У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.
Зареєструватися
Уподібнення приголосних звуків
Уподiбнення за глухiстю
Дзвiнкi не оглушуються.
Винятки: легко [
леˊхко
], вогко, кiгтi, нiгтi, дьогтю
Приголосний [з] у префiксі з- чи прийменникові з перед глухими переходить в с.
Наприклад: зцілити [
с
'
ц
'
ілиˊти
], з кавою [
каˊвойу
].
ЗНО В тестовому завданнi часто зустрiчається щось подiбне: лiжко [$л$′$\acute{і}шко$]. Це неправильно, адже [к] – глухий, а [ж] – дзвiнкий. Перед глухими дзвiнкi не змiнюються.
Уподiбнення за дзвiнкiстю
Глухi приголоснi перед дзвiнкими одзвiнчуються: боротьба – [
бород
′
баˊ
]
Уподiбнення за м’якiстю
Попереднiй приголосний стає м’яким пiд впливом наступного.
Наприклад: кузня [
куˊз
′
н
′
а
]. Це стосується лише приголосних [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р]
Уподiбнення за мiсцем i способом творення
При цiй асимiляцiї зливається або дуже наближається вимова близьких звукiв.
Свистячi уподiбнюються наступним шиплячими.
Наприклад: безжурний -
бе
[
ж
:]
уˊрний
, принісши -
прин
іˊ
[
ш
:]
и
.
Деякi особливостi вимови груп приголосних краще запам’ятати:
-шся [c':a]
робишся [$р\acute{о}би^ес$':a]
-ться [ц':a]
молиться [$м\acute{о}ли^ец$':а]
-жся [з'с'a]
намажся [$нам\acute{а}з$'$с$'а]
-чся [ц'с'a]
не скалічся [$не$ $скал\acute{і}ц$'$с$'а]
-шці [с'ц'і]
комашці [$ком\acute{а}с$'$ц$'$і$]
-жці [з'ц'і]
мережці [$ме^ир\acute{е}з$'$ц$'$і$]
-зж [ж:]
розжився [$рож$:$\acute{и}вс$'а]
-зч [шч]
зчистиш [$шч\acute{и}сти^еш$]
-здж [ж$\widehat{дж}$]
з джурою [$ж\widehat{дж}\acute{у}ройу$]
-зш, -сш [ш:]
зарісши [$зар\acute{і}ш$:$и$]
-тч, -тш [ч:]
братчик [$бр\acute{а}ч$:$ик$]
Приголосний НЕ уподібнюється за м’якістю у слові:кінськийпіснякамінчикселянський [$кам$′$інчик$]
Глухий приголосний одзвінчується у слові:футболмерехтітивогкодігтяр [фудбол]