Українська мова: від фонетики до морфології
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Фонетика. Графіка. Орфоепія
    • Звуки
      • Голосні звуки
      • Приголосні звуки
    • Фонетична транскрипція
    • Алфавіт
    • Співвідношення звуків і літер
    • Уподібнення приголосних звуків
    • Чергування звуків
      • Чергування приголосних звуків
    • Основні випадки чергування У-В, І-Й
    • Склад. Складоподіл
    • Наголос
    • Запитання до теми
  • Лексикологія
    • Слово як мовна одиниця
    • Групи слів за значенням
      • Омонiми
      • Синонiми
      • Антонiми
    • Групи слів за походженням
    • Групи слів за вживанням
      • Активна та пасивна лексика
    • Групи слів за емоційним забарвленням
    • Запитання до теми
  • Фразеологія
    • Фразеологізм як мовна одиниця
    • Джерела походження фразеологізмів
    • Види фразеологізмів
    • Прислів’я, приказки та афоризми
    • Словник найуживаніших фразеологізмів
    • Запитання до теми
  • Будова слова
    • Будова слова
      • Закінчення
      • Основа слова
      • Корiнь
      • Префікс
      • Суфікс
      • Постфiкс та інтерфікс
    • Словотвір
    • Морфологiчнi способи словотворення
      • Суфіксальний спосіб
      • Префiксальний спосiб
      • Префiксально-суфiксальний спосiб
      • Безсуфiксний спосiб
      • Основоскладання
      • Словоскладання
      • Абревiацiя
    • Неморфологiчнi способи словотворення
  • Iменник
    • Групи iменникiв за значенням
    • Рiд iменникiв
      • Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження
      • Рiд складноскорочених слiв
    • Число iменникiв
    • Вiдмiнки iменникiв
    • Вiдмiни iменникiв
    • Подiл iменникiв на групи
    • Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни
      • Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни
    • Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни
    • Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi
    • Способи творення iменникiв
    • Написання складних iменникiв
    • Правопис НЕ з iменниками
    • Запитання до теми
  • Прикметник
    • Розряди прикметникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прикметникiв
    • Вiдмiнювання прикметникiв
      • Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций
    • Способи творення прикметникiв
    • Правопис прикметникiв
      • Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках
      • Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках
      • Написання складних прикметникiв
      • Правопис НЕ з прикметниками
    • Запитання до теми
  • Числiвник
    • Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками
    • Розряди числiвникiв за будовою
    • Вiдмiнювання числiвникiв
    • Узгодження числiвникiв з iменниками
    • Правопис числiвникiв
  • Займенник
    • Розряди займенникiв за значенням
    • Вiдмiнювання займенникiв
    • Правопис займенникiв
  • Прислiвник
    • Розряди прислiвникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прислiвникiв
    • Способи творення прислiвникiв
    • Правопис прислiвникiв
      • Правопис НЕ з прислiвниками
      • Лiтери и, i в прислiвниках
  • Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
    • Дiєслово
      • Перехiднi та неперехiднi дiєслова
      • Вид дiєслова
      • Час дiєслова
      • Способи дiєслiв
      • Дiєвiдмiни дiєслiв
      • Способи творення дiєслiв
    • Дiєприкметник
      • Активнi та пасивнi дiєприкметники
      • Дiєприкметниковий зворот
    • Дiєприслiвник
      • Творення дiєприслiвникiв
      • Дiєприслiвниковий зворот
    • Правопис
      • Правопис НЕ з дiєcловами та дiєприслiвниками
      • Правопис НЕ з дiєприкметниками
  • Службовi частини мови та вигук
    • Прийменник
      • Групи прийменникiв за будовою
      • Групи прийменникiв за походженням
      • Зв’язок прийменника з непрямими вiдмiнками
    • Сполучник
      • Групи сполучникiв за будовою
      • Групи сполучникiв за вживанням
      • Групи сполучникiв за значенням
    • Частка
      • Групи часток за значенням i вживанням
      • Правопис часток
    • Вигук
      • Групи вигукiв за походженням
      • Групи вигукiв за значенням
      • Звуконаслiдувальнi слова
  • Оpфографiя
    • Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi [е], [и], [о]
    • Спрощення в групах приголосних
    • Змiни приголосних за творення слiв
    • Подвоєння та подовження приголосних
    • М’який знак
    • Сполучення йо, ьо
    • Апостроф
    • Правопис префiксiв
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Фразеологія

Словник найуживаніших фразеологізмів

PreviousПрислів’я, приказки та афоризмиNextЗапитання до теми

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

Словник найуживаніших фразеологізмів

Фразеологізм

Значення

Авгiєвi стайні

Звичайна запущенiсть, бруд, безлад.

Аж дим іде

Дуже інтенсивно, завзято.

Аж молоко кисне

Про щось неприємне.

Альфа і омега

Початок і кінець.

Ані рудої миші

Безлюдно.

Бавитися з вогнем

Поводитися необмежено.

