Українська мова: від фонетики до морфології
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Фонетика. Графіка. Орфоепія
    • Звуки
      • Голосні звуки
      • Приголосні звуки
    • Фонетична транскрипція
    • Алфавіт
    • Співвідношення звуків і літер
    • Уподібнення приголосних звуків
    • Чергування звуків
      • Чергування приголосних звуків
    • Основні випадки чергування У-В, І-Й
    • Склад. Складоподіл
    • Наголос
    • Запитання до теми
  • Лексикологія
    • Слово як мовна одиниця
    • Групи слів за значенням
      • Омонiми
      • Синонiми
      • Антонiми
    • Групи слів за походженням
    • Групи слів за вживанням
      • Активна та пасивна лексика
    • Групи слів за емоційним забарвленням
    • Запитання до теми
  • Фразеологія
    • Фразеологізм як мовна одиниця
    • Джерела походження фразеологізмів
    • Види фразеологізмів
    • Прислів’я, приказки та афоризми
    • Словник найуживаніших фразеологізмів
    • Запитання до теми
  • Будова слова
    • Будова слова
      • Закінчення
      • Основа слова
      • Корiнь
      • Префікс
      • Суфікс
      • Постфiкс та інтерфікс
    • Словотвір
    • Морфологiчнi способи словотворення
      • Суфіксальний спосіб
      • Префiксальний спосiб
      • Префiксально-суфiксальний спосiб
      • Безсуфiксний спосiб
      • Основоскладання
      • Словоскладання
      • Абревiацiя
    • Неморфологiчнi способи словотворення
  • Iменник
    • Групи iменникiв за значенням
    • Рiд iменникiв
      • Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження
      • Рiд складноскорочених слiв
    • Число iменникiв
    • Вiдмiнки iменникiв
    • Вiдмiни iменникiв
    • Подiл iменникiв на групи
    • Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни
      • Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни
    • Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни
    • Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi
    • Способи творення iменникiв
    • Написання складних iменникiв
    • Правопис НЕ з iменниками
    • Запитання до теми
  • Прикметник
    • Розряди прикметникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прикметникiв
    • Вiдмiнювання прикметникiв
      • Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций
    • Способи творення прикметникiв
    • Правопис прикметникiв
      • Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках
      • Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках
      • Написання складних прикметникiв
      • Правопис НЕ з прикметниками
    • Запитання до теми
  • Числiвник
    • Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками
    • Розряди числiвникiв за будовою
    • Вiдмiнювання числiвникiв
    • Узгодження числiвникiв з iменниками
    • Правопис числiвникiв
  • Займенник
    • Розряди займенникiв за значенням
    • Вiдмiнювання займенникiв
    • Правопис займенникiв
  • Прислiвник
    • Розряди прислiвникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прислiвникiв
    • Способи творення прислiвникiв
    • Правопис прислiвникiв
      • Правопис НЕ з прислiвниками
      • Лiтери и, i в прислiвниках
  • Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
    • Дiєслово
      • Перехiднi та неперехiднi дiєслова
      • Вид дiєслова
      • Час дiєслова
      • Способи дiєслiв
      • Дiєвiдмiни дiєслiв
      • Способи творення дiєслiв
    • Дiєприкметник
      • Активнi та пасивнi дiєприкметники
      • Дiєприкметниковий зворот
    • Дiєприслiвник
      • Творення дiєприслiвникiв
      • Дiєприслiвниковий зворот
    • Правопис
      • Правопис НЕ з дiєcловами та дiєприслiвниками
      • Правопис НЕ з дiєприкметниками
  • Службовi частини мови та вигук
    • Прийменник
      • Групи прийменникiв за будовою
      • Групи прийменникiв за походженням
      • Зв’язок прийменника з непрямими вiдмiнками
    • Сполучник
      • Групи сполучникiв за будовою
      • Групи сполучникiв за вживанням
      • Групи сполучникiв за значенням
    • Частка
      • Групи часток за значенням i вживанням
      • Правопис часток
    • Вигук
      • Групи вигукiв за походженням
      • Групи вигукiв за значенням
      • Звуконаслiдувальнi слова
  • Оpфографiя
    • Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi [е], [и], [о]
    • Спрощення в групах приголосних
    • Змiни приголосних за творення слiв
    • Подвоєння та подовження приголосних
    • М’який знак
    • Сполучення йо, ьо
    • Апостроф
    • Правопис префiксiв
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Iменник
  2. Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни

Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни

PreviousВiдмiнювання iменникiв II вiдмiниNextПравопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни

Закiнчення -а (-я) мають:

  1. Назви iстот: батька, учня.

  2. Назви тварин i дерев: дуба, ведмедя.

  3. Назви чiтко окреслених предметiв i їх частин: олiвця, стiльця. Виняток: коридору, вокзалу, даху, залу.

  4. Науковi термiни (переважно мовознавства i точних наук): атома, iменника. Виняток: способу, складу, виду, роду.

  5. Назви мiст, населених пунктiв: Малина, Львова. Якщо друга частина назви спiвзвучна iз назвою загальною, то -у: Кривого Рогу.

  6. Географiчнi назви з наголосом у родовому вiдмiнку на закiнченнi або з суфiксами: -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-). Приклади: Днiпра, Харкова.

  7. Назви днiв тижня, мiсяцiв, мiр: вiвторка, березня, метра.

Закiнчення -у (-ю) мають:

  1. Назви збiрних понять: лiсу, колективу.

  2. Назви абстрактних понять: суму, галасу.

  3. Назви явищ природи, рослин: морозу, барвiнку.

  4. Назви матерiалiв i речовин: борщу, цукру.

  5. Назви органiзацiй, установ: iнституту, лiцею.

  6. Назви споруд, будiвель, примiщень: заводу, вокзалу.

  7. Назви явищ природи: вогню, граду.

  8. Деякi географiчнi назви: Китаю, Донбасу, Нiлу.

  9. Назви танцiв, iгор: вальсу, хокею. Виняток: гопака, козачка.

  10. Науковi термiни (переважно хiмiчнi, фiзичнi, лiтературознавчi): iмпульсу, жанру.

  11. Назви просторових понять: лугу, майдану.

Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:хлопець, усміхпідмет, дощграм, кисень трактор, січень Трактора – чітко окреслений предмет, січня – назва місяця. -а (-я): Хлопець – назва істоти. Підмет – термін. Грам – одиниця виміру. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають іменники: дощ (явище природи), усміх (абстрактне поняття), кисень (речовина).

Зареєструватися