви вiдтiнкiв смаку, кольору та поєднання кольорiв:\ синьо-зелений, темно-червоний, кисло-солодкий.
**Виняток:** золотогарячий, червоногарячий, жовтогарячий. 3. Прикметники, у яких першою частиною є записане цифрами число:\ 30-рiчний. 4. Назви промiжних частин свiту:\ пiвнiчно-захiдний. 5. Прикметники з першою частиною воєнно-, вiйськово-:\ воєнно-промисловий, вiйськово-спортивний.
**Виняток:** вiйськовозобов’язаний, вiйськовополонений (тому що цi прикметники стали iменниками). Разом пишуться обидва прикметники в рядку: ліво/бережний, темно/зелений старо/український, мовно/літературний двадцяти/річний, 50/річний східно/слов’янський, багато/канальний Східнослов’янський – прикметник, утворений від залежних між собою слів. Багатоканальний – до складу прикметника входить слово багато-.\ Через дефіс пишуться прикметники темно-зелений (відтінок кольору), мовно-літературний (прикметник, утворений від незалежних між собою слів), 50-річний (перша частина – записане цифрами число). # Правопис НЕ з прикметниками У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Правопис НЕ з прикметниками **Не з прикметниками пишеться разом:** 1. Якщо прикметник не вживається без не: недбалий. 2. Якщо до прикметника з не можна дiбрати синонiм без НЕ: невеликий (малий). **Не з прикметниками пишеться окремо:** 1. Якщо є протиставляення чи заперечення у реченнi: не великий, а маленький. 2. Якщо прикметники мають пояснювальнi слова з нi, далеко, аж нiяк, зовсiм:\ зовсiм не приємний, нiкому не вiдомий. 3. Якщо не стосується присудка: Це завдання не (є) складне. Не з прикметником пишеться окремо в рядку: не/гайне засідання не/щира усмішка не/слабкий, а сильний не/високе дерево Негайне засідання – слово не вживається без не\ нещира усмішка – фальшива усмішка\ не слабкий, а сильний – протиставлення\ невисоке дерево – низьке дерево # Запитання до теми У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Запитання до теми ### Що таке прикметник? Показати правильну відповідь Приховати
**Прикметник** – це самостiйна частина мови, яка виражає ознаку предмета та вiдповiдає на запитання який? (яка? яке? якi?), чий? (чия? чиє? чиї?). ### Які розряди прикметників за значенням існують? Показати правильну відповідь Приховати
Існують якісні, відносні та присвійні прикметники.\ Якісні вказують на пряму ознаку, що може виражатися більшою чи меншою мірою.\ Відносні виражають ознаку предмета через її зв’язки з iншими предметами, ознаками чи дiями. Також до відносних належать прикметники з суфiксом -ськ-.\ Присвійні виражають приналежність предмета і відповідають на запитання чий?. ### За якої умови присвійні прикметники переходять у відносні? Показати правильну відповідь Приховати
