Українська мова: від фонетики до морфології
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Фонетика. Графіка. Орфоепія
    • Звуки
      • Голосні звуки
      • Приголосні звуки
    • Фонетична транскрипція
    • Алфавіт
    • Співвідношення звуків і літер
    • Уподібнення приголосних звуків
    • Чергування звуків
      • Чергування приголосних звуків
    • Основні випадки чергування У-В, І-Й
    • Склад. Складоподіл
    • Наголос
    • Запитання до теми
  • Лексикологія
    • Слово як мовна одиниця
    • Групи слів за значенням
      • Омонiми
      • Синонiми
      • Антонiми
    • Групи слів за походженням
    • Групи слів за вживанням
      • Активна та пасивна лексика
    • Групи слів за емоційним забарвленням
    • Запитання до теми
  • Фразеологія
    • Фразеологізм як мовна одиниця
    • Джерела походження фразеологізмів
    • Види фразеологізмів
    • Прислів’я, приказки та афоризми
    • Словник найуживаніших фразеологізмів
    • Запитання до теми
  • Будова слова
    • Будова слова
      • Закінчення
      • Основа слова
      • Корiнь
      • Префікс
      • Суфікс
      • Постфiкс та інтерфікс
    • Словотвір
    • Морфологiчнi способи словотворення
      • Суфіксальний спосіб
      • Префiксальний спосiб
      • Префiксально-суфiксальний спосiб
      • Безсуфiксний спосiб
      • Основоскладання
      • Словоскладання
      • Абревiацiя
    • Неморфологiчнi способи словотворення
  • Iменник
    • Групи iменникiв за значенням
    • Рiд iменникiв
      • Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження
      • Рiд складноскорочених слiв
    • Число iменникiв
    • Вiдмiнки iменникiв
    • Вiдмiни iменникiв
    • Подiл iменникiв на групи
    • Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни
      • Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни
    • Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни
    • Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi
    • Способи творення iменникiв
    • Написання складних iменникiв
    • Правопис НЕ з iменниками
    • Запитання до теми
  • Прикметник
    • Розряди прикметникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прикметникiв
    • Вiдмiнювання прикметникiв
      • Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций
    • Способи творення прикметникiв
    • Правопис прикметникiв
      • Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках
      • Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках
      • Написання складних прикметникiв
      • Правопис НЕ з прикметниками
    • Запитання до теми
  • Числiвник
    • Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками
    • Розряди числiвникiв за будовою
    • Вiдмiнювання числiвникiв
    • Узгодження числiвникiв з iменниками
    • Правопис числiвникiв
  • Займенник
    • Розряди займенникiв за значенням
    • Вiдмiнювання займенникiв
    • Правопис займенникiв
  • Прислiвник
    • Розряди прислiвникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прислiвникiв
    • Способи творення прислiвникiв
    • Правопис прислiвникiв
      • Правопис НЕ з прислiвниками
      • Лiтери и, i в прислiвниках
  • Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
    • Дiєслово
      • Перехiднi та неперехiднi дiєслова
      • Вид дiєслова
      • Час дiєслова
      • Способи дiєслiв
      • Дiєвiдмiни дiєслiв
      • Способи творення дiєслiв
    • Дiєприкметник
      • Активнi та пасивнi дiєприкметники
      • Дiєприкметниковий зворот
    • Дiєприслiвник
      • Творення дiєприслiвникiв
      • Дiєприслiвниковий зворот
    • Правопис
      • Правопис НЕ з дiєcловами та дiєприслiвниками
      • Правопис НЕ з дiєприкметниками
  • Службовi частини мови та вигук
    • Прийменник
      • Групи прийменникiв за будовою
      • Групи прийменникiв за походженням
      • Зв’язок прийменника з непрямими вiдмiнками
    • Сполучник
      • Групи сполучникiв за будовою
      • Групи сполучникiв за вживанням
      • Групи сполучникiв за значенням
    • Частка
      • Групи часток за значенням i вживанням
      • Правопис часток
    • Вигук
      • Групи вигукiв за походженням
      • Групи вигукiв за значенням
      • Звуконаслiдувальнi слова
  • Оpфографiя
    • Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi [е], [и], [о]
    • Спрощення в групах приголосних
    • Змiни приголосних за творення слiв
    • Подвоєння та подовження приголосних
    • М’який знак
    • Сполучення йо, ьо
    • Апостроф
    • Правопис префiксiв
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
  2. Дiєслово

Способи дiєслiв

PreviousЧас дiєсловаNextДiєвiдмiни дiєслiв

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

Способи дiєслiв

Спосiб дiєслова виражає вiдношення дiї до реальностi. Iснує три способи дiєслiв: дiйсний, умовний та наказовий.

Дiйсний

Умовний

Наказовий

означає дiю, яка вiдбуватиметься, вiдбувається або вiдбулася.

означає бажану дiю або можливу за певної умови.

означає прохання, наказ, пораду, побажання, заклик до виконання дiї.

що робитиме? що робить? що зробив?

що робив би? що зробив би?

що роби? що зроби?

Змiнюється за часами, числами й особами (у теперiшньому i майбутньому часi) та за числами i родами (у минулому)

змiнюється за родами та числами

змiнюється за особами та числами

приготував, ходжу, перекаже

говорив би, схвалив би

грай, хай (нехай) мовчить

Дiйсний спосiб

Форми минулого часу

Форми теперiшнього часу

Форми майбутнього часу

змiнюються за родами та числами

змiнюються за особами та числами

змiнюються за особами та числами

ч. р. сказав ж. р. сказала с. р. сказало множина сказали

однина 1 ос. кажу 2 ос. кажеш 3 ос. каже множина 1 ос. кажемо 2 ос. кажете 3 ос. кажуть

однина 1 ос. скажу 2 ос. скажеш 3 ос. скаже множина 1 ос. скажемо 2 ос. скажете 3 ос. скажуть

Умовний спосiб

Наказовий спосiб

змiнюються за родами i числами

змiнюються за особами та числами

ч. р. шукав би ж. р. шукала б с. р. шукало б множина шукали б

однина 1 ос. - 2 ос. шукай 3 ос. хай (нехай) шукає множина 1 ос. шукаймо 2 ос. шукайте 3 ос. хай (нехай) шукають

ЗНО Форму наказового способу дiєслова не варто утворювати за допомогою часток давай, давайте, бо це не вiдповiдає лiтературнiй нормi.

Вживається як

Приклади

Умовний

Наказовий

Чи не закрив би ти дверi?

Дiйсний

Наказовий

Ти читаєш вiрш, а всi iншi уважно слухають!

Iнфiнiтив

Наказовий

Зараз вiдпочивати! Завтра важкий день.

Наказовий

Дiйсний

А хтось вiзьми та й пусти чутку.

Наказовий

Умовний

Здається, напиши хто-небудь менi листа, я вiдповiм.

Усі дієслова одного способу подано в рядку:пишемо, повідомили, передайперевірте, збережи, працюймонесла б, писали б, доглядайтемріють, попросили, чистили б Перевірте, збережи, працюймо – дієслова наказового способу. Пишемо, повідомили, мріють, попросили – дієслова дійсного способу. Несла б, писали б, чистили б – дієслова умовного способу.

Зареєструватися