Українська мова: від фонетики до морфології
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Фонетика. Графіка. Орфоепія
    • Звуки
      • Голосні звуки
      • Приголосні звуки
    • Фонетична транскрипція
    • Алфавіт
    • Співвідношення звуків і літер
    • Уподібнення приголосних звуків
    • Чергування звуків
      • Чергування приголосних звуків
    • Основні випадки чергування У-В, І-Й
    • Склад. Складоподіл
    • Наголос
    • Запитання до теми
  • Лексикологія
    • Слово як мовна одиниця
    • Групи слів за значенням
      • Омонiми
      • Синонiми
      • Антонiми
    • Групи слів за походженням
    • Групи слів за вживанням
      • Активна та пасивна лексика
    • Групи слів за емоційним забарвленням
    • Запитання до теми
  • Фразеологія
    • Фразеологізм як мовна одиниця
    • Джерела походження фразеологізмів
    • Види фразеологізмів
    • Прислів’я, приказки та афоризми
    • Словник найуживаніших фразеологізмів
    • Запитання до теми
  • Будова слова
    • Будова слова
      • Закінчення
      • Основа слова
      • Корiнь
      • Префікс
      • Суфікс
      • Постфiкс та інтерфікс
    • Словотвір
    • Морфологiчнi способи словотворення
      • Суфіксальний спосіб
      • Префiксальний спосiб
      • Префiксально-суфiксальний спосiб
      • Безсуфiксний спосiб
      • Основоскладання
      • Словоскладання
      • Абревiацiя
    • Неморфологiчнi способи словотворення
  • Iменник
    • Групи iменникiв за значенням
    • Рiд iменникiв
      • Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження
      • Рiд складноскорочених слiв
    • Число iменникiв
    • Вiдмiнки iменникiв
    • Вiдмiни iменникiв
    • Подiл iменникiв на групи
    • Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни
      • Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни
    • Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни
    • Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi
    • Способи творення iменникiв
    • Написання складних iменникiв
    • Правопис НЕ з iменниками
    • Запитання до теми
  • Прикметник
    • Розряди прикметникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прикметникiв
    • Вiдмiнювання прикметникiв
      • Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций
    • Способи творення прикметникiв
    • Правопис прикметникiв
      • Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках
      • Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках
      • Написання складних прикметникiв
      • Правопис НЕ з прикметниками
    • Запитання до теми
  • Числiвник
    • Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками
    • Розряди числiвникiв за будовою
    • Вiдмiнювання числiвникiв
    • Узгодження числiвникiв з iменниками
    • Правопис числiвникiв
  • Займенник
    • Розряди займенникiв за значенням
    • Вiдмiнювання займенникiв
    • Правопис займенникiв
  • Прислiвник
    • Розряди прислiвникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прислiвникiв
    • Способи творення прислiвникiв
    • Правопис прислiвникiв
      • Правопис НЕ з прислiвниками
      • Лiтери и, i в прислiвниках
  • Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
    • Дiєслово
      • Перехiднi та неперехiднi дiєслова
      • Вид дiєслова
      • Час дiєслова
      • Способи дiєслiв
      • Дiєвiдмiни дiєслiв
      • Способи творення дiєслiв
    • Дiєприкметник
      • Активнi та пасивнi дiєприкметники
      • Дiєприкметниковий зворот
    • Дiєприслiвник
      • Творення дiєприслiвникiв
      • Дiєприслiвниковий зворот
    • Правопис
      • Правопис НЕ з дiєcловами та дiєприслiвниками
      • Правопис НЕ з дiєприкметниками
  • Службовi частини мови та вигук
    • Прийменник
      • Групи прийменникiв за будовою
      • Групи прийменникiв за походженням
      • Зв’язок прийменника з непрямими вiдмiнками
    • Сполучник
      • Групи сполучникiв за будовою
      • Групи сполучникiв за вживанням
      • Групи сполучникiв за значенням
    • Частка
      • Групи часток за значенням i вживанням
      • Правопис часток
    • Вигук
      • Групи вигукiв за походженням
      • Групи вигукiв за значенням
      • Звуконаслiдувальнi слова
  • Оpфографiя
    • Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi [е], [и], [о]
    • Спрощення в групах приголосних
    • Змiни приголосних за творення слiв
    • Подвоєння та подовження приголосних
    • М’який знак
    • Сполучення йо, ьо
    • Апостроф
    • Правопис префiксiв
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Iменник