Присвійні прикметники переходять у відносні, якщо виражають не належнiсть предмета iстотам, а позначають загальну родову вiднесенiсть.\ Наприклад: зміїний характер, орлине гніздо. ### Які ступені порівняння прикметників існують і які прикметники їх утворюють? Показати правильну відповідь Приховати
Якісні прикметники утворюють ступені порівняння: вищий і найвищий. ### Які прикметники не утворюють форм ступенів порівняння? Показати правильну відповідь Приховати
1\. Прикметники з префiксами за-, пре-, над-, архi-, пра-, ультра-;\ 2\. Прикметники з суфiксами -уват-, -юват-, -еньк-, -есеньк-, -iсiньк-, -юсiньк-,\ -енн-, -езн-, -ав-, -яв-;\ 3\. Прикметники, якi виражають абсолютну ознаку;\ 4\. Назви мастей тварин;\ 5\. Прикметники, якi перейшли у якiснi з присвiйних або вiдносних;\ 6\. Складнi прикметники. ### Які складні прикметники пишуться разом? Показати правильну відповідь Приховати
1\. Прикметники, утворенi вiд мiж собою залежних слiв. Тобто мiж ними вставити сполучник i не можна;\ 2\. Прикметники, першою частною яких є слова багато, мало, старо, ново, давньо, верхньо, нижньо;\ 3\. Прикметники, у яких першою частиною є записане словом число;\ 4\. Прикметники з префiксами iнтер-, контр-. # Числiвник У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Числівник Визначення **Числiвник** – самостiйна частина мови, що виражає кiлькiсть, число чи порядок предметiв пiд час пiдрахунку та вiдповiдає на запитання скiльки? котрий? Наприклад: шiсть, восьмеро, багато. ЗНО Важливо не плутати числiвники з iншими частинами мови, що мають числове значення. Для цього потрiбно правильно ставити питання.\ Два – числiвник (скiльки?), подвоїти – дiєслово (що зробити?), двоповерховий – прикметник (який?), двiйка – iменник (що?), а двiчi - прислiвникa (як?).\ Мало, багато бувають i числiвниками, i прислiвниками.\ Числiвники – у сполученнi з iменниками: мало часу.\ Прислiвники – у сполученнi з дiєсловами: багато ходити.
Система числiвникiв базується на: * Назвах чисел першого десятка: один, два, три, чотири, п’ять, шiсть, сiм, вiсiм, дев’ять, десять; * Шести числових назвах: мiльярд, мiльйон, тисяча, сто, сорок, нуль; * I невеликiй групi неозначено-кiлькiсних числiвникiв, утворених вiд iнших коренiв: мало, багато, стонадцять, кiлька тощо. ### Зміст розділу: 1. [Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками](/chislivnik/rozryzdi_chislivnikiv_za_znachennyam) 2. [Розряди числiвникiв за будовою](/chislivnik/rozryadi_chislivnikiv_za_budovoyu) 3. [Вiдмiнювання числiвникiв](/chislivnik/vidminuvannya_kilkisnih_chislivnikiv) 4. [Узгодження числiвникiв з iменниками](/chislivnik/uzgodzennya_chislivnikiv_z_imennikami) 5. [Правопис числiвникiв](/chislivnik/pravopis_chislivnikiv) # Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками | **Кiлькiснi** (означають кiлькiсть предметiв – скiльки?) |

