Українська мова: від фонетики до морфології
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Фонетика. Графіка. Орфоепія
    • Звуки
      • Голосні звуки
      • Приголосні звуки
    • Фонетична транскрипція
    • Алфавіт
    • Співвідношення звуків і літер
    • Уподібнення приголосних звуків
    • Чергування звуків
      • Чергування приголосних звуків
    • Основні випадки чергування У-В, І-Й
    • Склад. Складоподіл
    • Наголос
    • Запитання до теми
  • Лексикологія
    • Слово як мовна одиниця
    • Групи слів за значенням
      • Омонiми
      • Синонiми
      • Антонiми
    • Групи слів за походженням
    • Групи слів за вживанням
      • Активна та пасивна лексика
    • Групи слів за емоційним забарвленням
    • Запитання до теми
  • Фразеологія
    • Фразеологізм як мовна одиниця
    • Джерела походження фразеологізмів
    • Види фразеологізмів
    • Прислів’я, приказки та афоризми
    • Словник найуживаніших фразеологізмів
    • Запитання до теми
  • Будова слова
    • Будова слова
      • Закінчення
      • Основа слова
      • Корiнь
      • Префікс
      • Суфікс
      • Постфiкс та інтерфікс
    • Словотвір
    • Морфологiчнi способи словотворення
      • Суфіксальний спосіб
      • Префiксальний спосiб
      • Префiксально-суфiксальний спосiб
      • Безсуфiксний спосiб
      • Основоскладання
      • Словоскладання
      • Абревiацiя
    • Неморфологiчнi способи словотворення
  • Iменник
    • Групи iменникiв за значенням
    • Рiд iменникiв
      • Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження
      • Рiд складноскорочених слiв
    • Число iменникiв
    • Вiдмiнки iменникiв
    • Вiдмiни iменникiв
    • Подiл iменникiв на групи
    • Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни
      • Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни
    • Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни
    • Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi
    • Способи творення iменникiв
    • Написання складних iменникiв
    • Правопис НЕ з iменниками
    • Запитання до теми
  • Прикметник
    • Розряди прикметникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прикметникiв
    • Вiдмiнювання прикметникiв
      • Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций
    • Способи творення прикметникiв
    • Правопис прикметникiв
      • Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках
      • Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках
      • Написання складних прикметникiв
      • Правопис НЕ з прикметниками
    • Запитання до теми
  • Числiвник
    • Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками
    • Розряди числiвникiв за будовою
    • Вiдмiнювання числiвникiв
    • Узгодження числiвникiв з iменниками
    • Правопис числiвникiв
  • Займенник
    • Розряди займенникiв за значенням
    • Вiдмiнювання займенникiв
    • Правопис займенникiв
  • Прислiвник
    • Розряди прислiвникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прислiвникiв
    • Способи творення прислiвникiв
    • Правопис прислiвникiв
      • Правопис НЕ з прислiвниками
      • Лiтери и, i в прислiвниках
  • Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
    • Дiєслово
      • Перехiднi та неперехiднi дiєслова
      • Вид дiєслова
      • Час дiєслова
      • Способи дiєслiв
      • Дiєвiдмiни дiєслiв
      • Способи творення дiєслiв
    • Дiєприкметник
      • Активнi та пасивнi дiєприкметники
      • Дiєприкметниковий зворот
    • Дiєприслiвник
      • Творення дiєприслiвникiв
      • Дiєприслiвниковий зворот
    • Правопис
      • Правопис НЕ з дiєcловами та дiєприслiвниками
      • Правопис НЕ з дiєприкметниками
  • Службовi частини мови та вигук
    • Прийменник
      • Групи прийменникiв за будовою
      • Групи прийменникiв за походженням
      • Зв’язок прийменника з непрямими вiдмiнками
    • Сполучник
      • Групи сполучникiв за будовою
      • Групи сполучникiв за вживанням
      • Групи сполучникiв за значенням
    • Частка
      • Групи часток за значенням i вживанням
      • Правопис часток
    • Вигук
      • Групи вигукiв за походженням
      • Групи вигукiв за значенням
      • Звуконаслiдувальнi слова
  • Оpфографiя
    • Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi [е], [и], [о]
    • Спрощення в групах приголосних
    • Змiни приголосних за творення слiв
    • Подвоєння та подовження приголосних
    • М’який знак
    • Сполучення йо, ьо
    • Апостроф
    • Правопис префiксiв
Powered by GitBook
On this page
  • Вiдмiнювання кiлькiсних числiвникiв
  • Вiдмiнювання порядкових числiвникiв

Was this helpful?

  1. Числiвник

Вiдмiнювання числiвникiв

PreviousРозряди числiвникiв за будовоюNextУзгодження числiвникiв з iменниками

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

Вiдмiнювання кiлькiсних числiвникiв

Числiвник один змiнюється за числами, родами та вiдмiнками.

