Чергування звуків

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

Чергування голосних звуків

Визначення Чергування звукiв — закономiрна змiна звукiв у коренях i афiксах пiд час творення нового слова або словозмiни у тiй самiй морфемi.

Чергування [о], [е] з [i]. Звуки [о], [е], що стоять у вiдкритому складi, мiняються на [i] у закритому: летiти – полiт, сiль – солi.
Таке чергування не вiдбувається:
- Коли [о], [е] вставнi або випаднi: вiкно – вiкон.
- У звукосполученнях -ере-, -еле-, -оро-, -оло-, -ор-, -ер-, -ов- мiж приголосними: шелест, мороз, шовк, берег.
- У других частинах складних слiв (-вод, -воз, -нос, -роб, -ход), якщо [о] наголошений: скороход, дiловод, водовоз.
- У префiксах роз-, без-, через-, пере- та iн., а також у суфiксах -очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -енк-, -тель-: перелiт, розбрат, кiшечка, вчитель, Павленко, нiченька, берiзонька.
- В iншомовних словах, якi запозиченi нещодавно.
  Наприклад: атом, шофер.
Чергування [о], [е] з нулем звука. Голоснi [о], [е] в суфiксах випадають при замiнi слова: садок – садка, вiкон – вiкно, орел – орла, сон – сну.
Чергування [е] з [о] пiсля [й] та шиплячих.
- Звук [е] вживаємо пiсля шиплячих та й, якщо стоїть перед м’якою приголосною та перед [е],[i],[и]: пшениця, нiженька, щебiнь.
- Звук [о] маємо пiсля шиплячих та й перед складами з [а],[о], [у] та [и]: жовтий, чого, йому.
Чергування [е] з [и] вiдбувається у небагатьох дiєслiвних коренях, якщо далi з’являється суфiкс -а-: беру – збирати, простерти – простирати, вмерти - вмирати.

[о], [е] чергуються з [і]:У звукосполученнях -ере-, -еле-, -оро-, -оло-, -ор-, -ер-, -овУ префіксах роз-, без-, через-, пере- тощоКоли [о], [е] стоять у відкритому складі, тоді міняються на [і] у закритомуКоли [о], [е] вставні

PreviousУподібнення приголосних звуків NextЧергування приголосних звуків

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

Чергування голосних звуків

Чергування [о], [е] з [i]. Звуки [о], [е], що стоять у вiдкритому складi, мiняються на [i] у закритому: летiти – полiт, сiль – солi.

Таке чергування не вiдбувається:

Коли [о], [е] вставнi або випаднi: вiкно – вiкон.
У звукосполученнях -ере-, -еле-, -оро-, -оло-, -ор-, -ер-, -ов- мiж приголосними: шелест, мороз, шовк, берег.
У других частинах складних слiв (-вод, -воз, -нос, -роб, -ход), якщо [о] наголошений: скороход, дiловод, водовоз.
У префiксах роз-, без-, через-, пере- та iн., а також у суфiксах -очк-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -енк-, -тель-: перелiт, розбрат, кiшечка, вчитель, Павленко, нiченька, берiзонька.
В iншомовних словах, якi запозиченi нещодавно.
Наприклад: атом, шофер.

Чергування [о], [е] з нулем звука. Голоснi [о], [е] в суфiксах випадають при замiнi слова: садок – садка, вiкон – вiкно, орел – орла, сон – сну.

Чергування [е] з [о] пiсля [й] та шиплячих.

Звук [е] вживаємо пiсля шиплячих та й, якщо стоїть перед м’якою приголосною та перед [е],[i],[и]: пшениця, нiженька, щебiнь.
Звук [о] маємо пiсля шиплячих та й перед складами з [а],[о], [у] та [и]: жовтий, чого, йому.

Чергування [е] з [и] вiдбувається у небагатьох дiєслiвних коренях, якщо далi з’являється суфiкс -а-: беру – збирати, простерти – простирати, вмерти - вмирати.