Українська мова: від фонетики до морфології
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Фонетика. Графіка. Орфоепія
    • Звуки
      • Голосні звуки
      • Приголосні звуки
    • Фонетична транскрипція
    • Алфавіт
    • Співвідношення звуків і літер
    • Уподібнення приголосних звуків
    • Чергування звуків
      • Чергування приголосних звуків
    • Основні випадки чергування У-В, І-Й
    • Склад. Складоподіл
    • Наголос
    • Запитання до теми
  • Лексикологія
    • Слово як мовна одиниця
    • Групи слів за значенням
      • Омонiми
      • Синонiми
      • Антонiми
    • Групи слів за походженням
    • Групи слів за вживанням
      • Активна та пасивна лексика
    • Групи слів за емоційним забарвленням
    • Запитання до теми
  • Фразеологія
    • Фразеологізм як мовна одиниця
    • Джерела походження фразеологізмів
    • Види фразеологізмів
    • Прислів’я, приказки та афоризми
    • Словник найуживаніших фразеологізмів
    • Запитання до теми
  • Будова слова
    • Будова слова
      • Закінчення
      • Основа слова
      • Корiнь
      • Префікс
      • Суфікс
      • Постфiкс та інтерфікс
    • Словотвір
    • Морфологiчнi способи словотворення
      • Суфіксальний спосіб
      • Префiксальний спосiб
      • Префiксально-суфiксальний спосiб
      • Безсуфiксний спосiб
      • Основоскладання
      • Словоскладання
      • Абревiацiя
    • Неморфологiчнi способи словотворення
  • Iменник
    • Групи iменникiв за значенням
    • Рiд iменникiв
      • Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження
      • Рiд складноскорочених слiв
    • Число iменникiв
    • Вiдмiнки iменникiв
    • Вiдмiни iменникiв
    • Подiл iменникiв на групи
    • Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни
      • Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни
    • Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни
    • Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi
    • Способи творення iменникiв
    • Написання складних iменникiв
    • Правопис НЕ з iменниками
    • Запитання до теми
  • Прикметник
    • Розряди прикметникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прикметникiв
    • Вiдмiнювання прикметникiв
      • Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций
    • Способи творення прикметникiв
    • Правопис прикметникiв
      • Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках
      • Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках
      • Написання складних прикметникiв
      • Правопис НЕ з прикметниками
    • Запитання до теми
  • Числiвник
    • Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками
    • Розряди числiвникiв за будовою
    • Вiдмiнювання числiвникiв
    • Узгодження числiвникiв з iменниками
    • Правопис числiвникiв
  • Займенник
    • Розряди займенникiв за значенням
    • Вiдмiнювання займенникiв
    • Правопис займенникiв
  • Прислiвник
    • Розряди прислiвникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прислiвникiв
    • Способи творення прислiвникiв
    • Правопис прислiвникiв
      • Правопис НЕ з прислiвниками
      • Лiтери и, i в прислiвниках
  • Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
    • Дiєслово
      • Перехiднi та неперехiднi дiєслова
      • Вид дiєслова
      • Час дiєслова
      • Способи дiєслiв
      • Дiєвiдмiни дiєслiв
      • Способи творення дiєслiв
    • Дiєприкметник
      • Активнi та пасивнi дiєприкметники
      • Дiєприкметниковий зворот
    • Дiєприслiвник
      • Творення дiєприслiвникiв
      • Дiєприслiвниковий зворот
    • Правопис
      • Правопис НЕ з дiєcловами та дiєприслiвниками
      • Правопис НЕ з дiєприкметниками
  • Службовi частини мови та вигук
    • Прийменник
      • Групи прийменникiв за будовою
      • Групи прийменникiв за походженням
      • Зв’язок прийменника з непрямими вiдмiнками
    • Сполучник
      • Групи сполучникiв за будовою
      • Групи сполучникiв за вживанням
      • Групи сполучникiв за значенням
    • Частка
      • Групи часток за значенням i вживанням
      • Правопис часток
    • Вигук
      • Групи вигукiв за походженням
      • Групи вигукiв за значенням
      • Звуконаслiдувальнi слова
  • Оpфографiя
    • Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi [е], [и], [о]
    • Спрощення в групах приголосних
    • Змiни приголосних за творення слiв
    • Подвоєння та подовження приголосних
    • М’який знак
    • Сполучення йо, ьо
    • Апостроф
    • Правопис префiксiв
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
  2. Дiєприслiвник

Дiєприслiвниковий зворот

PreviousТворення дiєприслiвникiвNextПравопис

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

Дiєприслiвниковий зворот

Визначення Дiєприслiвниковий зворот — це поєднання дiєприслiвника з залежними словами.

У реченнi такий зворот виступає вiдокремленою обставиною, тому видiляється комами, як i одиничний дiєприслiвник: Малюючи портрет, вона слухала музику. Малюючи, вона слухала музику.

Комами НЕ вiдокремлюються:

  1. Одиничнi дiєприслiвники, якщо вони означають спосiб дiї i стоять пiсля присудка. Iдуть спiваючи дiвчата.

  2. Дiєприслiвниковi звороти, якi стали фразеологiзмами. Вiн сидiв склавши руки.

ЗНО

Дiя, яку називає дiєприслiвник, у реченнi має стосуватися того самого дiяча, що й дiя, яку називає присудок. Наприклад: Вiдкривши лист, його охопив сум. (неправильно) – Коли вiн вiдкрив лист, його охопив сум. (правильно) Вiдкривши лист, його охопив сум. (неправильно) – Вiдкривши лист, вiн прочитав кiлька речень. (правильно)

Зареєструватися