Вiдмiнки

Однина

Множина

Чоловiчий рiд

Середнiй рiд

Жiночий рiд

Називний

один

одне, одно

одна

однi

Родовий

одного

однiєї

одних

Давальний

одному

однiй

одним

Знахiдний

один, одного

одне, одно

одну

однi, одних

Орудний

одним

однiєю, одною

одними

Мiсцевий

...одному, однiм

...однiй

...одних

Числiвники два, три, чотири мають однаковi закiнчення у непрямих вiдмiнках (крiм знахiдного та орудного), як i збiрнi числiвники обидва, обидвi, обоє, багато, кiлька.

Вiдмiнки

Приклади

Називний

два

три

чотири

Родовий

двох

трьох

чотирьох

Давальний

двом

трьом

чотирьом

Знахiдний

два, двох

три, трьох

чотири, чотирьох

Орудний

двома

трьома

чотирма

Мiсцевий

...двох

...трьох

...чотирьох

ЗНО В орудному вiдмiнку числiвники чотири та багато мають закiнчення -ма: чотирма, багатьма.

Числiвники вiд п’яти до десяти та числiвники на -дцять i -десять вiдмiнюються за такими зразками:

Вiдмiнки

Приклади

Називний

шiсть

дванадцять

шiстдесят

Родовий

шести, шiстьох

дванадцяти, дванадцятьох

шiстдесяти, шiстдесятьох

Давальний

шести, шiстьом

тринадцяти, тринадцятьом

шiстдесяти, шiстдесятьом

Знахiдний

шiсть, шiстьох

тринадцять, тринадцятьох

шiстдесят, шiстдесятьох

Орудний

шiстьма, шiстьома

тринадцятьма, тринадцятьома

шiстдесятьма, шiстдесятьома

Мiсцевий

...шести, шiстьох

...тринадцяти, тринадцятьох

...шiстдесяти, шiстдесятьох

У складних числiвниках п’ятдесят – вiсiмдесят, кiлькадесят вiдмiнюється тiльки друга частина.

Вiдмiнки

Приклади

Називний

шiстдесят

Родовий

шiстдесяти, шiстдесятьох

Давальний

шiстдесяти, шiстдесятьом

Знахiдний

шiстдесят, шiстдесятьох

Орудний

шiстдесятьма, шiстдесятьома

Мiсцевий

...шiстдесяти, шiстдесятьох

Числiвники сорок, дев’яносто, сто мають закiнчення -а в усiх вiдмiнках, крiм називного та знахiдного.

Вiдмiнки

Приклади

Називний Знахiдний

сорок

дев’яносто

сто

Родовий Давальний Орудний Мiсцевий

сорока

дев’яноста

ста

У складних числiвниках двiстi – дев’ятсот, кiлькасот вiдмiнюються обидвi частини.

Вiдмiнки

Приклади

Називний

чотириста

Родовий

чотирьохсот

Давальний

чотирьомстам

Знахiдний

чотириста

Орудний

чотирмастами, чотирьомастами

Мiсцевий

...чотирьохстах

Числiвники тисяча, мiльйон, мiльярд, нуль вiдмiнюються як iменники.

Збiрнi числiвники вiдмiнюються як власне кiлькiснi.

Дробовi числiвники вiдмiнюються так: чисельник — як кiлькiсний числiвник, а знаменник – як порядковий.

Вiдмiнки

Приклади

Називний

три п’ятi

Родовий

трьох п’ятих

Давальний

трьом п’ятим

Знахiдний

три п’ятих

Орудний

трьома п’ятими

Мiсцевий

...трьох п’ятих

Числiвники пiвтора, пiвтори, пiвтораста не вiдмiнюються.

У складених кiлькiсних числiвниках вiдмiнюються всi складовi частини.

Вiдмiнки

Приклади

Називний

двi тисячi триста сорок шiсть

Родовий

двох тисяч трьохсот сорока шести (шiстьох)

Давальний

двом тисячам трьомстам сорока шести (шiстьом)

Знахiдний

двi тисячi триста сорок шiсть (шiстьох)

Орудний

двома тисячами трьомастами сорока шiстьма (шiстьома)

Мiсцевий

...двох тисячах трьохстах сорока шести (шiстьох)

Правильною є відмінкова форма числівника:Називний відмінок – стаРодовий відмінок – сорокохДавальний відмінок – дев’яностамОрудний відмінок – ста Числівники сорок, дев’яносто, сто мають закінчення –а в усіх відмінках, крім називного та знахідного.

Допущено помилку у відмінюванні числівника:п'ятидесяти восьмивісімнадцятьохтриста двісорока шести П’ятидесяти восьми – п’ятдесяти восьми. У складних числівниках п’ятдесят – вісімдесят, кількадесят відмінюється тільки друга частина.

Вiдмiнювання порядкових числiвникiв

У складених порядкових числiвниках вiдмiнюється лише останнiй компонент.

Вiдмiнки

Приклади

Називний

двi тисячi триста сорок шостий

Родовий

двi тисячi триста сорок шостого

Давальний

двi тисячi триста сорок шостому

Знахiдний

двi тисячi триста сорок шостий (шостого)

Орудний

двi тисячi триста сорок шостим

Мiсцевий

...двi тисячi триста сорок шостому

Зареєструватися