> For the complete documentation index, see [llms.txt](https://ukr.ed-era.com/llms.txt). Markdown versions of documentation pages are available by appending `.md` to page URLs; this page is available as [Markdown](https://ukr.ed-era.com/orfografiya/myakiy_znak.md).
# М’який знак
У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\
[Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS)
## М’який знак
В українськiй мовi буква Ь (м’який знак) позначає м’якiсть приголосних звукiв.
| **М’який знак пишеться** | **М’який знак НЕ пишеться** |
| --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
| Пiсля д, т, з, с, ц, л, н на позначення м’яких приголосних \[д′], \[т′], \[з′], \[с′], \[ц′], \[л′], \[н′],
\[̂$$\widehat{дз}$$′]:
a) У кiнцi слова:
суть, день;
б) У серединi слова перед твердим приголосним (крiм шиплячих):
вiльний, боротьба;
в) У серединi складу перед о та р:
льон, втрьох;
г) Пiсля л перед наступним м’яким приголосним:
льох;
Як запам’ятати:
М’який знак пишеться пiсля всiх приголосних речення
«Де ти з’їси цi лини, Дзар».
| Пiсля букв на позначення:
а) Губних \[б], \[п], \[в], \[м], \[ф]:
кров, степ;
Як запам’ятати:
Губнi приголоснi можна запам’ятати за допомогою «Мавпа буф».
б) Шиплячих \[ж], \[ч], \[ш] (тобто букв ж, ч, ш, щ):
кущ, нiж, пiч;
в) \[р] у кiнцi слова та складу:
лiкар, Харкiв, базар;
|
| У суфiксах:
а) -ськ-, -зьк-, -цьк-:
бахчисарайський, близько , донецький;
б) -ньк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-,
-iсiньк-, -юсiньк-:
сторононька, тонесенький, малюсiнький.
| У буквосполученнях лч, лц (походять з лк), нч, нц (походять з нк), сч, сц (походять з ск):
матiнцi, матiнчин – матiнка.
|
| У буквосполученнях льч, льц (походять з льк), ньч, ньц (походять з ньк), сьч, сьц (походять з ськ):
неньцi, неньчин – ненька.
| Мiж подвоєними лiтерами на позначення подовженого приголосного:
знання, зiлля.
|
| У словах рiзьбяр, тьмяний i похiдних. | Пiсля н та перед шиплячими i суфiксами -ськ-, -ств-:
тонший, панство, волинський.
Виняток: женьшень.
|
| | У кiнцi першої частини складних слiв:
вiсiмдесят, шiстсот.
|
М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка: мален..кий, с..омга, піс..ня годит..ся, праз..кий, лял..чин сторонон..ка, сяд..те, шіст..десят війс..ковий, вишен..ці, рибал..ці
Годиться, празький, ляльчин.
Пісня – між двома м’якими приголосними м’який знак не пишеться;
Шістдесят – у кінці першої частини складених прислівників м’який знак не пишеться;
Рибалці – у буквосполученні лц (від лк) м’який знак не пишеться (рибалка).