Подвоєння та подовження приголосних
Last updated
Was this helpful?
Last updated
Was this helpful?
У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.
Двi однаковi лiтери на письмi можуть позначати подовжений м’який приголосний або збiг однакових приголосних.
Збiг однакових приголосних виникає:
За збiгу кiнцевих i початкових лiтер рiзних частин слова (морфем):
префiкса та кореня: ввiчливий, оббiгти
кореня та суфiкса: сонний
префiкса та префiкса: возз’єднання
суфiкса та суфiкса: письменник
основи дiєслова минулого часу, що закiнчується на -с i постфiкса -ся: пасся, трясся
частин складноскорочених слiв: спорттовари, вiйськкомат
У наголошених прикметникових суфiксах -енн- i -анн- (-янн-) переважно зi значенням збiльшення ознаки, пiдсилення, можливостi дiї: здоровенний, нескiнченний.
Виняток: шалений, священик.
У словах Ганна, бовван, лляний, ссати, овва та похiдних.
ЗНО Щоб не помилятися в написаннi прикметникiв та дiєприкметникiв, слiд запам’ятати, що -нн- пишемо в суфiксах -енн- та -анн-, якщо на них падає наголос. Наприклад: несказанний - несказаний, нездоланний - нездоланий, нездiйснeнний - нездiйснений.
Подовження - явище, притаманне українськiй мовi (на вiдмiну вiд багатьох iнших). Подовжуються приголоснi д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш, якщо вони стоять у позицiї мiж голосними:
В iменниках середнього роду: знаряддя, знання. Але в назвах малих iстот подовження немає.
Наприклад: гусеня, каченя, теля.
В орудному вiдмiнку однини iменникiв жiночого роду III вiдмiни перед -ю: сiль - сiллю, зустрiч – зустрiччю.
У прислiвниках перед я, ю: зрання, навмання, спросоння, попiдвiконню, попiдтинню.
У словах Iлля, рiлля, стаття, суддя.
У дiєсловах ллю, ллєш, ллється тощо.
Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка: гіл(л/лл)я, зустрі(ч/чч)ю, орли(н/нн)ий рі(л/лл)я, підні(ж/жж)я, камі(н/нн)я ві(д/дд)ати, силе(н/нн)ий, глиня(н/нн)ий ку(т/тт)я, сувере(н/нн)ий, узбере(ж/жж)я Орлиний, глиняний, кутя