Порядковi
(означають порядок предметiв при лiчбi – котрий?)

| | | | | ------------------------------------------------------------ | --------------------------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------- | ------------------------------ | |

Власне кiлькiснi
(числовi назви)

|

Збiрнi
(певна кiлькiсть предметiв як сукупнiсть)

|

Дробовi
(певна кiлькiсть частин вiд цiлого)

|

Неозначено-кiлькiснi
(не визначена точно кiлькiсть)

| | | сто вiсiм, мiльярд, три | шестеро, троє, обидва | пiвтора, двi цiлi i двi третi, п’ять шостих | мало, кiльканадцять, декiлька | другий, тридцять шостий, сотий | Кiлькiснi числiвники за вiдмiнками змiнюються, але не мають граматичних ознак числа i роду, крiм числiвника один (одна, одне, однi).
Порядковi числiвники змiнюються за родами, числами i вiдмiнками, як прикметники. ЗНО У дробових числiвниках при чисельниках два, три, чотири знаменник стоїть у називному вiдмiнку множини (двi третi, чотири сьомi), а пiсля п’ять – у родовому вiдмiнку множини (п’ять шостих, сiм десятих). \
Числівниками є всі слова рядка:три, третина, шостийдвійка, чотири, дванадцятийпо-перше, сім, сорок п’ятийтроє, двадцять, перший Числівник – самостійна частина мови, що виражає кількість, число чи порядок предметів під час підрахунку та відповідає на запитання скільки? котрий?\ Троє, двадцять, перший – числівники.\ Третина, двійка – іменники (що?).\ По-перше – прислівник (як?). # Розряди числiвникiв за будовою У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Розряди числiвникiв за будовою | **Числiвники** | **Ознаки** | **Приклади** | | -------------- | --------------------------------------- | ------------------------------- | | **Простi** | мають один корiнь | вiсiм, десять, сорок | | **Складнi** | об’єднують два коренi в одному словi | тринадцять, вiсiмдесят, шiстсот | | **Складенi** | складаються з двох i бiльше числiвникiв | триста сорок вiсiм | Складений числівник є у варіанті:вісімсот сорок одинтридцятьшістнадцятьдесять Вісімсот сорок один – складений числівник;\ тридцять, шістнадцять – складні;\ десять – простий. # Вiдмiнювання числiвникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Вiдмiнювання кiлькiсних числiвникiв Числiвник один змiнюється за числами, родами та вiдмiнками. | **Вiдмiнки** | **Однина** | **Множина** | | | | ----------------- | ---------------- | --------------- | -------- | ----------- | | **Чоловiчий рiд** | **Середнiй рiд** | **Жiночий рiд** | | | | **Називний** | один | одне, одно | одна | однi | | **Родовий** | одного | однiєї | одних | | | **Давальний** | одному | однiй | одним | | | **Знахiдний** | один, одного | одне, одно | одну | однi, одних | | **Орудний** | одним | однiєю, одною | одними | | | **Мiсцевий** | ...одному, однiм | ...однiй | ...одних | | Числiвники два, три, чотири мають однаковi закiнчення у непрямих вiдмiнках (крiм знахiдного та орудного), як i збiрнi числiвники обидва, обидвi, обоє, багато, кiлька. | **Вiдмiнки** | **Приклади** | | | | ------------- | ------------ | ---------- | ---------------- | | **Називний** | два | три | чотири | | **Родовий** | двох | трьох | чотирьох | | **Давальний** | двом | трьом | чотирьом | | **Знахiдний** | два, двох | три, трьох | чотири, чотирьох | | **Орудний** | двома | трьома | чотирма | | **Мiсцевий** | ...двох | ...трьох | ...чотирьох | ЗНО В орудному вiдмiнку числiвники чотири та багато мають закiнчення -ма: чотирма, багатьма. Числiвники вiд п’яти до десяти та числiвники на -дцять i -десять вiдмiнюються за такими зразками: | **Вiдмiнки** | **Приклади** | | | | ------------- | ----------------- | --------------------------- | --------------------------- | | **Називний** | шiсть | дванадцять | шiстдесят | | **Родовий** | шести, шiстьох | дванадцяти, дванадцятьох | шiстдесяти, шiстдесятьох | | **Давальний** | шести, шiстьом | тринадцяти, тринадцятьом | шiстдесяти, шiстдесятьом | | **Знахiдний** | шiсть, шiстьох | тринадцять, тринадцятьох | шiстдесят, шiстдесятьох | | **Орудний** | шiстьма, шiстьома | тринадцятьма, тринадцятьома | шiстдесятьма, шiстдесятьома | | **Мiсцевий** | ...шести, шiстьох | ...тринадцяти, тринадцятьох | ...шiстдесяти, шiстдесятьох | У складних числiвниках п’ятдесят – вiсiмдесят, кiлькадесят вiдмiнюється тiльки друга частина. | **Вiдмiнки** | **Приклади** | | ------------- | --------------------------- | | **Називний** | шiстдесят | | **Родовий** | шiстдесяти, шiстдесятьох | | **Давальний** | шiстдесяти, шiстдесятьом | | **Знахiдний** | шiстдесят, шiстдесятьох | | **Орудний** | шiстдесятьма, шiстдесятьома | | **Мiсцевий** | ...шiстдесяти, шiстдесятьох | Числiвники сорок, дев’яносто, сто мають закiнчення -а в усiх вiдмiнках, крiм називного та знахiдного. | **Вiдмiнки** | **Приклади** | | | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ------------ | ---------- | --- | |

