> For the complete documentation index, see [llms.txt](https://ukr.ed-era.com/llms.txt). Markdown versions of documentation pages are available by appending `.md` to page URLs; this page is available as [Markdown](https://ukr.ed-era.com/fonetika_grafka_orfoepya/zvuki/prigolosn_zvuki.md).

# Приголосні звуки

 У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.\
 [Зареєструватися](http://bit.ly/2zuYUGS)

## Приголосні звуки

Приголоснi звуки утворюються за участю голосу i шуму. Усього в українськiй мовi є 32 приголосних.

Приголоснi, у твореннi яких переважає голос, називають сонорними.\
До сонорних належать:  i м’якi ′, ′, ′.

 Як запам’ятати «Ми не Валерiй» або «Ми винили рiй».

Приголоснi, у твореннi яких переважає шум, називають шумними. Шумнi приголоснi подiляються на дзвiнкi та глухi. Дзвiнкi творяться за допомогою голосу та шуму, а глухi – лише шуму. Дзвiнкi та глухi приголоснi утворюють пари.\
Виняток: глухий .

| Дзвiнкi | \[$$б$$] | \[$$г$$] | \[$$ґ$$] | \[$$д$$] | \[$$ж$$] | \[$$\widehat{дж}$$] | \[$$з$$] | \[$$\widehat{дз}$$] | \[$$д$$′] | \[$$з$$′] | \[$$\widehat{дз}$$′] |          |
| ------- | -------- | -------- | -------- | -------- | -------- | ------------------- | -------- | ------------------- | --------- | --------- | -------------------- | -------- |
| Глухi   | \[$$п$$] | \[$$х$$] | \[$$к$$] | \[$$т$$] | \[$$ш$$] | \[$$ч$$]            | \[$$с$$] | \[$$ц$$]            | \[$$т$$′] | \[$$с$$′] | \[$$ц$$′]            | \[$$ф$$] |

 Як запам’ятати «Хоч фокус – це шепiт».

 ЗНО У завданнях, де необхiдно знайти дзвiнкi чи глухi приголоснi, сонорнi вважаються дзвiнкими. В деяких iнших завданнях з фонетики власне дзвiнкi i сонорнi слiд розрiзняти.\
Наприклад, сонорнi не можуть оглушуватися, а дзвiнкi можуть.

Приголоснi звуки у певнiй позицiї в словi можуть бути твердими та м’якими або твердими та пом’якшеними.

Усi м’якi приголоснi мають твердi вiдповiдники. Виняток: \[], який завжди м’який.\
В фонетичнiй транскрипцiї м’якiсть приголосних позначається скiсною рискою, розташованою вгорi пiсля букви: \[′].

| М’якi  | \[$$д$$′] | \[$$т$$′] | \[$$з$$′] | \[$$с$$′] | \[$$ц$$′] | \[$$л$$′] | \[$$н$$′] | \[$$р$$′] | \[$$\widehat{дз}$$′] | \[$$й$$] |
| ------ | --------- | --------- | --------- | --------- | --------- | --------- | --------- | --------- | -------------------- | -------- |
| Твердi | \[$$д$$]  | \[$$т$$]  | \[$$з$$]  | \[$$с$$]  | \[$$ц$$]  | \[$$л$$]  | \[$$н$$]  | \[$$р$$]  | \[$$\widehat{дз}$$]  |          |

Приголоснi  стають м’якими i позначаються у транскрипцiї знаком ′, якщо пiсля них стоять . Наприклад : *тiтка* \[$$т$$′$$\acute{і}тка$$].

 Як запам’ятати «Де ти з’їси цi лини, Дзар». М’який звук \[$$й$$] тут «ховається» у лiтерi $$ї$$.

Iншi приголоснi в деяких позицiях можуть бути пом’якшеними. В фонетичнiй транскрипцiї пом’якшенiсть приголосних позначається пiсля звука комою вгорi: \[’].

Пом’якшеними можуть стати:

* губнi: \[′], \[′], \[′], \[′], \[′];
* гортанний \[′];
* задньоязиковi \[′], \[′], \[′];
* шиплячi \[′], \[′], \[′],\[′]

Якщо вони стоять перед . Перед м’яким знаком вони не стоять нiколи.\
Наприклад: *бiль* \[б′iль], *мiсто* \[м′iсто].

Усі приголосні звуки тільки глухі в рядку:ситечко, тактика, пайок, часопистиша, капуста, пайок, сахатисяшахи, фокус, ціпочок, цяткатьохкати, папуга, цятка, цукати «Хоч фокус – це шепіт»

Твердими та м’якими можуть бути приголосні у рядку:д, с, з, л, м, н, ц, рр, н, л, з, с, п, д, тд, с, ц, з, л, н, р, тд, ц, з, л, н, с, р, в «Де ти з’їси ці лини, Дзар»