Українська мова: від фонетики до морфології
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Фонетика. Графіка. Орфоепія
    • Звуки
      • Голосні звуки
      • Приголосні звуки
    • Фонетична транскрипція
    • Алфавіт
    • Співвідношення звуків і літер
    • Уподібнення приголосних звуків
    • Чергування звуків
      • Чергування приголосних звуків
    • Основні випадки чергування У-В, І-Й
    • Склад. Складоподіл
    • Наголос
    • Запитання до теми
  • Лексикологія
    • Слово як мовна одиниця
    • Групи слів за значенням
      • Омонiми
      • Синонiми
      • Антонiми
    • Групи слів за походженням
    • Групи слів за вживанням
      • Активна та пасивна лексика
    • Групи слів за емоційним забарвленням
    • Запитання до теми
  • Фразеологія
    • Фразеологізм як мовна одиниця
    • Джерела походження фразеологізмів
    • Види фразеологізмів
    • Прислів’я, приказки та афоризми
    • Словник найуживаніших фразеологізмів
    • Запитання до теми
  • Будова слова
    • Будова слова
      • Закінчення
      • Основа слова
      • Корiнь
      • Префікс
      • Суфікс
      • Постфiкс та інтерфікс
    • Словотвір
    • Морфологiчнi способи словотворення
      • Суфіксальний спосіб
      • Префiксальний спосiб
      • Префiксально-суфiксальний спосiб
      • Безсуфiксний спосiб
      • Основоскладання
      • Словоскладання
      • Абревiацiя
    • Неморфологiчнi способи словотворення
  • Iменник
    • Групи iменникiв за значенням
    • Рiд iменникiв
      • Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження
      • Рiд складноскорочених слiв
    • Число iменникiв
    • Вiдмiнки iменникiв
    • Вiдмiни iменникiв
    • Подiл iменникiв на групи
    • Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни
      • Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни
    • Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни
    • Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi
    • Способи творення iменникiв
    • Написання складних iменникiв
    • Правопис НЕ з iменниками
    • Запитання до теми
  • Прикметник
    • Розряди прикметникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прикметникiв
    • Вiдмiнювання прикметникiв
      • Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций
    • Способи творення прикметникiв
    • Правопис прикметникiв
      • Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках
      • Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках
      • Написання складних прикметникiв
      • Правопис НЕ з прикметниками
    • Запитання до теми
  • Числiвник
    • Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками
    • Розряди числiвникiв за будовою
    • Вiдмiнювання числiвникiв
    • Узгодження числiвникiв з iменниками
    • Правопис числiвникiв
  • Займенник
    • Розряди займенникiв за значенням
    • Вiдмiнювання займенникiв
    • Правопис займенникiв
  • Прислiвник
    • Розряди прислiвникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прислiвникiв
    • Способи творення прислiвникiв
    • Правопис прислiвникiв
      • Правопис НЕ з прислiвниками
      • Лiтери и, i в прислiвниках
  • Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
    • Дiєслово
      • Перехiднi та неперехiднi дiєслова
      • Вид дiєслова
      • Час дiєслова
      • Способи дiєслiв
      • Дiєвiдмiни дiєслiв
      • Способи творення дiєслiв
    • Дiєприкметник
      • Активнi та пасивнi дiєприкметники
      • Дiєприкметниковий зворот
    • Дiєприслiвник
      • Творення дiєприслiвникiв
      • Дiєприслiвниковий зворот
    • Правопис
      • Правопис НЕ з дiєcловами та дiєприслiвниками
      • Правопис НЕ з дiєприкметниками
  • Службовi частини мови та вигук
    • Прийменник
      • Групи прийменникiв за будовою
      • Групи прийменникiв за походженням
      • Зв’язок прийменника з непрямими вiдмiнками
    • Сполучник
      • Групи сполучникiв за будовою
      • Групи сполучникiв за вживанням
      • Групи сполучникiв за значенням
    • Частка
      • Групи часток за значенням i вживанням
      • Правопис часток
    • Вигук
      • Групи вигукiв за походженням
      • Групи вигукiв за значенням
      • Звуконаслiдувальнi слова
  • Оpфографiя
    • Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi [е], [и], [о]
    • Спрощення в групах приголосних
    • Змiни приголосних за творення слiв
    • Подвоєння та подовження приголосних
    • М’який знак
    • Сполучення йо, ьо
    • Апостроф
    • Правопис префiксiв
Powered by GitBook
On this page
  • Запитання до теми
  • 1. Які ознаки слова ви знаєте?
  • 2. Чим відрізняються багатозначні слова від омонімів? Як їх розрізняти?
  • 3. Що таке синоніми?
  • 4. Що таке антоніми?
  • 5. Що таке діалектизми?
  • 6. Які групи пасивної лексики ви знаєте?
  • 7. Чим історизми відрізняються від архаїзмів?

Was this helpful?

  1. Лексикологія

Запитання до теми

PreviousГрупи слів за емоційним забарвленнямNextФразеологія

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

Запитання до теми

1. Які ознаки слова ви знаєте?

Показати правильну відповідь Приховати

1. Cкладається зi звукiв, якi впорядкованi 2. Має наголошений склад 3. Може подiлятися на морфеми 4. Має лексичне значення 5. У словосполученнi i реченнi пов’язане граматично i за змiстом з iншими словами 6. Виконує синтаксичнi функцiї 7. Має граматичнi форми тощо

2. Чим відрізняються багатозначні слова від омонімів? Як їх розрізняти?

Показати правильну відповідь Приховати

Багатозначнi слова мають декiлька пов’язаних мiж собою значень. А омонiми – рiзнi слова, значення яких не пов’язанi. Щоб вiдрiзнити омонiм вiд багатозначного слова, можна дiбрати до нього синонiми. Якщо значення синонiмiв близьке, то слово багатозначне, якщо ж нi – то це омонiм.

3. Що таке синоніми?

Показати правильну відповідь Приховати

Синонiми — це слова, якi близькi або однаковi за значенням, але рiзнi за звучанням (ходити, шкандибати, дибрати).

4. Що таке антоніми?

Показати правильну відповідь Приховати

Антонiми — це слова, якi мають протилежне лексичне значення, однак поєднанi спiльним фактором (веселий – сумний).

5. Що таке діалектизми?

Показати правильну відповідь Приховати

Діалектизми – це слова, що вживають мешканцi певної мiсцевостi. Вони мають вiдповiдники в лiтературнiй мовi.

6. Які групи пасивної лексики ви знаєте?

Показати правильну відповідь Приховати

До пасивної лексики належать застарiлi слова i неологiзми. Застарiлi слова подiляються на історизми та архаїзми.

7. Чим історизми відрізняються від архаїзмів?

Показати правильну відповідь Приховати

Історизми — це слова, що вийшли з ужитку через зникнення реалiй, якi вони називали. Синонiмiчнi замiнники iсторизмiв у сучаснiй мовi вiдсутнi. Наприклад: жупан, десятина. Архаїзми – це слова, витiсненi iншими синонiмами з ужитку. Наприклад: рамена (плечі), ланіти (щоки).

Зареєструватися