Українська мова: від фонетики до морфології
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Фонетика. Графіка. Орфоепія
    • Звуки
      • Голосні звуки
      • Приголосні звуки
    • Фонетична транскрипція
    • Алфавіт
    • Співвідношення звуків і літер
    • Уподібнення приголосних звуків
    • Чергування звуків
      • Чергування приголосних звуків
    • Основні випадки чергування У-В, І-Й
    • Склад. Складоподіл
    • Наголос
    • Запитання до теми
  • Лексикологія
    • Слово як мовна одиниця
    • Групи слів за значенням
      • Омонiми
      • Синонiми
      • Антонiми
    • Групи слів за походженням
    • Групи слів за вживанням
      • Активна та пасивна лексика
    • Групи слів за емоційним забарвленням
    • Запитання до теми
  • Фразеологія
    • Фразеологізм як мовна одиниця
    • Джерела походження фразеологізмів
    • Види фразеологізмів
    • Прислів’я, приказки та афоризми
    • Словник найуживаніших фразеологізмів
    • Запитання до теми
  • Будова слова
    • Будова слова
      • Закінчення
      • Основа слова
      • Корiнь
      • Префікс
      • Суфікс
      • Постфiкс та інтерфікс
    • Словотвір
    • Морфологiчнi способи словотворення
      • Суфіксальний спосіб
      • Префiксальний спосiб
      • Префiксально-суфiксальний спосiб
      • Безсуфiксний спосiб
      • Основоскладання
      • Словоскладання
      • Абревiацiя
    • Неморфологiчнi способи словотворення
  • Iменник
    • Групи iменникiв за значенням
    • Рiд iменникiв
      • Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження
      • Рiд складноскорочених слiв
    • Число iменникiв
    • Вiдмiнки iменникiв
    • Вiдмiни iменникiв
    • Подiл iменникiв на групи
    • Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни
      • Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни
    • Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни
    • Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi
    • Способи творення iменникiв
    • Написання складних iменникiв
    • Правопис НЕ з iменниками
    • Запитання до теми
  • Прикметник
    • Розряди прикметникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прикметникiв
    • Вiдмiнювання прикметникiв
      • Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций
    • Способи творення прикметникiв
    • Правопис прикметникiв
      • Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках
      • Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках
      • Написання складних прикметникiв
      • Правопис НЕ з прикметниками
    • Запитання до теми
  • Числiвник
    • Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками
    • Розряди числiвникiв за будовою
    • Вiдмiнювання числiвникiв
    • Узгодження числiвникiв з iменниками
    • Правопис числiвникiв
  • Займенник
    • Розряди займенникiв за значенням
    • Вiдмiнювання займенникiв
    • Правопис займенникiв
  • Прислiвник
    • Розряди прислiвникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прислiвникiв
    • Способи творення прислiвникiв
    • Правопис прислiвникiв
      • Правопис НЕ з прислiвниками
      • Лiтери и, i в прислiвниках
  • Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
    • Дiєслово
      • Перехiднi та неперехiднi дiєслова
      • Вид дiєслова
      • Час дiєслова
      • Способи дiєслiв
      • Дiєвiдмiни дiєслiв
      • Способи творення дiєслiв
    • Дiєприкметник
      • Активнi та пасивнi дiєприкметники
      • Дiєприкметниковий зворот
    • Дiєприслiвник
      • Творення дiєприслiвникiв
      • Дiєприслiвниковий зворот
    • Правопис
      • Правопис НЕ з дiєcловами та дiєприслiвниками
      • Правопис НЕ з дiєприкметниками
  • Службовi частини мови та вигук
    • Прийменник
      • Групи прийменникiв за будовою
      • Групи прийменникiв за походженням
      • Зв’язок прийменника з непрямими вiдмiнками
    • Сполучник
      • Групи сполучникiв за будовою
      • Групи сполучникiв за вживанням
      • Групи сполучникiв за значенням
    • Частка
      • Групи часток за значенням i вживанням
      • Правопис часток
    • Вигук
      • Групи вигукiв за походженням
      • Групи вигукiв за значенням
      • Звуконаслiдувальнi слова
  • Оpфографiя
    • Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi [е], [и], [о]
    • Спрощення в групах приголосних
    • Змiни приголосних за творення слiв
    • Подвоєння та подовження приголосних
    • М’який знак
    • Сполучення йо, ьо
    • Апостроф
    • Правопис префiксiв
Powered by GitBook
On this page
  • Онлайн-курс «Українська мова. Від фонетики до морфології»
  • Дiєвiдмiни дiєслiв
  • Дiєвiдмiнювання дiєслiв дати, їсти, бути та з -повiсти
  • Чергування приголосних за дiєвiдмiнювання

Was this helpful?

