Українська мова: від фонетики до морфології
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Фонетика. Графіка. Орфоепія
    • Звуки
      • Голосні звуки
      • Приголосні звуки
    • Фонетична транскрипція
    • Алфавіт
    • Співвідношення звуків і літер
    • Уподібнення приголосних звуків
    • Чергування звуків
      • Чергування приголосних звуків
    • Основні випадки чергування У-В, І-Й
    • Склад. Складоподіл
    • Наголос
    • Запитання до теми
  • Лексикологія
    • Слово як мовна одиниця
    • Групи слів за значенням
      • Омонiми
      • Синонiми
      • Антонiми
    • Групи слів за походженням
    • Групи слів за вживанням
      • Активна та пасивна лексика
    • Групи слів за емоційним забарвленням
    • Запитання до теми
  • Фразеологія
    • Фразеологізм як мовна одиниця
    • Джерела походження фразеологізмів
    • Види фразеологізмів
    • Прислів’я, приказки та афоризми
    • Словник найуживаніших фразеологізмів
    • Запитання до теми
  • Будова слова
    • Будова слова
      • Закінчення
      • Основа слова
      • Корiнь
      • Префікс
      • Суфікс
      • Постфiкс та інтерфікс
    • Словотвір
    • Морфологiчнi способи словотворення
      • Суфіксальний спосіб
      • Префiксальний спосiб
      • Префiксально-суфiксальний спосiб
      • Безсуфiксний спосiб
      • Основоскладання
      • Словоскладання
      • Абревiацiя
    • Неморфологiчнi способи словотворення
  • Iменник
    • Групи iменникiв за значенням
    • Рiд iменникiв
      • Рiд незмiнюваних iменникiв iншомовного походження
      • Рiд складноскорочених слiв
    • Число iменникiв
    • Вiдмiнки iменникiв
    • Вiдмiни iменникiв
    • Подiл iменникiв на групи
    • Вiдмiнювання iменникiв I вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв I вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв II вiдмiни
      • Закiнчення родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду II вiдмiни
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в однинi
      • Правопис окремих вiдмiнкових закiнчень iменникiв II вiдмiни в множинi
    • Вiдмiнювання iменникiв III вiдмiни
    • Вiдмiнювання iменникiв IV вiдмiни
    • Написання та вiдмiнювання iмен по батьковi
    • Способи творення iменникiв
    • Написання складних iменникiв
    • Правопис НЕ з iменниками
    • Запитання до теми
  • Прикметник
    • Розряди прикметникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прикметникiв
    • Вiдмiнювання прикметникiв
      • Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи
      • Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций
    • Способи творення прикметникiв
    • Правопис прикметникiв
      • Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках
      • Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках
      • Написання складних прикметникiв
      • Правопис НЕ з прикметниками
    • Запитання до теми
  • Числiвник
    • Розряди числiвникiв за значенням i граматичними ознаками
    • Розряди числiвникiв за будовою
    • Вiдмiнювання числiвникiв
    • Узгодження числiвникiв з iменниками
    • Правопис числiвникiв
  • Займенник
    • Розряди займенникiв за значенням
    • Вiдмiнювання займенникiв
    • Правопис займенникiв
  • Прислiвник
    • Розряди прислiвникiв за значенням
    • Ступенi порiвняння прислiвникiв
    • Способи творення прислiвникiв
    • Правопис прислiвникiв
      • Правопис НЕ з прислiвниками
      • Лiтери и, i в прислiвниках
  • Дiєслово. Дiєприкметник. Дiєприслiвник
    • Дiєслово
      • Перехiднi та неперехiднi дiєслова
      • Вид дiєслова
      • Час дiєслова
      • Способи дiєслiв
      • Дiєвiдмiни дiєслiв
      • Способи творення дiєслiв
    • Дiєприкметник
      • Активнi та пасивнi дiєприкметники
      • Дiєприкметниковий зворот
    • Дiєприслiвник
      • Творення дiєприслiвникiв
      • Дiєприслiвниковий зворот
    • Правопис
      • Правопис НЕ з дiєcловами та дiєприслiвниками
      • Правопис НЕ з дiєприкметниками
  • Службовi частини мови та вигук
    • Прийменник
      • Групи прийменникiв за будовою
      • Групи прийменникiв за походженням
      • Зв’язок прийменника з непрямими вiдмiнками
    • Сполучник
      • Групи сполучникiв за будовою
      • Групи сполучникiв за вживанням
      • Групи сполучникiв за значенням
    • Частка
      • Групи часток за значенням i вживанням
      • Правопис часток
    • Вигук
      • Групи вигукiв за походженням
      • Групи вигукiв за значенням
      • Звуконаслiдувальнi слова
  • Оpфографiя
    • Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi [е], [и], [о]
    • Спрощення в групах приголосних
    • Змiни приголосних за творення слiв
    • Подвоєння та подовження приголосних
    • М’який знак
    • Сполучення йо, ьо
    • Апостроф
    • Правопис префiксiв
Powered by GitBook
On this page
  • Запитання до теми
  • Що таке прикметник?
  • Які розряди прикметників за значенням існують?
  • За якої умови присвійні прикметники переходять у відносні?
  • Які ступені порівняння прикметників існують і які прикметники їх утворюють?
  • Які прикметники не утворюють форм ступенів порівняння?
  • Які складні прикметники пишуться разом?

Was this helpful?

  1. Прикметник

Запитання до теми

PreviousПравопис НЕ з прикметникамиNextЧислiвник

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

Запитання до теми

Що таке прикметник?

Показати правильну відповідь Приховати

Прикметник – це самостiйна частина мови, яка виражає ознаку предмета та вiдповiдає на запитання який? (яка? яке? якi?), чий? (чия? чиє? чиї?).

Які розряди прикметників за значенням існують?

Показати правильну відповідь Приховати

Існують якісні, відносні та присвійні прикметники. Якісні вказують на пряму ознаку, що може виражатися більшою чи меншою мірою. Відносні виражають ознаку предмета через її зв’язки з iншими предметами, ознаками чи дiями. Також до відносних належать прикметники з суфiксом -ськ-. Присвійні виражають приналежність предмета і відповідають на запитання чий?.

За якої умови присвійні прикметники переходять у відносні?

Показати правильну відповідь Приховати

Присвійні прикметники переходять у відносні, якщо виражають не належнiсть предмета iстотам, а позначають загальну родову вiднесенiсть. Наприклад: зміїний характер, орлине гніздо.

Які ступені порівняння прикметників існують і які прикметники їх утворюють?

Показати правильну відповідь Приховати

Якісні прикметники утворюють ступені порівняння: вищий і найвищий.

Які прикметники не утворюють форм ступенів порівняння?

Показати правильну відповідь Приховати

1. Прикметники з префiксами за-, пре-, над-, архi-, пра-, ультра-; 2. Прикметники з суфiксами -уват-, -юват-, -еньк-, -есеньк-, -iсiньк-, -юсiньк-, -енн-, -езн-, -ав-, -яв-; 3. Прикметники, якi виражають абсолютну ознаку; 4. Назви мастей тварин; 5. Прикметники, якi перейшли у якiснi з присвiйних або вiдносних; 6. Складнi прикметники.

Які складні прикметники пишуться разом?

Показати правильну відповідь Приховати

1. Прикметники, утворенi вiд мiж собою залежних слiв. Тобто мiж ними вставити сполучник i не можна; 2. Прикметники, першою частною яких є слова багато, мало, старо, ново, давньо, верхньо, нижньо; 3. Прикметники, у яких першою частиною є записане словом число; 4. Прикметники з префiксами iнтер-, контр-.

Зареєструватися