Вiдмiнки iменникiв

PreviousЧисло iменникiвNextВiдмiни iменникiв

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

Відмінки іменників

В українськiй мовi iменники вiдмiнюються за сiмома вiдмiнками.

Відмінок

Питання

Приклад

Називний

Хто? Що?

Хлопець

Родовий

Кого? Чого?

Хлопця

Давальний

Кому? Чому?

Хлопцеві, хлопцю

Знахідний

Кого? Що?

Хлопця

Орудний

Ким? Чим?

Хлопцем

Місцевий

На кому? На чому? (У кому? У чому?)

На/у хлопцеві, хлопцю, хлопці

Кличний

Для звертання

Хлопче

Називний вiдмiнок — прямий, усi iншi — непрямi.

Називний вiдмiнок однини є початковою формою iменника.

НЕ змiнюються за вiдмiнками:

  1. Iншомовнi слова, що закiнчуються на голосний звук: кiно, меню, кашне. Виняток: пальто.

  2. Жiночi прiзвища на -о та приголосний: Нечитайло, Чубач.

  3. Iншомовнi прiзвища на -их, -ово-, -аго-, -е, -о, -i: Живаго, Черних.

  4. Бiльшiсть буквених абревiатур: НТР.

  5. Деякi складноскороченi слова: замдекана, завскладу.

Пам'ятайте Чоловiчi прiзвища на -о та приголосний вiдмiнюються: Павло Ткаченко, Павла Ткаченка, Павлу Ткаченку, Павла Ткаченка, Павлом Ткаченком, (на) Павлу Ткаченку.

Кличний вiдмiнок

  1. Якщо звертання складається з iм‘я та iм‘я по батьковi, то обидва слова вживаємо у кличному вiдмiнку. Наприклад: Олено Сергiївно.

  2. Якщо поєднанi двi загальнi назви, то форму кличного вiдмiнка має перше слово, а форму кличного або називного – друге. Наприклад: пане лiкарю або пане лiкар.

  3. Якщо звертання складається зi загальної назви та прiзвища, то прiзвище треба вживати у формi називного вiдмiнка. Наприклад: пане Коваль.

Білі стіни будинку вертають мені притомність. Виділений у реченні іменник ужитий у:називному відмінкузнахідному відмінкуродовому відмінкудавальному відмінку Білі стіни (кого? чого?) будинку вертають мені притомність.

Граматично правильне звертання в рядку:Шановний пане Микола!Високоповажний пане Бондаре!Вельмишановна Валеріє Сергіївно!Шановна пані Олена!Вельмишановний пан лікар! Вельмишановна Валеріє Сергіївно! – Якщо звертання складається з ім’я та ім’я по батькові, то обидва слова вживаємо у кличному відмінку. Шановний пане Микола! – Шановний пане Миколо! (Якщо звертання складається з двох іменників, то обидва слова зазвичай мають форму кличного відмінка). Високоповажний пане Бондарю! – Високоповажний пане Бондар (Якщо звертання складається з прізвища та загальної назви, то прізвище треба вживати у формі називного відмінка). Шановна пані Олена! – Шановна пані Олено! (Якщо звертання складається з двох іменників, то обидва слова зазвичай мають форму кличного відмінка). Вельмишановний пан лікар! – Вельмишановний пане лікар (лікарю)! (Якщо поєднані дві загальні назви, то форму кличного відмінка має перше слово, а форму кличного або називного – друге).

Зареєструватися