Дiєвiдмiни дiєслiв

Визначення дiєвiдмiни дiєслiв дозволяє встановити їхнi правильнi особовi закiнчення. Iснує два способи такого визначення:

За закiнченням 3 особи множини.

Дiєвiдмiна Закiнчення 3 ос. мн. Приклади
I дiєвiдмiна -уть, -ють живуть, пишуть
II дiєвiдмiна -ать, -ять мовчать, клеять

За основою iнфiнiтива (тобто частиною дiєслова без -ти)

Дiєвiдмiна Умова Приклади
II дiєвiдмiна якщо в iнфiнiтивi дiєслово має суфiкси -н-, -i-(-ї-) або суфiкс -а-, (пiсля ж, ч, ш, щ), якi зникають у 1 особi однини летiти – лечу
(-i- випадає),
кричати – кричу
(-а- пiсля ч випадає)
I дiєвiдмiна усi iншi дiєслова синiти – синiю
(-i- зберiгається),
писати – пишу
(-а- не зберiгається пiсля ж, ч, ш, щ),
полоти
(вiдсутнi згадуванi суфiкси)
До II дiєвiдмiни також належать:
  • Усi дiєслова на -отiти: булькотiти, бурмотiти, муркотiти, цокотiти.
  • Боятися, стояти (з основою на ).
  • Cпати (з основою на не пiсля шиплячого).
  • Бiгти (з основою на приголосний).
До I дiєвiдмiни також належать дiєслова: хотiти, жати, iржати, ревiти, слати.

Особовi закiнчення дiєслiв I i II дiєвiдмiн

писати (I дiєвiдмiна) кричати (II дiєвiдмiна)
1 ос. пишу пишемо кричу кричимо
2 ос. пишеш пишете кричиш кричите
3 ос. пише пишуть кричить кричать

Дiєвiдмiнювання дiєслiв дати, їсти, бути та з -повiсти

Дiєслова дати, їсти, бути, ...повiсти (розповiсти, доповiсти тощо) утворюють окрему групу. Вони НЕ належать до дiєвiдмiн, як i похiднi вiд них.

Однина Множина
1 ос. дам їм вiдповiм є дамо їмо вiдповiмо є
2 ос. даси їси вiдповiси є дасте їсте вiдповiсте є
3 ос. дасть їсть вiдповiсть є дадуть їдять вiдповiдять
(майже не вживається)
є

Але видовi пари цих дiєслiв вiдмiнюються за сучасним зразком.
Наприклад: доїдати – доїдаю, доїдаєш, доїдає, доїдаємо, доїдаєте, доїдають тощо.

Чергування приголосних за дiєвiдмiнювання

Чергування Вiдбувається у формах Приклади
I г – ж особових теперiшнього i майбутнього часу стерегти – стережу
к – ч пекти – печу
х – ш колихати – колишу
с – ш чесати – чешу
з – ж сказати – скажу
т – ч клекотiти – клекочу
ск – ш полоскати – полощу
ст – щ свистати – свищу
губний – губний + л сипати – сиплю
II с – ш 1 особи однини теперiшнього i майбутнього часу (простої форми) носити – ношу
з – ж возити – вожу
д – дж ходити – ходжу
т – ч тремтiти - тремчу
ст – щ вимостити - вимощу
зд – ждж їздити – їжджу
губний – губний + л любити – люблю

Дієслово першої дієвідміни наведено в рядку:

сидіти жити любити бути Жити – живуть, сидіти – сидять, любити – люблять.
Закінчення -уть, -ють у третій особі множини – I дієвідміна.
Бути - не належить до дієвідмін (є).

Дієслово другої дієвідміни наведено в рядку:

червоніти дати дихати стояти Стояти – стоять, червоніти – червоніють, дихати – дихають.
Закінчення -ать, -ять у третій особі множини – II дієвідміна.
Дати - не надлежить до дієвідмін (дадуть).