Українська мова: від фонетики до морфології
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Фонетика. Графіка. Орфоепія
    • Звуки
      • Голосні звуки
      • Приголосні звуки
    • Фонетична транскрипція
    • Алфавіт
    • Співвідношення звуків і літер
    • Уподібнення приголосних звуків
    • Чергування звуків
      • Чергування приголосних звуків
    • Основні випадки чергування У-В, І-Й
    • Склад. Складоподіл
    • Наголос
    • Запитання до теми
  • Лексикологія
    • Слово як мовна одиниця
    • Групи слів за значенням
      • Омонiми
      • Синонiми
      • Антонiми
    • Групи слів за походженням
    • Групи слів за вживанням
      • Активна та пасивна лексика
    • Групи слів за емоційним забарвленням
    • Запитання до теми
  • Фразеологія
    • Фразеологізм як мовна одиниця
    • Джерела походження фразеологізмів
    • Види фразеологізмів
    • Прислів’я, приказки та афоризми
    • Словник найуживаніших фразеологізмів
    • Запитання до теми
  • Будова слова
    • Будова слова
      • Закінчення
      • Основа слова
      • Корiнь
      • Префікс
      • Суфікс
      • Постфiкс та інтерфікс
    • Словотвір
    • Морфологiчнi способи словотворення
      • Суфіксальний спосіб
      • Префiксальний спосiб
      • Префiксально-суфiксальний спосiб
      • Безсуфiксний спосiб
      • Основоскладання
      • Словоскладання
      • Абревiацiя
    • Неморфологiчнi способи словотворення
  • Iменник
    • Групи iменникiв за значенням
    • Рiд iменникiв
      • Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження
      • Рiд складноскорочених слiв
    • Число iменникiв
    • Вiдмiнки iменникiв
    • Вiдмiни iменникiв
    • Подiл iменникiв на групи
    • Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни
      • Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни
    • Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни
    • Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi
    • Способи творення iменникiв
    • Написання складних iменникiв
    • Правопис НЕ з iменниками
    • Запитання до теми
  • Прикметник
    • Розряди прикметникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прикметникiв
    • Вiдмiнювання прикметникiв
      • Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций
    • Способи творення прикметникiв
    • Правопис прикметникiв
      • Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках
      • Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках
      • Написання складних прикметникiв
      • Правопис НЕ з прикметниками
    • Запитання до теми
  • Числiвник
    • Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками
    • Розряди числiвникiв за будовою
    • Вiдмiнювання числiвникiв
    • Узгодження числiвникiв з iменниками
    • Правопис числiвникiв
  • Займенник
    • Розряди займенникiв за значенням
    • Вiдмiнювання займенникiв
    • Правопис займенникiв
  • Прислiвник
    • Розряди прислiвникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прислiвникiв
    • Способи творення прислiвникiв
    • Правопис прислiвникiв
      • Правопис НЕ з прислiвниками
      • Лiтери и, i в прислiвниках
  • Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
    • Дiєслово
      • Перехiднi та неперехiднi дiєслова
      • Вид дiєслова
      • Час дiєслова
      • Способи дiєслiв
      • Дiєвiдмiни дiєслiв
      • Способи творення дiєслiв
    • Дiєприкметник
      • Активнi та пасивнi дiєприкметники
      • Дiєприкметниковий зворот
    • Дiєприслiвник
      • Творення дiєприслiвникiв
      • Дiєприслiвниковий зворот
    • Правопис
      • Правопис НЕ з дiєcловами та дiєприслiвниками
      • Правопис НЕ з дiєприкметниками
  • Службовi частини мови та вигук
    • Прийменник
      • Групи прийменникiв за будовою
      • Групи прийменникiв за походженням
      • Зв’язок прийменника з непрямими вiдмiнками
    • Сполучник
      • Групи сполучникiв за будовою
      • Групи сполучникiв за вживанням
      • Групи сполучникiв за значенням
    • Частка
      • Групи часток за значенням i вживанням
      • Правопис часток
    • Вигук
      • Групи вигукiв за походженням
      • Групи вигукiв за значенням
      • Звуконаслiдувальнi слова
  • Оpфографiя
    • Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi [е], [и], [о]
    • Спрощення в групах приголосних
    • Змiни приголосних за творення слiв
    • Подвоєння та подовження приголосних
    • М’який знак
    • Сполучення йо, ьо
    • Апостроф
    • Правопис префiксiв
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Оpфографiя

М’який знак

PreviousПодвоєння та подовження приголоснихNextСполучення йо, ьо

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

М’який знак

В українськiй мовi буква Ь (м’який знак) позначає м’якiсть приголосних звукiв.

М’який знак пишеться

М’який знак НЕ пишеться

Пiсля д, т, з, с, ц, л, н на позначення м’яких приголосних [д′], [т′], [з′], [с′], [ц′], [л′], [н′], [̂$$\widehat{дз}$$′]: a) У кiнцi слова: суть, день; б) У серединi слова перед твердим приголосним (крiм шиплячих): вiльний, боротьба; в) У серединi складу перед о та р: льон, втрьох; г) Пiсля л перед наступним м’яким приголосним: льох; Як запам’ятати: М’який знак пишеться пiсля всiх приголосних речення «Де ти з’їси цi лини, Дзар».

Пiсля букв на позначення: а) Губних [б], [п], [в], [м], [ф]: кров, степ; Як запам’ятати: Губнi приголоснi можна запам’ятати за допомогою «Мавпа буф». б) Шиплячих [ж], [ч], [ш] (тобто букв ж, ч, ш, щ): кущ, нiж, пiч; в) [р] у кiнцi слова та складу: лiкар, Харкiв, базар;

У суфiксах: а) -ськ-, -зьк-, -цьк-: бахчисарайський, близько , донецький; б) -ньк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -iсiньк-, -юсiньк-: сторононька, тонесенький, малюсiнький.

У буквосполученнях лч, лц (походять з лк), нч, нц (походять з нк), сч, сц (походять з ск): матiнцi, матiнчин – матiнка.

У буквосполученнях льч, льц (походять з льк), ньч, ньц (походять з ньк), сьч, сьц (походять з ськ): неньцi, неньчин – ненька.

Мiж подвоєними лiтерами на позначення подовженого приголосного: знання, зiлля.

У словах рiзьбяр, тьмяний i похiдних.

Пiсля н та перед шиплячими i суфiксами -ськ-, -ств-: тонший, панство, волинський. Виняток: женьшень.

У кiнцi першої частини складних слiв: вiсiмдесят, шiстсот.

М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка: мален..кий, с..омга, піс..ня годит..ся, праз..кий, лял..чин сторонон..ка, сяд..те, шіст..десят війс..ковий, вишен..ці, рибал..ці

Годиться, празький, ляльчин.

Пісня – між двома м’якими приголосними м’який знак не пишеться;

Шістдесят – у кінці першої частини складених прислівників м’який знак не пишеться;

Рибалці – у буквосполученні лц (від лк) м’який знак не пишеться (рибалка).

Зареєструватися