Дiєслово

Визначення
Дiєслово — самостiйна частина мови, що називає стан предмета або дiю i вiдповiдає на запитання що робить (робив, зробив, буде робити, зробив би) предмет?; що з ним робиться (робитиметься, робилося, зробиться, зробилося б?) тощо.

Наприклад: писати, намалював, гратиме, вивчив би.
Морфологiчнi ознаки дiєслова: вид, час, спосiб, особа та число або рiд.
У реченнi переважно виконує функцiю присудка.

Форма дієслова

Форма дiєслова Що означає На якi питання вiдповiдає Приклади
Дiєвiдмiнювана Особовi дiю або стан предмета що робить?
що зробив?
що робитиму?

тощо
подорожую,
прочитав,
насолоджуватимуся
Вiдмiнювана Дiєприкметник ознаку предмета за станом або дiєю який?
яка?
яке?
якi?
зображений,
намальована,
опале,
сказанi
Незмiннi Iнфiнiтив
(неозначена форма)
стан предмета або дiю, не вказуючи на час, особу, рiд, число, спосiб що робити?
що зробити?

(має закiнчення -ти, -ть)
говорити,
списати
Дiєприслiвник додатковий стан або дiю, що супроводить головну, виражену дiєсловом що роблячи?
що зробивши?
пишучи,
написавши
Безособовi стан або дiю безвiдносно до того, хто її виконує що вiдбувається?
що зроблено?
вечорiє,
дощить,
написано,
розкрито

Дієсловами є всі слова рядка:

писати, заощадити, переказ внесок, створювати, прочитати гарний, зараховувати, зберегти носити, іскритися, хмаритись Носити, іскритися, хмаритись – дієслова.
Переказ, внесок – іменники.
Гарний – прикметник.