Називний
Знахiдний

| сорок | дев’яносто | сто | |

Родовий
Давальний
Орудний
Мiсцевий

| сорока | дев’яноста | ста | У складних числiвниках двiстi – дев’ятсот, кiлькасот вiдмiнюються обидвi частини. | **Вiдмiнки** | **Приклади** | | ------------- | ---------------------------- | | **Називний** | чотириста | | **Родовий** | чотирьохсот | | **Давальний** | чотирьомстам | | **Знахiдний** | чотириста | | **Орудний** | чотирмастами, чотирьомастами | | **Мiсцевий** | ...чотирьохстах | Числiвники тисяча, мiльйон, мiльярд, нуль вiдмiнюються як iменники. Збiрнi числiвники вiдмiнюються як власне кiлькiснi. Дробовi числiвники вiдмiнюються так: чисельник — як кiлькiсний числiвник, а знаменник – як порядковий. | **Вiдмiнки** | **Приклади** | | ------------- | --------------- | | **Називний** | три п’ятi | | **Родовий** | трьох п’ятих | | **Давальний** | трьом п’ятим | | **Знахiдний** | три п’ятих | | **Орудний** | трьома п’ятими | | **Мiсцевий** | ...трьох п’ятих | Числiвники пiвтора, пiвтори, пiвтораста не вiдмiнюються. У складених кiлькiсних числiвниках вiдмiнюються всi складовi частини. | **Вiдмiнки** | **Приклади** | | ------------- | ---------------------------------------------------- | | **Називний** | двi тисячi триста сорок шiсть | | **Родовий** | двох тисяч трьохсот сорока шести (шiстьох) | | **Давальний** | двом тисячам трьомстам сорока шести (шiстьом) | | **Знахiдний** | двi тисячi триста сорок шiсть (шiстьох) | | **Орудний** | двома тисячами трьомастами сорока шiстьма (шiстьома) | | **Мiсцевий** | ...двох тисячах трьохстах сорока шести (шiстьох) | Правильною є відмінкова форма числівника:Називний відмінок – стаРодовий відмінок – сорокохДавальний відмінок – дев’яностамОрудний відмінок – ста Числівники сорок, дев’яносто, сто мають закінчення –а в усіх відмінках, крім називного та знахідного. Допущено помилку у відмінюванні числівника:п'ятидесяти восьмивісімнадцятьохтриста двісорока шести П’ятидесяти восьми – п’ятдесяти восьми.\ У складних числівниках п’ятдесят – вісімдесят, кількадесят відмінюється тільки друга частина. ## Вiдмiнювання порядкових числiвникiв У складених порядкових числiвниках вiдмiнюється лише останнiй компонент. | **Вiдмiнки** | **Приклади** | | ------------- | ---------------------------------------- | | **Називний** | двi тисячi триста сорок шостий | | **Родовий** | двi тисячi триста сорок шостого | | **Давальний** | двi тисячi триста сорок шостому | | **Знахiдний** | двi тисячi триста сорок шостий (шостого) | | **Орудний** | двi тисячi триста сорок шостим | | **Мiсцевий** | ...двi тисячi триста сорок шостому | # Узгодження числiвникiв з iменниками У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Узгодження числiвникiв з iменниками 1. Числiвники один (одна, одне, одно, однi) узгоджуються з iменниками в родi, числi, вiдмiнку:\ одна книжка, одне вiкно, однi окуляри. 2. Числiвники два, три, чотири вимагають форми називного вiдмiнка множини:\ два стiльцi, три столи, чотири яблука. 3. Числiвники вiд п’яти вимагають форму родового вiдмiнка множини, як i збiрнi:\ п’ять ручок, багато рук. 4. Дробовi числiвники вимагають форму родового вiдмiнка однини:\ три п’ятi гектара. 5. При складених числiвниках iменники вживаються у вiдмiнку, якого вимагає останнє слово:\ сто вiсiм столiв, тридцять два зошити. 6. Якщо до складу мiшаних чисел входять слова половина, чверть, третина, то форму iменника визначає числiвник, що означає цiлi числа:\ три з половиною метри. 7. Числiвники пiвтора, пiвтори узгоджуються з iменниками в родовому вiдмiнку однини чоловiчого, середнього або жiночого роду вiдповiдно, а числiвник пiвтораста — з iменником жiночого роду в родовому вiдмiнку множини:\ пiвтори доби, пiвтора слова, пiвтораста робiтникiв. Збiрнi числiвники вживаються лише з iменниками: 1. Назвами iстот чоловiчого роду: шестеро вовкiв. 2. Якi належать до IV вiдмiни: троє телят. 3. Назвами неiстот середнього роду: шестеро iмен. 4. Якi є множинними: двоє окулярiв. Граматичну помилку допущено в рядку одне вікно чотири стола п’ять стільців півтора ліжка Чотири стола – чотири столи. Числівники два, три, чотири вимагають форми називного відмінка множини.\ Одне вікно – числівник один узгоджується в роді, числі та відмінку з іменником.\ П'ять стільців – числівник п'ять вимагає форму родового відмінка однини.