Прикметник

Визначення
Прикметник — самостiйна частина мови, яка виражає ознаку предмета та вiдповiдає на питання який? (яка? яке? якi?), чий? (чия? чиє? чиї?).

Наприклад: цiкава книжка, лисячий хвiст.
Має ознаки вiдмiнка, числа i роду, якi узгоджуються з вiдмiнком, числом i родом iменника.

Прикметник наведено в рядку:

скільки гарно цікавий ліс Прикметники відповідають на запитання який? чий?



Зміст розділу:

  1. Розряди прикметникiв за значенням
  2. Ступенi порiвняння прикметникiв
  3. Вiдмiнювання прикметникiв
    1. Вiдмiнювання прикметникiв твердої групи
    2. Вiдмiнювання прикметникiв м’якої групи
    3. Вiдмiнювання прикметникiв на -лиций
  4. Способи творення прикметникiв
  5. Правопис прикметникiв
    1. Правопис суфiксiв -ов, -ев-, (-єв-) у прикметниках
    2. Правопис суфiксiв -ичн, -iчн-, -їчн- у прикметниках
    3. Правопис суфiксiв -ин-, -iн-, -iв- у присвiйних прикметниках
    4. Написання складних прикметникiв
    5. Правопис НЕ з прикметниками
  6. Запитання до теми