Байдики бити

Нічого не робити, ледарювати.

Баляндраси (ляси) точити

Вести пусті розмови.

Бачити наскрізь

Добре знати.

Березова каша

Бити різками.

Бити в литаври

Торжествувати.

Бити лихом об землю

Не зважати на сумні обставини, бути оптимістом.

Бити на сполох

Попереджувати про небезпеку.

Бити по кишені

Завдавати матеріальних збитків.

Бити у хвіст і в гриву

Дуже сильно діяти.

Білими нитками шитий

Невміло замаскований, виконаний.

Бісики пускати

Дивитися на когось грайливо, залицятися.

Блукати манівцями

Робити щось неправильно.

Брати бика за роги

Діяти рішуче, енергійно.

Брати до серця

Боляче реагувати на щось; ставитися співчутливо.

Брати на кпини

Насміхатися.

Бути на коні

Мати успіх

Бути на сьомому небі

Радіти, бути задоволеним.

В ступі не втовкти

Важко, неможливо розібратися в чиїх-небудь плутаних, непослідовних діях.

Вавилонське стовпотворіння

Метушня, безладдя, гармидер, галас.

Важким духом дихати

Гніватися.

Варфоломіївська ніч

Жорстока розправа, кровопролиття.

Ведмежа послуга

Безглузда послуга, яка замість допомоги завдає шкоди.

Веремію закрутити

Затіяти щось неприємне, зчинити сум’яття.

Вивести на чисту воду

Викрити кого-небудь у нечесних діях.

Вилами по воді писано

Невідомо, як буде.

Висилопивши язика

Робити щось швидко.

Вискочити на сухе

Уникнути кари.

Вискочити як Пилип з конопель

Зненацька, недоречно.

Витрішки продавати

Дивитися на когось (щось) із надмірною цікавістю.

Віддати пальму першості

Визнати чиюсь перевагу в чомусь.

Вітер у голові

Легковажний.

Воду решетом носити

Витрачати сили даремно.

Втерти носа

Довести свою перевагу над ким-небудь.

Вхопити на кутні

Розносити плітки.

Гарбуза дати

Відмовити тому, хто сватається.

Гаряча голова

Запальна людина.

Геркулесові стовпи

Кінцева межа, край; крайність.

Гнути кирпу

Гордовито триматися, зазнаватися.

Гнути спину

Важко працювати.

Годувати жданиками

Обіцяти щось зробити, але не виконувати обіцяного.

Гордіїв вузол

Про складне переплетіння різних обставин; про заплутані питання.

Горобина ніч

Темна, дуже буряна ніч із дощем, градом, блискавицями.

Грати очима

Кокетувати.

Грати першу скрипку

Бути головним у якій-небудь справі.

Гріти чуба

Виконувати важку роботу, докладати великих зусиль.

Давати відкоша

Виявляти рішучу протидію, різко відповідати.

Дамоклів меч

Постійна небезпека, неприємність.

Десята вода на киселі

Про дуже далеку рідню.

Дивитися вовком

Дивитися неприязно, сердитися.

Дісталося на горіхи

Отримати покарання.

Дістати облизня

Зазнати невдачі.

Дрижаки хапати

Мерзнути; перебувати в стані нервового збудження.

Душа в душу

Жити дружно.

З легким серцем

Без роздумів, без тривоги.

З себе вискакувати

Дуже старатися.

З’їсти собаку (вовка, муху)

Набути великого досвіду в якійсь справі; грунтовно, до тонкощів вивчити що-небудь.

За холодну воду не братися

Ледарювати.

Заварити кашу

Затіяти щось, що загрожує неприємними наслідками.

Заговорювати зуби

Задурювати голову кому-небудь.

Закрутити веремію

Наробити крику.

Зарубати [собі] на носі

Добре, надовго запам’ятати.

Знову за рибу гроші

Наполягати на чому-небудь; настирливо домагатися чогось; повторювати те саме.

Золота молодь

Діти з дуже заможних сімей, які поводять себе всупереч громадським нормам, оскільки впевнені у своїй безкарності.

Золоте правило

Найкраща в усіх випадках форма поведінки.

Золоті верби ростуть

Нічого путнього не виходить.

З-під ринви на дощ

Потрапити з однієї неприємності в іншу, ще гіршу.

Кадити фіміам

Улесливо звеличувати, прославляти кого-небудь.

Каїнова печать

Братовбивчий злочин.

Камінь спотикання

Велика перепона, перешкода.

Кидати на вітер

Марно, необдумано витрачати.

Ламати голову [собі]

Напружено думати, намагаючись зрозуміти щось.

Лебедина пісня

Останній витвір письменника, художника тощо.

Манна небесна

Несподівані життєві блага, щось бажане легкодоступне.

Міняти шило на швайку

Робити зміни без користі.

Мотати на вус

Придивлятися, прислухатися до чого-небудь, запам’ятовувати.