\ Півтора ліжка – числівник півтора вживається з iменниками в родовому вiдмiнку однини чоловiчого або середнього роду. # Правопис числiвникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Правопис числiвникiв 1. Числiвник одинадцять пишемо з однiєю -н-. 2. У числiвниках одинадцять – дев’ятнадцять м’який знак пишемо лише в кiнцi слова:\ тринадцять, вiсiмнадцять. 3. Числiвниковi основи двох-, трьох-, чотирьох- вживаються притвореннi складних слiв, якщо друга частина слова починається з голосного:\ трьохетапний, двохатомний. 4. Числiвниковi основи дво-, три-, чотири- вживаємо, якщо друге слово починається з приголосного:\ трискладовий, двобiчний. 5. Складнi порядковi та кiлькiснi числiвники пишуться разом:\ вiсiмсот, шiстдесятий. 6. Складенi числiвники пишуться окремо:\ одна тисяча двiстi сорок вiсiм. Орфографічну помилку допущено в рядку: одинадцять триетапний дві тисячі триста сорок чотири вісімсот Триетапний – трьохетапний. Числівникові основи двох-, трьох-, чотирьох- вживаються при творенні складних слів, якщо друга частина слова починається з голосного # Займенник У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Займенник Визначення **Займенник** — самостiйна частина мови, що не називає предмети, кiлькiсть або ознаки, але вказує на них. Вiдповiдає на запитання хто? що? чий? який? скiльки? котрий? * Займенники спiввiдносяться з деякими числiвниками, прикметниками та iменниками. * Змiнюються за вiдмiнками. * Мають ознаки числа та роду, якщо спiввiдноснi з прикметниками. ### Зміст розділу: 1. [Розряди займенникiв за значенням](/zaymennik/rozryadi_zaimennikiv_za_znachennyam) 2. [Вiдмiнювання займенникiв](/zaymennik/vidminuvannya_zaimennikiv) 3. [Правопис займенникiв](/zaymennik/pravopis_zaimennikiv) # Розряди займенникiв за значенням У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Розряди займенникiв за значенням | **Розряд** | **Значення** | **Приклад** | | | | | ---------- | ---------------------------------------------------------------------- | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | -------- | --------- | - | | Особовi | вказують на осiб, iстот, явища, предмети | I особа | II особа | III особа | | | я, ми | ти, ви | вiн, вона, воно, вони | | | | | Зворотнi | вказує на того, хто виконує дiю | себе | | | | | Присвiйнi | вказують на належнiсть предмета особi | I особа | II особа | III особа | | | мiй, наш | твiй, ваш | його, її, їх, їхнiй | свiй | | | | Питальнi | слугують для оформлення запитань про особу, предмет, кiлькiсть, ознаку | хто? що? чий? котрий? скiльки? який? | | | | | Вiдноснi | виконують у складних реченнях функцiю сполучних слiв | хто, що, чий, котрий, скiльки, який | | | | | Вказiвнi | вказують на предмет, кiлькiсть, ознаку | цей, той, такий, стiльки | | | | | Означальнi | вказують на узагальнену ознаку предмета, явища | весь, всякий, сам, самий, кожний, жодний, iнший | | | | | Неозначенi | вказують на невизначенiсть особи, кiлькостi чи ознаки | дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, невiдь-що, невiдь-який, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, будь-який, хтозна-що, казна-що, казна-хто, абихто, абищо, абиякий, невiдь-хто | | | | | Заперечнi | вказують на вiдсутнiсть особи, предмета, ознак, кiлькостi | нiхто, нiщо, нiчий, нiякий, нiскiльки, нiкотрий | | | | Усі займенники є особовими в рядку:я, його, ваминам, вони, твійвами, у них, тебевін, його, свій Ви – вами, вони – у них, ти – тебе (особові).\ Його, твій, свій – присвійні. Усі займенники заперечні у рядку:ніщо, нічий, ніскількивесь, сам, жоднийкотрийсь, скільки-небудь, дехтотакий, стільки, той Ніщо, нічий, ніскільки – заперечні.\ Весь, сам, жодний – означальні.\ Котрийсь, скільки-небудь, дехто – неозначені.\ Такий, стільки, той – вказівні. Присвійний займенник є в кожному рядку, ОКРІМ:брати її речінаша співпраця триваєваше ставлення до роботизапросити його у ресторан Запросити його у ресторан – особовий займенник він у формі знахідного відмінка (кого?). # Вiдмiнювання займенникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Вiдмiнювання займенникiв Особливостi вiдмiнювання займенникiв залежать вiд того, з якою частиною мови вони спiввiдноснi. **Займенники, спiввiдноснi з iменниками** З iменниками спiввiдноснi особовi займенники, зворотний, а також питальнi, вiдноснi, заперечнi та неозначенi з основами хто, що. | **Вiдмiнки** | **Приклади** | | | | | | | | ------------- | ------------ | ------ | ---------- | ---------- | ------- | ------------ | ------------- | | **Називний** | я | ми | вона | вони | - | будь-кого | нiщо | | **Родовий** | мене | нас | її(до неї) | їх(до них) | себе | будь-кого | нiчого | | **Давальний** | менi | нам | їй | їм | собi | будь-кому | нiчому | | **Знахiдний** | мене | нас | її(у неї) | їх(у них) | себе | будь-кого | нiщо | | **Орудний** | мною | нами | нею | ними | собою | будь-ким | нiчим | | **Мiсцевий** | ...