  1. Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
  2. Дiєслово

Дiєвiдмiни дiєслiв

PreviousСпособи дiєслiвNextСпособи творення дiєслiв

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

Онлайн-курс «Українська мова. Від фонетики до морфології»

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

Дiєвiдмiни дiєслiв

Визначення дiєвiдмiни дiєслiв дозволяє встановити їхнi правильнi особовi закiнчення. Iснує два способи такого визначення:

За закiнченням 3 особи множини. Дiєвiдмiна Закiнчення 3 ос. мн. Приклади I дiєвiдмiна -уть, -ють живуть, пишуть II дiєвiдмiна -ать, -ять мовчать, клеять

За основою iнфiнiтива (тобто частиною дiєслова без -ти) Дiєвiдмiна Умова Приклади II дiєвiдмiна якщо в iнфiнiтивi дiєслово має суфiкси -н-, -i-(-ї-) або суфiкс -а-, (пiсля ж, ч, ш, щ), якi зникають у 1 особi однини летiти – лечу (-i- випадає), кричати – кричу (-а- пiсля ч випадає) I дiєвiдмiна усi iншi дiєслова синiти – синiю (-i- зберiгається), писати – пишу (-а- не зберiгається пiсля ж, ч, ш, щ), полоти (вiдсутнi згадуванi суфiкси) До II дiєвiдмiни також належать:Усi дiєслова на -отiти: булькотiти, бурмотiти, муркотiти, цокотiти. Боятися, стояти (з основою на -я). Cпати (з основою на -а не пiсля шиплячого). Бiгти (з основою на приголосний). До I дiєвiдмiни також належать дiєслова: хотiти, жати, iржати, ревiти, слати.

Особовi закiнчення дiєслiв I i II дiєвiдмiн

писати (I дiєвiдмiна)

кричати (II дiєвiдмiна)

1 ос.

пишу

пишемо

кричу

кричимо

2 ос.

пишеш

пишете

кричиш

кричите

3 ос.

пише

пишуть

кричить

кричать

Дiєвiдмiнювання дiєслiв дати, їсти, бути та з -повiсти

Дiєслова дати, їсти, бути, ...повiсти (розповiсти, доповiсти тощо) утворюють окрему групу. Вони НЕ належать до дiєвiдмiн, як i похiднi вiд них.

Однина

Множина

1 ос.

дам

їм

вiдповiм

є

дамо

їмо

вiдповiмо

є

2 ос.

даси

їси

вiдповiси

є

дасте

їсте

вiдповiсте

є

3 ос.

дасть

їсть

вiдповiсть

є

дадуть

їдять

вiдповiдять (майже не вживається)

є

Але видовi пари цих дiєслiв вiдмiнюються за сучасним зразком. Наприклад: доїдати – доїдаю, доїдаєш, доїдає, доїдаємо, доїдаєте, доїдають тощо.

Чергування приголосних за дiєвiдмiнювання

Чергування

Вiдбувається у формах

Приклади

I

г – ж

особових теперiшнього i майбутнього часу

стерегти – стережу

к – ч

пекти – печу

х – ш

колихати – колишу

с – ш

чесати – чешу

з – ж

сказати – скажу

т – ч

клекотiти – клекочу

ск – ш

полоскати – полощу

ст – щ

свистати – свищу

губний – губний + л

сипати – сиплю

II

с – ш

1 особи однини теперiшнього i майбутнього часу (простої форми)

носити – ношу

з – ж

возити – вожу

д – дж

ходити – ходжу

т – ч

тремтiти - тремчу

ст – щ

вимостити - вимощу

зд – ждж

їздити – їжджу

губний – губний + л

любити – люблю

Дієслово першої дієвідміни наведено в рядку:сидітижитилюбитибути Жити – живуть, сидіти – сидять, любити – люблять. Закінчення -уть, -ють у третій особі множини – I дієвідміна. Бути - не належить до дієвідмін (є).

Дієслово другої дієвідміни наведено в рядку:червонітидатидихатистояти Стояти – стоять, червоніти – червоніють, дихати – дихають. Закінчення -ать, -ять у третій особі множини – II дієвідміна. Дати - не надлежить до дієвідмін (дадуть).

Зареєструватися