На вербі груші

Нісенітниці, дурниці.

На голові ходити

Пустувати, бешкетувати.

На голову вилізти

Поводитися зухвало.

На лобі написано

3разу видно, помітно що-небудь із зовнішнього вигляду когось.

Набирати води в рот

Уперто мовчати; нічого не говорити.

Накивати п’ятами

Утекти.

Накрити мокрим рядном

Накинутися з погрозами, докорами.

Не бачити лісу за деревами

Не помічати головного.

Не обібратися лиха

Мати багато клопоту.

Не чути землі під ногами

Під впливом радісного збудження або хвилювання бути дуже енергійним, легким, швидким.

Ні за цапову душу

Цілком даремно.

Ні тепер ні в четвер

Ніколи, ні за яких обставин.

Оббивати пороги

Постійно ходити, приходити до кого-небудь, кудись; часто бувати у когось, десь.

Обвести навколо пальця

Спритно обдурити, перехитрити кого-небудь.

Обдерти як липку

Забрати що-небудь у кого-небудь.

Обітована земля

Заповітна мета, мрія.

Останній з могікан

Найстаріший, єдиний у своєму роді представник покоління.

П’ята колона

Зайва допомога.

П’яте колесо у возі

Щось зайве, непотрібне.

Пальці знати

Зробити що-небудь недбало, невміло, грубо.

Пахне смаленим

Загрожує небезпека.

Пекти раків

Червоніти.

Перейти рубікон

Зробити вирішальний крок, прийняти безповоротне рішення.

Перша ластівка

Початковий у появі кого-, чого-небудь.

По струні ходити

Підкорятися, виконувати всі побажання когось.

По струні ходити

Підкорятися, виконувати всі побажання когось.

Порости в пір’я

Змужніти, набратися сил.

Прикусити язика

Замовкнути.

Притча во язицех

Бути об’єктом постійних пересудів.

Прокрустове ложе

Надумана мірка, під яку підганяють усі явища, різні за своєю природою, ознаками, фактами.

Розбити глек

Посваритися.

Розпустити пір’я (хвіст)

Пишатися, красуватися перед ким-небудь.

Руки нагріти

Нажитися в нечесний спосіб.

Руки опускаються

Втратити інтерес до чогось, ставати бездіяльним.

Руки сверблять

Дуже кортить.

Рукою сягнути

Дуже близько.

Ряст топтати

Жити.

Сидіти на двох стільцях

Поділяти дві різні думки.

Сидіти на сухому

Потрапляти в несприятливе, скрутне становище.

Сізіфова праця

Безрезультатна, дуже виснажлива, важка й безкінечна робота.

Сіль землі

Найвидатніші представники певної суспільної групи.

Сім п’ятниць на тиждень

Легко й часто змінювати погляди.

Скорчити Лазаря

Прикинутися нещасним, безпомічним, безталанним.

Співати дифірамби

Вихваляти.

Спіймати облизня

Залишитися ні з чим.

Сходити на пси

Зводитися нінащо.

У свинячий (собачий) голос

Несвоєчасно, дуже пізно.

Фільчина грамота

Документ, що не має юридичної сили; папірець, що нічого не значить.

Хома невірний

Про людину, яка в усьому сумнівається, нікому не вірить.

Хоч в око стрель

Дуже темно.

Хоч голки збирай

Видно, ясно.

Хоч греблю гати

Дуже багато.

Хоч з лиця воду пий

Дуже вродливий.

Хоч кіл на голові теши

Про вперту, неслухняну людину.

Хоч конем грай

Дуже просторо.

Хоч лобом бийся

Про скрутне становище.

Хоч мак сій

Тихо.

Хоч у вухо бгай

М’який характером, спокійної вдачі.

Яблуко розбрату

Причина сварки, ворожнечі.

Як баран на нові ворота

Витріщатися.

Як горох при дорозі

Про беззахисну людину.

Як горохом об стіну

Не можна вплинути на когось.

Як з гуски вода

Ніщо не впливає, не діє на когось.

Як за водою піти

Зникнути безслідно.

Як за гріш маку

Дуже багато; про щось малокоштовне.

Як із рога достатку

Невичерпно, у дуже великій кількості.

Як кіт наплакав

Дуже мало.

Як муха в окропі

Про моторну, вертку людину.

Як сніг на голову

Несподівано, раптово.

Як собака на сіні

Ні собі, ні іншим.

Як у Бога за пазухою

Почуватися спокійно, затишно.

Як у воду опущений

Засмучений, розгублений.

Який синонім фразеологізму “Заливати за шкуру сала”?Ні сіло ні впалоВрізати дубаДопікати до живогоБув на коні і під конем

Яке значення має фразеологізм “Бачити смаленого вовка”?Добре знатиТоржествуватиОчуватися спокiйно, затишноПотрапляти в небезпечнi ситуацiї, бути досвiдченимДивитися на когось грайливо, залицятися

Зареєструватися