менi | ...нас | ...нiй | ...них | ...собi | ...будь-кому | ...нi на чому | **Займенники, спiввiдноснi з прикметниками** Із займенниками спiввiдноснi присвiйнi (мiй, твiй, наш, ваш, свiй, їхнiй), вказiвнi (цей, той, такий), означальнi (сам, самий, всякий, кожний, жодний, iнший), питальнi i вiдноснi (який, чий, котрий) займенники, а також неозначенi та заперечнi з основами який, чий, котрий. | **Вiдмiнки** | **Приклади** | | | | | ------------- | -------------- | ------------- | ------------------ | -------------- | | **Називний** | мiй | цей | кожний | який | | **Родовий** | мого | цього | кожного | якого | | **Давальний** | моєму | цьому | кожному | якому | | **Знахiдний** | мiй, мого | цей, цього | у кожного | який, якого | | **Орудний** | моїм | цим | кожним | яким | | **Мiсцевий** | ...моєму(моїм) | ...цьому(цiм) | ...кожному(кожнiм) | ...якому(якiм) | **Займенники, спiввiдноснi з числiвниками** З числiвниками спiввiдноснi вказiвний займенник стiльки, питально-вiдносний займенник скiльки та заперечнi i неозначенi, утворенi вiд нього. | **Вiдмiнки** | **Приклади** | | | ------------- | ----------------- | ----------------- | | **Називний** | стiльки | скiльки | | **Родовий** | стiлькох | скiлькох | | **Давальний** | стiльком | скiльком | | **Знахiдний** | стiльки, стiлькох | скiльки, скiлькох | | **Орудний** | стiлькома | скiлькома | | **Мiсцевий** | ...стiлькох | ...скiлькох | Правильною є форма займенника:нагородили їй за участьзупинилися на йомудопоміг мойому батьковіна чиєму боці перевага Чиєму і чийому – паралельні форми.\ Нагородили їй за участь – нагородили її за участь.\ Зупинилися на йому – зупинилися на ньому.\ Допоміг мойому батькові – допоміг моєму батькові. # Правопис займенникiв У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Правопис займенникiв Разом пишемо: * Неозначенi займенники з частками де-, аби-, -сь:\ дехто, абиякий, щось. * Заперечнi займенники з часткою нi:\ нiхто, нiякий. Окремо пишемо: * Займенники, якщо мiж займенником i часткою стоїть прийменник:\ нi з ким, будь у що. Через дефiс пишемо: * Неозначенi займенники з частками хтозна-, бозна-, казна-, будь-, -небудь:\ хтозна-що, будь-хто, хто-небудь. Разом пишеться займенник у варіанті:будь/з/кимаби/чийказна/хтобудь/який Будь з ким, абичий, казна-хто, будь-який. # Прислiвник У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\ [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS) ## Прислівник Визначення **Прислiвник** – незмiнювана самостiйна частина мови, яка виражає ознаку стану, дiї, iншої ознаки чи предмета i вiдповiдає на запитання де? як? куди? звiдки? чому? коли? Наприклад: прийти ввечері, бути далеко, котлета по-київськи.\ Прислiвники не змiнюються за числами та вiдмiнками, не мають роду. ЗНО Важливо розрiзняти прислiвники i однозвучнi сполучення прийменника з iменником, числiвником або прикметником.\ Наприклад: вивчити напам’ять – подарувати на пам’ять; повторити вдруге – зайти в другi дверi. Виділена сполука не є прислівником і її треба писати окремо у рядку:за/багато читатизустрітися в/першевивчити на/пам’ятьзала на/багато місць Зала на багато місць. Багато - числівник.\ Забагато читати, зустрітися вперше, вивчити напам’ять. ### Зміст розділу: 1. [Розряди прислiвникiв за значенням](/prislivnik/rozryadi_prislivnikiv_za_znachennyam) 2. [Ступенi порiвняння прислiвникiв](/prislivnik/stupeni_porivnyannya_prislivnikiv) 3. [Способи творення прислiвникiв](/prislivnik/sposobi_tvorennya_prislivnikiv) 4. [Правопис прислiвникiв](/prislivnik/pravopis_prislivnikiv) 1. [Правопис НЕ з прислiвниками](/prislivnik/pravopis_prislivnikiv/pravopis_ne_z_prislivnikami) 2. [Лiтери и, i в прислiвниках](https://github.com/edera/ed-era-book-ukr/tree/03a6a42f1f70e40e73f23f30bbc5466aeaa982fb/9/literi%20i,%20i%20v%20prislivmikah.md) --- [Next Page](/llms-full.txt/1)